Рішення № 107585158, 22.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/54/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Державної екологічної інспекції столичного округу (03035, місто Київ, вул. Солом`янська, будинок 1, код ЄДРПОУ 42163667)

до комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Грушевського, будинок 3 А, код ЄДРПОУ 13711949)

про стягнення збитків,

за участю представників:

позивача: Макарченко Владислав Вікторович;

відповідача: Голосій Ростислав Анатолійович.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні обставини розгляду справи

Державною екологічною інспекцією столичного округу (далі позивач, інспекція) пред`явлено позов до комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (далі відповідач, КП "Броваритепловодоенергія") про стягнення збитків на загальну суму 3 440 142, 89 грн.

Надіслана Господарському суду Київської області позовна заява № 8/07-33/2802 від 23.12.2021 ухвалою від 19.01.2022 залишена судом без руху.

Позивачем, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд перевіривши вказану заяву, встановив, що позивачем усунуто недоліки, що стали підставою для залишення позову без руху та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 23.02.2022 проведення підготовчого провадження призначено судом на 21.03.2022 на 14:15. Встановлено строк для подання відзиву.

Водночас, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом Господарського суду Київської області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Київської області в умовах воєнного стану» від 03.03.2022, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

З огляду на наведені вище обставини судове засідання з розгляду справи 21.03.2022 не відбулося.

Ухвалою від 29.04.2022 суд визначив нову дату та час проведення судового засідання 16.05.2022 о 14:50.

У судовому засіданні суд встановив відповідачу додатковий строк для подання відзиву до наступного судового засідання, яке вирішено провести 07.06.2022 о 15:30 у зв`язку з відкладенням розгляду справи.

До суду 06.06.2022 надійшов відзив на позовну заяву. У судовому засіданні 07.06.2022 суд встановив строк для подання відповіді на відзив до 20.06.2022. У засіданні оголошено перерву до 20.06.2022 до 17:00, вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

У судове засідання 20.06.2022 учасники справи не з`явились. Від представника відповідача надійшла заява про проведення цього судового засідання без його участі та оголошення перерви у судовому засіданні, яка задоволена судом. З огляду на неявку сторін та відсутність у справі відповіді на відзив на момент проведення судового засідання суд вирішив відкласти розгляд справи на 18.07.2022 на 14:15.

Також, суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

У судове засідання 18.07.2022 учасники справи не з`явилися. Від відповідача надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника, яке задоволене судом з урахуванням наведених обставин не отримання стороною відповіді на відзив. Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування представника у іншому судовому засіданні, що перебуває у провадженні Північного апеляційного Господарського суду. Наступне підготовче судове засідання вирішено провести 15.08.2022.

У судове засідання представники сторін не з`явились. Від відповідача надійшла заява про оголошення перерви та надання часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив. З огляду на неявку сторін, суд відклав судове засідання. Разом з тим суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання, яке вирішено провести 29.08.2022 о 14:30.

У судовому засіданні 29.08.2022, яке проводилось за участі представника позивача, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.09.2022 на 14:00 враховуючи закінчення строків відведених на проведення підготовчого провадження.

Розглядаючи справу по суті, суд у засіданні 27.09.2022 суд зобов`язав позивача надати письмові пояснення стосовно наданих до суду розрахунків збитків та надати більш читабельну версію журналу, що додавався до відповіді на відзив до наступного судового засідання, яке призначено на 11.10.2022.

У судове засідання 11.10.2022 учасники справи не з`явились.

Водночас через підвищену небезпеку для працівників суду та учасників процесу, враховуючи інтенсивний ракетний обстріл міста Києва, зокрема його центральної частини напередодні безпечно здійснювати розгляд справи у судовому засіданні не видавалось за можливе. Таким чином неявка сторін у судове засідання 11.10.2022 визнана судом такою, що сталась внаслідок об`єктивно небезпечної ситуації, що мала місце в день слухання справи.

З метою надання можливості сторонам реалізувати своє право належного доступу до правосуддя, суд відклав розгляд справи у порядку статті 216 ГПК України на 01.11.2022.

