Рішення № 107585662, 21.11.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2022м. ХарківСправа № 910/3195/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (61044, м. Харків, пр. Московський, 259) про стягнення 2'042'504,23 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП", в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму неповернутого авансу за договором підряду у розмірі 2'042'504,23 грн. Судові витрати у розмірі 31'215,54 грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі №910/3195/22 вказану позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2022 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №910/3195/22 призначено підготовче засідання на 19.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2022 о 15:00 год.

Представник позивача в судове засідання 21.11.2022 не з`явився.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.120, 121 ГПК України.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61044, м. Харків, пр. Московський, 259.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/3195/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської' міської державної адміністрації) від 09.01.2008 № 15 "Про реконструкцію території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель за адресою: м. Київ. Солом`янський район, вул. Качалова, 40" (зі змінами) (далі - Розпорядження) Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" визначено замовником вищевказаних робіт.

Підпунктом 3.2. пункту 3 Розпорядження зобов`язано КП "Спецжитлофонд" визначити генеральну проектну та генеральну підрядну будівельну організацію для виконання будівельних робіт.

За результатом проведення публічних закупівель, між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (КП "Спецжитлофонд", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (ТОВ "ВЛД ГРУП") було укладено:

- договір підряду № 2018-99-Т на виконання будівельних робіт від 11.10.2018 (далі - Договір № 2018-99-Т) відповідно до умов якого КП "Спецжитлофонд" (Замовник) доручає, а ТОВ "ВЛД ГРУП" (Підрядник) забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з прокладання зовнішніх інженерних мереж по об`єкту: реконструкція території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на вул. Качалова, 40 у Солом`янському районі м. Києва.

- договір підряду № 2020-2-Т на виконання додаткових будівельних робіт від 13.01.2020 (далі - Договір № 2020-2-Т) відповідно до умов якого КП "Спецжитлофонд" (Замовник) доручає, а ТОВ "ВЛД ГРУП" (Підрядник) забезпечує відповідно до умов Договору виконання додаткових будівельних робіт з прокладання зовнішніх інженерних мереж по об`єкту: реконструкція території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на вул. Качалова, 40 у Солом`янському районі м. Києва (електропостачання І черги будівництва).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 2018-99-Т в редакції додаткової угоди №5 строк виконання робіт з жовтня 2018 року по травень 2021 року (включно).

Договірна ціна цього договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису, що є його невід`ємною частиною і складає 116'564'116,80 грн разом з ПДВ (п. 3.1. Договору № 2018-99-Т в редакції додаткової угоди №3).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 2020-2-Т в редакції додаткової угоди №5 строк виконання робіт з січня 2020 року по грудень 2020 року (включно).

Договірна ціна цього договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису, що є його невід`ємною частиною і складає 9'790'281,60 грн разом з ПДВ (п. 3.1. Договору підряду № 2020-2-Т).

Відповідно до п. 4.1.11. Договору підряду № 2018-99-Т та п. 7.1.10. Договору №2020-2-Т Замовник має право здійснювати попередню оплату виконання робіт з урахуванням норм чинного законодавства України та положень цього Договору.

КП "Спецжнтлофонд" за договором підряду № 2018-99-Т на розрахунковий рахунок ТОВ "ВЛД ГРУП" сплачено авансові платежі на загальну суму 46'136'194,75 грн, що підтверджуються відповідними платіжними доручення, які містяться в матеріалах справи.

За договором № 2018-99-Т відповідачем авансові платежі були погашені на суму 44'220'558,93 грн, з яких:

- 33'171'703,60 грн та 6'634'340,72 грн закрито актами виконаних робіт; копії актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт містяться в матеріалах справи;

- 4'079'058,09 грн згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2020 перераховано в рахунок погашення інших грошових зобов`язань КП "Спецжитлофонд" перед ТОВ "ВЛД ГРУП", копія акту міститься в матеріалах справи;

- 335'456,52 грн повернуто ТОВ "ВЛД ГРУП" на рахунок КП "Спецжитлофонд".

Позивач зазначає, що станом на дату поданий цього позову ТОВ "ВЛД ГРУП" за договором 2018-99-Т не закрито надані авансові платежі актами виконаних робіт та не повернуто отримані кошти у розмірі 1'915'635,82 грн.

КП "Спецжнтлофонд" за договором підряду № 2020-2-Т на розрахунковий рахунок ТОВ "ВЛД ГРУП" сплачено авансові платежі на загальну суму 2'806'075,60 грн, що підтверджуються платіжними доручення, які містяться в матеріалах справи.

За договором № 2020-2-Т відповідачем авансові платежі були погашені на суму 2'679'207,19 грн, з яких:

- 2'130'672,77 грн та 426'134,56 грн закрито актами виконаних робіт; копії актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт містяться в матеріалах справи;

- 122'399,86 грн повернуто ТОВ "ВЛД ГРУП" на рахунок КП "Спецжнтлофонд".

Позивач зазначає, що станом на дату поданий цього позову ТОВ "ВЛД ГРУП" за договором 2020-2-Т не закрито надані авансові платежі актами виконаних робіт та не повернуто отримані кошти у розмірі 126'868,41 грн.

Таким чином, загальний розмір неповернутого авансу за двома договорам становить 2'042'504,23 грн (1'915'635,82 грн + 126'868,41 грн).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 13.09.2021 №056/24-1857, від 13.09.2021 № 056/24-1855, від 09.12.2021 № 056/24-2819, від 09.12.2021 № 056/24-2821. Вказані листи направлялись на адресу відповідача, зазначену в спірних договорах та додатках до нього. Проте відповідачем було повернуто на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 122'399,86 грн, грошові кошти в розмірі 2'042'504,23 грн так і не були повернуті.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2022 наголосив на тому, що правова природа грошових коштів, які заявлено до стягнення, є саме сумою неповернутого авансу.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/10931/17.

Як свідчать матеріали справи, загальна сума авансових платежів за спірними договорами, перерахованих відповідачу, становила 48'942'270,35 грн. Водночас відповідачем авансові платежі погашено (виконано робіт, зараховано зустрічні зобов`язання та повернуто) на загальну суму 46'899'766,12 грн. Проте грошові кошти в розмірі 2'042'504,23 грн так і не були повернуті. Докази повернення вказаних грошей або виконання робіт на цю суму відповідачем не надано.

Докази виконання відповідачем всіх передбачених Договорами робіт в обумовлені сторонами строки матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, беручи до уваги невиконання Відповідачем зобов`язань за Договором, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 2'042'504,23 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (61044, м.Харків, пр. Московський, 259, код ЄДРПОУ 40246285) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 2'042'504,23 грн неповернутого авансу за договором підряду та судовий збір у розмірі 30'637,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛД ГРУП" (61044, м.Харків, пр. Московський, 259, код ЄДРПОУ 40246285).

Повний текст рішення складено 29.11.2022.

СуддяІ.В. Трофімов