Рішення № 107591672, 30.11.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2544/22

Провадження №2/639/1504/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Нікіша Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/2544/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ :

05 вересня 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова, з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягненняаліментівта визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони зареєстрували шлюб 07 квітня 2020 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що на теперішній час малолітня дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріально не допомагає, тому виникла необхідність у встановлені аліментів у судовому порядку.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Оскільки позивач знаходиться у декретній відпустці, їй важко самостійно надати дитині належне фінансове забезпечення.

Разом з тим, проживання дітей з одним з батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дітьми та обов`язку виховувати дітей, піклуватися про них та матеріально їх забезпечувати.

Крім того, відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним та отримує дохід, а тому може сплачувати аліменти.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою суду від 08 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

16 вересня 2022 року від позивача по справі ОСОБА_2 надійшла уточнена позовна заява, в якій остання зменшила позовні вимоги, та просила суд стягнути з відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), починаючи з дня звернення Позивача з позовом до суду і до досягнення повноліття дитини, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, просила стягнути з відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання як матері, з якою проживає дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла трьох років, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 вересня 2022 року прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито спрощенепозовне провадженняу цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Призначено судове засідання.

18 жовтня 2022 року від представника відповідача адвоката Коваль О.Ю., який діє на підставі ордеру, надійшов відзив на уточнену позовну заяву, у якому він проти позову заперечує частково та визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

Натомість, в частині позовної вимоги про стягнення аліментів на позивача в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років, позивачем позов не визнається в повному обсязі з підстав його не обґрунтованості і безпідставності, оскільки викладені у ньому обставини в цій частині є такими, що не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами.

Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві.

Крім того, пояснила суду, що позивач до народження дитини не працювала та зараз не працює, отримує лише державну допомогу на дитину та як внутрішньо переміщена особа. Сторони у справі мають одну дитину на утриманні. Зазначила, що відповідач фізична особа підприємець та має матеріальну можливість сплачувати аліменти на дитину та дружину.

Представник відповідача адвокат Нікіша Д.С., який діє на підставі ордеру, в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечує проти стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини, щодо стягнення аліментів на дружину, заперечує, оскільки не має матеріальної можливості.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 07 квітня 2020 року Виконавчим комітетом Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області України (а.с. 12).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 , виданим Попаснянським районним відділом державної реєстраціїактів цивільногостану умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків)12травня 2020року,актовий запис30(а.с. 13).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26 серпня 2022 року № 6331-5002046351, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що на теперішній час малолітня дитина проживає разом із нею та знаходиться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу добровільно не надає допомоги на утримання дитини.

Також зазначає, що відповідач має змогу щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини та позивача, як матері, з якою проживає дитина.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом N 475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін у судовому засіданні, а також те, що обидва батьки повинні утримувати своїх дітей, виходячи із принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стосовно стягнення аліментів на утримання дружини, як матері малолітньої дитини, у розмірі1/4частини усіхвидів заробітку(доходів)щомісяця до досягнення дочкою трирічного віку суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1ст. 75 СК Українипередбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до ч. 1 ст. 80СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2, 4ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Як було встановлено судом, відповідач є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина мешкає разом із матір`ю.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом було встановлено, що відповідач не має матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання дружини, оскільки ОСОБА_3 фактично не веде підприємницьку діяльність та втратив джерела доходу, у зв`язку з військовою агресією РФ та активних бойових дій на території міста Харкова (а.с. 77-78).

Також, майновий стан відповідача підтверджується змістом декларації про майновий стан ОСОБА_3 (а.с. 33).

В свою чергу, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача доходів як джерела виплати аліментів на утримання дружини.

Отже, суд вважає, щов частиніпозовних вимогпро стягненняаліментів наутримання ОСОБА_2 , як матері, з якою проживає дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла трьох років, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 75, 84, 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2022 року і до досягнення повнолітнього віку дитини.

У задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення у межах суми рахунку за місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 30.11.2022.

Суддя В. В. Труханович