У судове засідання 01.11.2022 з`явився представник відповідача. До суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи від 01.11.2022 з огляду на неможливість навки 01.11.2022, яке задоволене судом. Проведення судового засідання відкладено на 15.11.2022 на 15:00.

В день проведення судового засідання 15.11.2022, зважаючи на ракетний обстріл міста Києва, тривалий сигнал повітряної тривоги здійснювати розгляд справи у визначений судом час не видавалося за можливе. Зважаючи на цю обставину судом визначено дату проведення наступного судового засідання за тиждень, 22.11.2022 о 14:00 про що повідомлено сторін.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті, яке відбулося 22.11.2022 за участю представників позивача та відповідача, суд прийняв рішення у справі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 ГПК України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Обставини спірних правовідносин та позиції учасників справи

На підставі доручення прем`єр міністра України від 09.03.2021 № 50528/16/1-20, листа Державної екологічної інспекції було видано наказ Державною екологічною інспекції столичного округу № 254-П від 17.03.2021 про проведення позапланової перевірки (копія наказу наявна у матеріалах справи). Вирішено утворити інспекційну групу з проведення позапланової перевірки, якій у період з 22.03.2021 по 02.04.2021 доручено здійснити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Броваритепловодоенергія". За результатами перевірки наказано вжити заходів реагування відповідно до законодавства.

Начальником Державної екологічної інспекції столичного округу Павлом Івановим видано направлення на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки на предмет дотримання КП "Броваритепловодоенергія" природоохоронного законодавства тривалістю 10 робочих днів.

За результатами проведення позапланового заходу складено акт перевірки від 02.04.2021 № 02-640, відповідно до якого позивачем виявлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема не дотримання КП "Броваритепловодоенергія" норм граничного допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після споруд повного біологічного очищення стічних вод у р. Красилівка, р. Трубіж, басейн р. Дніпро пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України.

В акті перевірки вказано, що зафіксовано перевищення нормативу ГДС у порівнянні з Дозволом на спеціальне водокористування КП "Броваритепловодоенергія" виданого 21.12.2018 № 618/КВ/49д-18 Державним агентством водних ресурсів України, терміном дії до 21.12.2021 за показниками: амонiй (азот амонійний) у 9 раз; нітрит-іони у 1,5 рази; завислi речовини у 12,6 раз; ХСК (хімічне споживання кисню) у 3,2 рази. З метою усунення встановлених під час перевірки порушень посадовими особами Інспекції було винесено припис №02-640 від 02.04.2021.

За результатами проведення наступного позапланового заходу складено акт перевірки від 30.08.2021 № 02-1024, яким закріплено, що допущено часткове невиконання припису від 02.04.2021 № 02-640: в термін не забезпечено взяття об`єкту на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря; не дотримано нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами після споруд повного біологічного очищення стічних вод у р. Красилівка, р. Трубіж, басейн р. Дніпро абзац третій частини першої статті 11 ЗУ № 877.

Між тим, 29.03.2021 інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 00771 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 000694. У протоколі вказано, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, збитки будуть розраховані відповідно до методики. Позивач звертав увагу суду, що вказана постанова не оскаржувалась та виконана повністю шляхом сплати передбачених штрафних санкцій.

В ході проведення перевірок позивачем здійснені відбори проб води, які зафіксовані у відповідних актах. На підставі цих актів відділом інструментально-лабораторного контролю інспекції складені протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод з деталізованими результатами вимірювання:

- протокол вимірювання № 01-21 від 29.03.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 02-21 від 23.03.2021;

- протокол вимірювання № 02-21 від 05.04.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 03-21 від 29.03.2021;

- протокол вимірювання № 43-21 від 30.08.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 43-21 від 25.08.2021.

З метою досудового врегулювання спору Державна екологічна інспекція столичного округу звернулась до КП "Броваритепловодоенергія" з претензією № 89/08-06 від 16.09.2021 про відшкодування заподіяних державі збитків у розмірі 3 440 142,89 грн.

До претензії доданий розрахунок збитків, здійснений на підставі пункту 7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі по тексту методика розрахунку).

