Рішення № 107586683, 30.11.2022, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1669/21

Провадження № 2/282/47/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Носача В.М.,

при секретарі судового засідання - Поварчук Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Любарської селищної ради Житомирської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить ухвалити рішення про визнання за ним в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_3 , який постійно проживав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

На випадок смерті ОСОБА_3 залишив на ім`я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений секретарем Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області Кулініч Н.В. 03 вересня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 33, яким заповів йому усе своє майно.

Після смерті ОСОБА_3 позивачем було прийнято спадщину.

12 січня 2021 року за його заявою приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Солярем В.М. заведено спадкову справу №3/2021.

Позивач стверджує, що є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 .

До спадкового майна ОСОБА_3 відноситься житловий будинок АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії НОМЕР_1 ), видане виконкомом Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області 02 квітня 2009 року на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказаний будинок рахується зареєстрованим за нею.

Згідно актового запису №7 від 21 лютого 1965 року Старочорторийської сільської ради Любарського району ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_3 , і перебувала в зареєстрованому шлюбі до смерті.

При зверненні до спадкового реєстру було виявлено наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка заведена 28 вересня 2018 року за № 273/2018, з якої вбачається, що ОСОБА_4 залишила на ім`я ОСОБА_2 заповіт, посвідчений ОСОБА_5 , секретарем Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області, 09 січня 2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 1, яким заповіла їй усе своє майно.

ОСОБА_2 після ОСОБА_4 спадщину прийняла, але свідоцтво про право на спадщину так і не отримала.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке є документом, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що зазначений житловий будинок був об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 .

Крім того, на час відкриття спадщини ОСОБА_3 був непрацездатний за віком (1940 року народження), а тому мав право на обов`язкову частку у спадщині.

Спадщину, ОСОБА_3 після ОСОБА_4 , прийняв, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак при житті не звернувся за отриманням свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину за законом.

Із заявою про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 не звертався, а тому його право не припинилося.

За таких обставин, на день смерті ОСОБА_3 в силу закону належало право власності на 1/2 частину, як частка спільної сумісної власності, та 1/4 частина, як обов`язкова частка після смерті дружини ОСОБА_4 , що загалом становлять 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

В свою чергу ОСОБА_2 після ОСОБА_4 спадщину прийняла на 1/4 частину зазначеного будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Солярем В.М. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, прийняти спадщину на вказане майно позивач не має змоги, оскільки ОСОБА_3 , будучи власником, не зареєстрував свої права відповідно до вимог закону, а тому вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02 вересня 2022 року замінено неналежного відповідача Любарську селищну раду на належного - ОСОБА_2 .

Позивач та її представник у судове засідання на розгляд справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи те, що судові засідання по даній справі неодноразово відкладались у зв`язку з клопотанням позивача та її представника, в тому числі відкладено судовий розгляд справи 03.11.2022 за клопотанням представника позивача за аналогічних підстав, які вказані в її заяві від 29.11.2022, зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справу слід розглядати у порядку заочного провадження у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21 лютого 1965 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Стара Чортория Житомирського району Житомирської області померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Стара Чортория Житомирського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 залишив на ім`я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений секретарем Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області Кулініч Н.В. 03 вересня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 33, яким заповів ОСОБА_1 усе своє майно.

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Соляра В.М. від 28.09.2021 №486 /02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Стара Чортория, Любарського району, Житомирської області, права власності на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Постанова приватного нотаріуса мотивована тим, що ОСОБА_3 маючи частку у спільному майні та фактично прийнявши спадщину, при житті не звернувся за отриманням свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя та свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку у спадщині після смерті його дружини ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , а тому видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області 02 квітня 2009 року на ім`я ОСОБА_4 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності (1/1 частка) ОСОБА_4 .

Із матеріалів Спадкової справи №273/2018 від 10.05.2018 заведеної приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу після смерті Дерманської Л.Д. вбачається, що ОСОБА_4 залишила на ім`я ОСОБА_2 заповіт, посвідчений ОСОБА_5 , секретарем Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області, 09 січня 2014 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1, яким заповіла їй усе своє майно. ОСОБА_2 спадщину по смерті ОСОБА_4 прийняла, про що подала до нотаріуса відповідну заяву.

Отже, ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 на все належне майно померлої, в тому числі і на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 право власності на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 не оформив, правовстановлюючі документи не отримав, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 не скасоване, за життя ОСОБА_4 залишила на ім`я ОСОБА_2 заповіт, таким чином розпорядившись належним її на праві власності майном, в тому числі спірним житловим будинком, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4,12,19,247,258,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.1217,1223,1268,1269,1270,1296 ЦК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності наспадкове майно в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В.М. Носач