Рішення № 107588892, 29.11.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13161/21

Провадження № 2/712/788/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

при секретарі Жук О. М.

за участі представника позивача адвоката Джирми А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з ДП «ЧАРЗ-АВТО» з 01.11.2004 по 21.01.2021 року. Відповідно до наказу № 53-к від 01.11.2004 р. був прийнятий на роботу у ДП «ЧАРЗ-АВТО» на посаду слюсаря електрика з ремонту устаткування автомобілів авторемонтної майстерні. 05.10.2006 року відповідно до наказу № 91-к переведений на посаду водія автобуса, 21.05.2008 року згідно наказу № 38-к від 21.05.2008 переведений на посаду майстра АРМ, 12.01.2010 року відповідно до наказу № 2-к від 12.01.2010 звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. В подальшому відповідно до наказу № 19-к від 05.03. 2010 року прийнятий на роботу ДП «ЧАРЗ-АВТО» старшим майстром а АТР, 02.04.2012 року переведений на посаду начальника АРМ відповідно до наказу № 26/1-к від 02.04.2012, на якій працював по 21.01.2021 р. На підставі наказу № 4-к від 21.01.2021 р. звільнений із займаної посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. Протягом зазначеного періоду мені нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, яку він отримував в касі підприємства. Однак, після звільнення в період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з`ясувалось, що належні йому виплати в період безробіття проведені в мінімальному розмірі, оскільки страхувальником роботодавцем ДП «ЧАРЗ-АВТО» не сплачено за нього єдиного внеску як за працівника у відповідності до положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, починаючи з квітня 2020 року по дату звільнення, внаслідок чого вказані періоди не зараховані йому до страхового стажу.

Крім того, з ним не проведено остаточний розрахунок по виплаті компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно відповіді управління Держпраці у Черкаській області вих. № Л-206/14-08/01/3376 від 31.03.2021 на звернення з приводу не проведеного розрахунку за невикористану відпустку встановлено, що вибірковим аналізом наданих адміністрацією ДП «Чарз-Авто» документів виявлено, що при звільнені грошова компенсація за всі невикористані працівниками дні щорічної відпустки не нарахована та не виплачена, чим порушено вимоги ст. 83 КЗпП України.

20.04.2021року він звернувся до керівництва ДП «Чарз-Авто» з проханням виплатити йому компенсацію за невикористані дні відпустки в повному обсязі, однак нею заяву було проігноровано та жодної відповіді не отримав.

Також звертався до Головного управління Пенсійного фонду України з Черкаській області та отримав Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) станом на 05.07.2021 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо нього, в якій наявні відомості подані ДП «ЧАРЗ-АВТО» лише за періоди з 01.11.2004 року по 12.01.2010 року та з 04.03.2010 року по 31.03.2020 року, а з 01.04.2020 року по 21.01.2021 року відсутня інформація про сплату відповідачем, як роботодавцем страхових внесків за нього.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених йому доходів від 12.07.2021р. в період з 4 кварталу 2020р. по 1 квартал 2021р. відсутня інформація про доходи від ДП «Чарз-Авто»(30344330), тобто не отримував доходи у вигляді заробітної плати.

Крім того відповідно відповіді ГУ ДПС у Черкаській області від 27.10.2021 згідно поданих Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ДП «Чарз-Авто» (ЄДРПОУ 30344330) з квітня 2020р. по січень 2021р. він перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а також звільнений з займаної посади 21.01.2021 року.

Позивач зазначає, що вказана інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-якої заяви про відпуску без збереження заробітної плати він не писав та не подавав до відділу кадрів ДП «Чарз-Авто», окрім того він протягом всього періоду перебував на своїй посаді та виконував свої функціональні обов`язки, кожного місяця отримував заробітну плату в касі підприємства, про що розписувався у відомостях про отримання заробітної плати.

Вказує, що факт того, що він працював та не перебував у відпустці за власний рахунок можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які з квітня 2020р. по січень 2021 р. працювали разом зі ним на підприємстві.

21.07.2021р. на адресу ДП «Чарз-Авто» (ЄДРПОУ 30344330) 18036, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290 було направлено адвокатський запит про надання інформації стосовно працівника ОСОБА_1 , а саме надати інформацію про суму заборгованості по сплаті ЄСВ у відповідності до положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-УІ починаючи з січня 2020 року по дату звільнення та повідомити про кількість днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 та суму невиплаченої компенсації за неї; надати довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за останній рік що передує звільненню, однак такий запит проігноровано керівництвом ДП «ЧАРЗ-АВТО.