Розрахунок збитків містить таблицю фактичних середніх концентрацій забруднюючих речовин, з якої до розрахунку вносились показники, зокрема, такі як: власне найменування показників, одиниці вимірювання, гранично допустима концентрація, фактичні середні концентрації на основі трьох отриманих в результаті вимірювання даних.

В розрахунку наведена формула за якою він здійснювався, яка відповідно до пункту 7.1 методики розрахунку визначає розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС у гривнях.

Вбачається, що відповіді на претензію не надано, оплат щодо заявлених збитків відповідачем не проводилось, відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодовувати збитки, що стало причиною звернення до суду.

Таким чином інспекція просить суд стягнути з відповідача збитки за заподіяну державі шкоду у співвідношеннях визначених Бюджетним кодексом України з посиланням, зокрема, на положення Конституції України, Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Цивільного кодексу України, а також Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до якої визначався розмір заподіяних збитків.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, вважав позов не обгрунтованим.

Відповідач акцентував увагу суду на акті відбору проб від 29.03.2022, в якому не зазначено дати та часу доставки проб для вимірювання, відсутні записи щодо придатності чи непридатності проб для проведення вимірювання, відсутній підпис та прізивища особи, якій було доставлені проби для вимірювань, відсутній запис про перемішування води перед відбором, відсутній запис щодо глибини відбору проб. Відповідач зазначав, що все це свідчило про непридатність відібраних проб для проведення лабораторних досліджень.

КП "Броваритепловодоенергія" повідомляло суд, що у актах відбору проб № 02-21 від 23.03.2021 та № 43-21 від 25.08.2021 відсутні записи про перемішування води перед відбором проб та про глибину відбору, що свідчить про порушення пункту 5.1.2 ДСТУ ISO 5667-10-2005.

Відповідач також звертав увагу на те, що в протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод № 01-21 вiд 29.03.21 та № 43-21 від 30.08.2021 мiстяться не дати вимірювання, а період, внаслідок чого неможливо встановити точну дату вимірювання, а також умови зберігання проб до вимірювання.

У відзиві вказано, що з протоколу №43-21 від 30.08.2021 вбачається, що станом на 25.08.2021 показник по ХСК не був перевищений. Фактично для розрахунку позивач мав застосовувати лише показники з перевищенням, яких відповідно до документів доданих до позову є лише 2. За переконаннями відповідача, застосування позивачем при розрахунку показникiв концентрації ХСК є таким, що суперечить вимогам Методики, та відповідно протиправним.

КП "Броваритепловодоенергія" наполягало на тому, що акти відбору проб вод та протоколи вимірювання показників складені з порушенням вимог нормативно правових актів, зокрема, ДСТУ ISO 5667-3-2001, ДСТУ ISO 5667-10-2005, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України "Про запровадження форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та її територіальних органів" від 19.04.2013 № 179. Вказані докази, за переконанням відповідача, не можуть служити допустимими доказами у розумінні статті 77 ГПК України.

У відповіді на відзив щодо зауважень з приводу зберігання і транспортування проб води позивач зазначив таке: відразу після відбору, проби стічних вод були поміщені у контейнер ізометричний пластиковий з акумуляторами холоду для охолодження про що свідчить запис "охолодження" у графі "відомості про попередню обробку проби" у акті відбору проб вод від 29.03.2021 № 03-21.

Також позивач вказав, що п. 5.1.2 ДСТУ ISO 5667-10-2005 стосується відбирання проб із каналізаційних колекторів, каналів і оглядових колодязів. Глибина відбору стічних вод не вказується, оскільки відбір стічних вод здійснювався не з каналiзацiйного колектору, каналу чи оглядового колодязя, а безпосередньо з випуску №1 труби, з якої відбувався скид стічних (зворотних) вод КП «Броваритепловодоенергія» до р. Красилівка. Перемішування відібраних проб проводиться безпосередньо перед проведенням вимірювань згідно Методики виконання вимірювань.

