Ухвала суду № 107584617, 30.11.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

30.11.2022 Справа № 905/809/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши матеріали у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ, код 42795490,

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", м. Маріуполь Донецької області, код 03361135,

про стягнення 101 995,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 в загальному розмірі 101 995,57грн, з якої 77 963,18 грн - сума основного боргу за перевищення замовленої потужності, 1 794,67 грн - 3% річних, 7 491,27 грн - пені, 14 746,45 грн - інфляційних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/809/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення 101 995,57 грн. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано позивачу надати до суду копію довіреності на Пилипчук В.Є. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

17.11.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача, в якому Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" просить суд:

1. Продовжити строк для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь та визначити кінцевий строк для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації м. Маріуполь.

2. Встановити строк для подання відзиву на позовну заяву після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь.

3. Розгляд справи по суті почати після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь з урахуванням строку необхідного на подання відзиву, доказів та вчинення інших процесуальних дій.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на закріплені чинним законодавством принципи змагальності та рівності сторін. Звертає увагу на те, що існують обставини, які ставлять відповідача у суттєво невигідне становище порівняно із позивачем щодо можливості ефективно представляти свою позицію у суді. Так, відповідач вказує, що не має доступу до власних офісних приміщень та документації, комп`ютерного обладнання, системи електронного документообігу, серверів зберігання інформації та програмного забезпечення з обліку споживання природного газу населенням та юридичними особами, листування підприємства з контрагентами в тому числі із позивачем, зокрема і до всієї документації що стосується укладення і виконання Договору №1910000185/08/640-19 транспортування природного газу від 26 грудня 2019 року, та іншої документації що забезпечує здійснення відповідачем функцій Оператора ГРМ щодо розподілу природного газу, що необхідне відповідачу для ефективного визначення позиції по справі з урахуванням всіх обставин відносно підстав для нарахування відповідачу плати за перевищення потужності, яка відображена в актах наданих послуг перевищення потужності за жовтень, листопад, грудень 2021 року, які є двосторонніми проте не були підписані, тобто не були погоджені. Внаслідок збройної агресії Російської федерації з березня 2022 року ПАТ "Маріупольгаз" повністю втратило контроль над рухомим та нерухомим майном, що знаходиться на території міста Маріуполя та Маріупольського району, та було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність на вказаній території. За заявою ПАТ "Маріупольгаз" Маріупольським районним управлінням поліції ГУ НП в Донецькій області було відкрите кримінальне провадження №12022052770002535 за ч. 1 ст 438 КК України. Підприємство не мало можливості вивезти первинні документи та іншу документацію, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, відсутністю організованої евакуації з міста, прямою загрозою для життя та здоров`я співробітників товариства, через що відповідач не має можливості провести інвентаризацію власних активів та зобов`язань для визначення їх наявності, стану, відповідності критеріям визнання та оцінки. Також вказує, що відповідач позбавлений можливості отримати пояснення від відповідальних посадових осіб щодо предмету спору для можливості реальної оцінки заявлених вимог та визначення своєї позиції у справі, оскільки підприємство було вимушене призупинити трудові договори/контракти з працівниками підприємства, співробітники знаходяться за кордоном, в різних населених пунктах України, частина залишається на окупованій території при цьому з більшістю зв`язок взагалі відсутній.

25.11.2022 від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача. Позивач заперечує проти розгляду справи після закінчення воєнного стану та/або деокупації м. Маріуполя, посилаючись на необхідність дотримання розумного строку розгляду справи, а також на те, що відповідач має можливість ознайомитись з заявленими вимогами та доказами, що надані в їх обґрунтування, а також має можливість перевірити дані, які містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС, до якої має доступ.

Розглянувши клопотання відповідача та заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 251 ГПК України встановлено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Тобто строк на подачу відзиву на позов у справі, яка розглядається в порядку спрощеного провадження, встановлений відповідною нормою Закону.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду.

Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити такий строк понад строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

Враховуючи, що строк на подання відзиву у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, даний строк і був встановлений судом в ухвалі від 18.10.2022, отже суд не може встановлювати інший, ніж вже встановлений строк, що унеможливлює задоволення клопотання відповідача про встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь.

Крім того, суд зазначає, що відповідач просить продовжити строк для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь. Суд звертає увагу, що порядок подання доказів у справі передбачений, зокрема, статтею 80 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. В частині 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно частин 4, 5 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У своєму клопотанні відповідач не вказує відомостей, які передбачені частиною 4 статті 80, зокрема, не конкретизовано які саме докази, що стосуються предмету спору, ним не можуть бути надані, а таке клопотання носить загальний характер з зазначенням того, що вся документація відсутня.

Разом з цим, суд погоджується з позицією позивача та зазначає, що відповідач на даний час не позбавлений можливості сформулювати свою позицію по справі, виходячи з доказів, які подані позивачем, а при наявності якихось сумнівів відповідач не позбавлений права звернутись до позивача та до суду з клопотанням про огляд оригіналів документів, а також не позбавлений можливості отримати відповідні відомості в інформаційній платформі, як то передбачено умовами Договору транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019, доступ до якої наразі є можливим.

Також, відносно клопотання в вказаній частині щодо продовження строку для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь та в частині щодо початку розгляду судом справи по суті після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь з урахуванням строку необхідного на подання відзиву, доказів та вчинення інших процесуальних дій, суд додатково зазначає, що статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом;

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

На даний момент суду не відомі конкретні відомості про час закінчення воєнного стану, а тому продовження строків на вчинення процесуальних дій (в тому числі на подання відзиву) та розгляд справи по суті після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь, тобто продовження на невизначений строк, може спричинити порушення прав позивача на судовий розгляд упродовж розумного строку.

До того ж, суд зазначає, що на даний час також невідомо, чи зможе відповідач після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь відновити документацію підприємства, систему електронного документообігу, серверів зберігання інформації та програмного забезпечення з обліку споживання природного газу населенням та юридичними особами, листування підприємства з контрагентами тощо.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Таким чином, відповідач не обґрунтував, які докази, які стосуються предмету спору, ним не можуть бути надані, не навів розумних строків можливого отримання таких доказів та не обґрунтував клопотання стосовно встановлення додаткового строку для подання доказів. Крім того, в частині встановлення додаткового строку для вчинення інших процесуальних дій, відповідачем не наведено конкретні процесуальні дії, а стосовно встановлення строку на подання відзиву на позов, судом наведено обґрунтування відмови в клопотанні в цій частині.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений права надати відзив на позов одночасно з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Суд ще раз звертає увагу на те, що на даний час відповідач не позбавлений права та можливості отримати докази, що стосуються предмету спору, з інших джерел, ніж власний облік.

На даний час також відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи по суті до закінчення воєнного стану та/або до деокупації м. Маріуполь.

З огляду на наведене, суд вважає клопотання відповідача таким, що нормативно та документально необґрунтоване, та відмовляє в його задоволенні повністю.

Враховуючи обмежену кількість знаків поштової оплати, а також те, що Укрпошта не здійснює доставку поштової кореспонденції до м. Маріуполь, де зареєстрований відповідач, з метою належного повідомлення учасників справи про рух справи, суд вважає можливим використати альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даної ухвали на електронні адреси позивача та відповідача.

Керуючись статтями 2, 42, 165, 232-235, 248, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь та визначення кінцевого строку для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій після закінчення воєнного стану та/або деокупації міста Маріуполь.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про початок розгляду справи по суті після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь з урахуванням строку необхідного на подання відзиву, доказів та вчинення інших процесуальних дій.

Повідомити учасників справи про рух справи шляхом направлення даної ухвали на електронну адресу позивача info@tsoua.com та на електронну адресу відповідача - buh0629gaz@ukr.net.

Ухвала набирає законної сили 30.11.2022.

Ухвалу складено та підписано 30.11.2022.

Суддя Т. О. Лобода