Просить зобов`язати відповідача подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку по застрахованій особі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року. Зобов`язати відповідача нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та сплатити страхові внески на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку. Також просить стягнути з відповідача на користь відповідача компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення суду в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої ЗУ «Про державний бюджет». Відшкодувати за рахунок відповідача вартість понесених ним витрат пов`язаних з розглядом справи, в тому числі вартість правової допомоги, орієнтовний розрахунок якої становить 6000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.12.2022 року відкрито провадження справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Джирма А.В. позовні вимоги уточнила та остаточно просила зобов`язати відповідача подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку по застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 р. по 21.01.2021 р., зобов`язати відповідача нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_6 за період з 01.04.2020 р. по 21.01.2021 р. страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та сплатити страхові внески на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місце обліку, стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 64441,18 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення суду в розмірі 8236,80 грн. та витрат пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і вартість правової допомоги в сумі 6000 грн.

Представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Джирма А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити. При цьому уточнила, що позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки по 11.03.2021 року

Представник відповідача в судове засідання на неодноразові виклики не з`явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається наступне:

-відповідно до наказу № 53-к від 01.11.2004 р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у ДП «ЧАРЗ-АВТО» на посаду слюсаря електрика з ремонту устаткування автомобілів авторемонтної майстерні;

- 05.10.2006 року відповідно до наказу № 91-к ОСОБА_1 переведений на посаду водія автобуса;

- 21.05.2008 року згідно наказу № 38-к від 21.05.2008 ОСОБА_1 переведений на посаду майстра АРМ;

- 12.01.2010 року відповідно до наказу № 2-к від 12.01.2010 звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

В подальшому, відповідно до наказу № 19-к від 05.03.2010 року, прийнятий на роботу ДП «ЧАРЗ-АВТО» старшим майстром в АРМ, 02.04.2012 року переведений на посаду начальника АРМ відповідно до наказу № 26/1-к від 02.04.2012, на якій працював по 21.01.2021 р.

На підставі наказу № 4-к від 21.01.2021 р. звільнений із займаної посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач в позові зазначає, що після звільнення в період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з`ясувалось, що належні йому виплати в період безробіття проведені в мінімальному розмірі, оскільки страхувальником роботодавцем ДП «ЧАРЗ-АВТО» не сплачено за нього єдиного внеску як за працівника у відповідності до положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, починаючи з квітня 2020 року по дату звільнення, внаслідок чого вказані періоди не зараховані йому до страхового стажу. Також з ним не проведено остаточний розрахунок по виплаті компенсації за невикористану відпустку.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники-роботодавці зобов`язані сплачувати єдиний внесок далі - ЄСВ), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць. Такі вимоги зазначені ч. 8 ст. 9 Закону № 2464.

Відповідно до п. 12 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України з Черкаській області та отримав Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) станом на 05.07.2021 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , в якій наявні відомості подані ДП «ЧАРЗ-АВТО» лише за періоди з 01.11.2004 року по 12.01.2010 року та з 04.03.2010 року по 31.03.2020 року, а з 01.04.2020 року по 21.01.2021 року відсутня інформація про сплату відповідачем як роботодавцем страхових внесків за мене.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених ОСОБА_1 доходів від 12.07.2021, в період з 4 кварталу 2020 по 1 квартал 2021 відсутня інформація про доходи від ДП «Чарз-Авто»(30344330), тобто з даних відомостей вбачається, що ОСОБА_1 не отримував доходи у вигляді заробітної плати.

Крім того, відповідно відповіді ГУ ДПС у Черкаській області від 27.10.2021 згідно поданих Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ДП «Чарз-Авто» (ЄДРПОУ 30344330) з квітня 2020 по січень 2021 ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітної плати та звільнений з займаної посади 21.01.2021 року.

Позивач в позові вказує, що вказана інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-якої заяви про відпуску без збереження заробітної плати він не писав та не подавав до відділу кадрів ДП «Чарз-Авто», окрім того він протягом всього періоду перебував на своїй посаді та виконував свої функціональні обов`язки, кожного місяця отримував заробітну плату в касі підприємства, про що розписувався у відомостях про отримання заробітної плати.

Факт перебування позивача на роботі підтверджено показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які зазначили, що в період з 01.04.2021 року по час звільнення ОСОБА_1 , який був його підлеглим знаходився на робочому місці та виконував свої посадові обов`язки і отримував заробітну плату. Протягом 2020 року у відпустці без збереження заробітної плати ОСОБА_1 не перебував.

На неодноразові запити суду щодо надання документів, а саме заяви ОСОБА_1 , на підставі якої був винесений наказ про перебування останнього у відпустці з 01.04.2020 року суду не надано.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.07.2022 року було ухвалено тимчасово вилучити у ДП «ЧАРЗ АВТО» документів для дослідження. Виконання ухвали було доручено Придніпровському відділу ДВС у м. Черкаси.