Не зважаючи на те, що в в акті відбору проб вод від 29.03.2021 № 03-21 не зазначено дату та час доставки проб для вимірювань, пише позивач, відсутні записи щодо придатності чи непридатності проб для проведення вимірювань, відсутній підпис та прізвища особи, якій були доставлені проби для вимірювань у журналі "Води поверхневі, підземні, зворотні. Реєстрація проб" датою відбору/доставки зазначено 29.03.2021. Також, у журналі "Води поверхневі, підземні, зворотні. Результати вимірювання" у графі "дати відбору проб та виконання вимірювань" датою вимiрювання за показниками (крім БСК5, сухий залишок, завислі речовини) зазначено 29.03.2021. Копія журналу надана до суду разом з відповіддю на відзив.

Висновки господарського суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України (затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017№ 275) Державна екологічна інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Згідно з пунктом 7 Положення, Державна екологічна інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктами 3, 8, 9 ч. 4 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція та її територіальні органи є уповноваженими органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Повноваження Державної екологічної інспекції столичного округу поширюються на територію міста Києва та Київську область.

Згідно ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів, серед інших, є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері.

За статтею 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

В силу пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно частини 1 статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до статей 68 та 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлює Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом № 389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (подальші зміни до якої вносились у 2011, 2012 та у 2015 роках), про що вказано в пункту 1.2 цієї методики.

Відповідно до пункту 2.2 Методики розрахунку збитків факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

В силу пунктів 2.4 та 2.5 цієї методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води.

Відповідно до пункту 7.1 Методики розрахунку збитків розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС у гривнях, здійснюється за формулою:

Збитки = Ккат х Кр х Кз [ (Mi1 х Yi1) x (Mi2 х Yi2) + … (M-im х Yim) ]

У цьому ж пункті методики наведені розшифрування змінних і сталих показників, що вносяться в формулу розрахунку:

- Ккат коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта;

- Кр регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод;

- Кз коефіцієнт ураженості водної екосистеми (сталий показник, що становить 1,5);

- m кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

- Мi маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

- Yi питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

В свою чергу питомий економічний збиток (Yi) визначається за формулою Yі = Y х Аі, де Y проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році; Аi безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини.

Показник відносної небезпечності визначається із співвідношення за формулою Аi = 1/ГДКi, де ГДКi безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії. Для речовин значення ГДК яких більше одиниці, в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

На підставі наявних у справі документів у співвідношенні до наведених норм господарським судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією столичного округу в межах наданих їй повноважень проведено перевірки на предмет дотримання відповідачем природоохоронного законодавства. В результаті перевірок складено протокол про адміністративне порушення та постанова про накладення адміністративного стягнення, яка була виконана відповідачем.

Позивачем, в ході проведення перевірок, тричі здійснено відбір проб води, 23.03.2021, 29.03.2021 та 25.08.2021, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти відбору. На підставі цих актів здійснено вимірювання, про що складено відповідні протоколи.

З огляду на виявлені порушення позивач, у порядку визначеному Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначив розмір збитків заподіяних державі.

Судом перевірено твердження відповідача щодо порушення встановлених законом вимог складення актів відбору проб води та протоколів вимірювання.

Суд констатує, що при здійсненні відбору проб, що фіксувались в акті № 02-21 від 23.03.2021 та акті № 43-21 від 25.08.2021 та переданні для здійснення вимірювання проб до лабораторії позивачем дотримано порядок здійснення вимірювання з моменту відбору проб до моменту визначення результатів вимірювання. Відбори проб здійснені у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-3-2001, ISO 5667-6-2001, ДСТУ ISO 5667-10-2005, про що наявні записи в актах: позивачем дотримано настанови щодо відбирання проб води з річки та щодо зберігання та поводження з пробами.

З урахуванням пояснень позивача суд встановив, що у актах від 23.03.2021 та від 25.08.2021 наявні всі істотні реквізити для можливості проведення в подальшому досліджень, зокрема такі: дата та час відбору, номери проб, точки та місця відбору, відомості щодо умов відбору, час та дата доставки проб для проведення вимірювань, висновок щодо придатності проб для вимірювання, підпис прізвище та ініціали особи, якій доставлено проби для вимірювань.