На виконання ухвали суду державним виконавцем направлено ряд документів, проте згідно акту від 29.07.2022 року, державним виконавцем встановлено відсутність ряду документів, що підлягали вилученню, а саме заяви ОСОБА_1 на підставі якого було винесено наказ про перебування його у відпустці без збереження заробітної плати з 01.04.2020 року, табелі обліку робочого часу за весь період роботи ОСОБА_1 , відомості про оплату компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 з зазначенням, що дані документи знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, а тому доводи позивача про перебування його на робочому місці знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Також даний факт підтверджено показами свідків.

Відповідно доч.1,2ст.24Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» страховийстаж -період (строк),протягом якогоособа підлягаєзагальнообов`язковомудержавному пенсійномустрахуванню таза якийщомісяця сплаченістрахові внескив суміне меншій,ніж мінімальнийстраховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд вважає, що відповідач вчасно не сплатив страхові внески за ОСОБА_1 до Пенсійного фонду за вказаний період, чим фактично позбавив позивача загального стажу роботи, а відсутність у Пенсійному фонді України розміру заробітної плати в періоди її фактичного отримання відповідно зменшує суму нарахувань пенсії позивачу при її призначенні.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та отримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стаж.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання ДП «Чарз-Авто» подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку по застрахованій особі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року, та вимога про зобов`язання відповідача нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та сплатити страхові внески на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку підлягають до задоволення.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у зв`язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно із ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду Україниу справі № 1-5/2012 було визначено, що положення ч. 1ст. 233 Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями ст. ст.116,117,237-1 КЗпП Українислід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином Конституційним Судом України було визначено, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така правова позиція, яка відповідно до положеньстатті 360-7 ЦПК Україниє обов`язковою для всіх судів України, викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс1.

Таким чином, відповідач зобов`язаний провести із позивачем розрахунок при звільненні (виплатити компенсацію за всі дні невикористаної відпустки та заробітну плату).

Зазначені обставини підтверджують порушення відповідачем чинного законодавства у трудових відносинах між працівником та роботодавцем.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідачем не сплачено позивачу компенсацію за 26 днів невикористаної щорічної відпустки з яких 2 дні за 2019 рік та 24 дні за 2020 рік. За 2019 р. (59331,96 грн. : 250 р.д. х 2.д.в= 474,65 грн)., та за 2020 р. (62400,00 грн. : 252 р.д. х 24 = 5066,53 грн.).

Щодо компенсації за вимушений прогул, то даний період становить з 22.02.2021 р. по 10.03.2021 р. 37 календарних днів та 33 робочі дні компенсація за які становить 62400,00 грн : 250 р.д. х 33 д. = 8236,80 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Позовні вимоги щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн. підлягає до задоволення з огляду на наступне.

У відповідності дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватисяправничою допомогою.

Відповідно до ч. 1ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із зазначеною вище нормою склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання адвокатських послуг, додаткова угода № 1 від 05.07.2021 року, акт виконаних робіт та квитанція про сплату коштів ОСОБА_1 .

Згідно положеньст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.48 постанови №10 ПленумуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатом проведено ряд робіт, а саме: консультація, підготовка клопотань узгодження правової позиції, підготовка позовної заяви, участь в судовому засіданні.

Таким чином, стороною позивача надано докази в обґрунтування заявленої суми отриманої правової допомоги, виходячи з чого суд вбачає підстави для задоволення такої вимоги.

З урахуваннямвикладеного,після детальногоз`ясуванняобставин справита аналізузаконодавчих норм,суд дійшоввисновку,що позовОСОБА_1 до Дочірньогопідприємства «ЧАРЗ-АВТО»про визнаннябездіяльності протиправноюта зобов`язаннявчинити певнідії підлягає задоволенню.

Оскільки при подачі позову даної категорії позивач звільнений від оплати судових витрат, тому суд вважає, що на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2977,20 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268, 279, 280-284 ЦПК України, ст. 47, 116, 117, 233, 253 КЗпП України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закону України «Про відпустки», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ДП «Чарз-Авто» (код ЄДРПОУ 30344330 м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290) подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку по застрахованій особі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року.

Зобов`язати ДП «Чарз-Авто» нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 21.01.2021 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та сплатити страхові внески на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку.

Стягнути з ДП «Чарз-Авто» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 6441,18 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по 11.03.2021 в розмірі 8236,80 грн. та понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 6000 гривень, а всього 20677,98 грн.

Стягнути з ДП «Чарз-Авто» (код ЄДРПОУ 30344330 м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290) на користь держави судовий збір в сумі 2977,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО» (код ЄДРПОУ 30344330 м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290).

Повний текст рішення складено 29.11.2022