Водночас, судом виявлено ряд недоліків, допущених при оформленні акту відбору проб вод № 03-21 від 29.03.2021. Перш за все у цьому акті, у спеціально відведеному для цього рядку бланку, відсутній запис щодо дати та часу доставлення проб для проведення вимірювань. Також в акті не зазначено про відсутність чи наявність зауважень щодо стану проб і записів, не вказано про придатність чи непридатність проб для вимірювання та відсутній підпис особи, що приймала проби для проведення вимірювань.

Надані позивачем копії журналу "Води поверхневі, підземні, зворотні. Результати вимірювання" не можуть компенсувати недоліки акту, адже в них не фіксується придатність проб для дослідження, стан проб, дата та час доставки проб до лабораторії для належного зберігання до моменту проведення дослідження.

Відсутність наведених реквізитів призводить до дефектності акту, передусім з огляду на те, що відповідальна за прийняття проб вод особа не зафіксувала обставину придатності відібраних проб для проведення лабораторних досліджень. Акт складений відповідно до затвердженої наказом від 19.04.2013 № 179 Міністерства екології та природних ресурсів України форми акту відбору проб (пункт 1.16 наказу, додаток 16). Відсутність тих чи інших записів свідчить про відхилення відповідальними особами лабораторії від обов`язку повною мірою дотримуватись порядку отримання проб вод, для належного проведення процедури вимірювання в подальшому.

Суд наголошує на тому, що проведення лабораторних досліджень не є буденним процесом та має здійснюватись з великою точністю та в чіткій послідовності. Отримані фахівцями, в результаті дослідження, показники мають бути максимально прямими та деталізованими, зробленими на основі проб отриманих у визначеному порядку, що в цьому випадку, щодо акту відбору проб вод № 03-21, документально не підтверджено позивачем.

В результаті, і вимірювання показників складу проб, зафіксовані у протоколі № 02-21 від 05.04.2021 що здійснені на основі цього акту, є такими, що здійснені щодо проб отриманих з порушенням процедури а відтак ці показники до уваги судом братися не можуть, зокрема і з підстав відсутності в акті від 29.03.2021 відомостей про придатність відібраних проб для проведення досліджень.

Тож у справі наявні два протоколи вимірювання показників проб води, які отримані належним чином, оформлені належним чином у визначених законом порядку та формі.

Суд підкреслює, що пунктом 2.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів визначено: з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Відібрані позивачем проби води відповідно до актів відбору 23.03.2021 та від 25.08.2021 є такими що визнані судом як вчинені. Водночас має місце недотримання процедури відбору проб вод 29.03.2021, за наведених вище обставин дефектності акту № 03-21 від 29.03.2021.

Суд зазначає, що одноразовий відбір проб води допускається лише у випадку, якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, як визначено у пункті 2.5 Методики розрахунку збитків. В той час як за наведеними у справі матеріалами заявлена позивачем вимога охоплює період що розпочався з першого відбору проб 23.03.2021 та закінчився 25.08.2021. Кількість скинутих стічних вод до р. Красилівка прямо впливає на розмір підставних збитків. Цей показник вноситься до формули розрахунків з охопленням періоду з 23.03.2021 по 25.08.2021 та становить 2267420 кв.м.

Таким чином суд позбавлений можливості задовольнити позов у заявленому до стягнення розмірі, за заявлений період, оскільки нарахування позивачем суми збитків відбулось з порушенням вимог Методики розрахунку збитків. До суду не подано інших актів відбору проб води крім трьох наведених, один з яких визнано дефектним та таким, що не може бути покладеним в основу розрахунку. Так само до суду не подано інших протоколів вимірювання показників (крім трьох наведених, один з який складений на підставі проб, щодо яких відсутнє підтвердження їх придатності для тестування) у заявлений період, які могли б компенсувати відсутність мінімальної кількості відборів проб води встановленої пунктом 2.4 Методики розрахунку збитків, з урахуванням винятку наведеному у пункті 2.5.

Суд підсумовує, що інспекцією з позовом не надано достатньої кількості документів для корекції розрахунків за формулою наведеною у пункті 7.1 Методики розрахунку збитків, а тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз