Рішення № 107578950, 31.10.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 346/2643/20

Провадження № 2/761/2743/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела,6 код ЄДРПОУ 376162221 ), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення обтяження рухомого майна, -

встановив:

У листопаді 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа: ОСОБА_2 , про зняття арешту із рухомого майна, згідно з яким просить суд: усунути перешкоди ОСОБА_1 щодо розпорядження майном - транспортним засобом - автомобілем «MITSUBISHI PAJERO WAGON», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить - ОСОБА_1 на праві власності, шляхом припинення приватного обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.11.2019 о 12:42:35 за № 27199326 регіональною філією міста Київ та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», об`єкт обтяження: автомобіль легковий «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2007, номер об`єкта: НОМЕР_1 ; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: Договір відступлення серії та номера 1035- Ф, виданого 16.03.2018 ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна»; боржник: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_3 ; Термін дії обтяження: 11.11.2024; Звернення стягнення: не зареєстроване.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 березня 2019 року позивач придбав автомобіль «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2007 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 . На даний час у позивача виникла потреба у реалізації автомобіля, однак, розпорядитися ним не має можливості, оскільки на автомобіль накладено обтяження. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було виявлено, що 11 листопада 2019 року реєстратором регіональної філії міста Київ та Київської області державного підприємства «національні інформаційні системи» Білецькою Є. В. зареєстровано заборону відчуження даного автомобіля, на підставі Договору відступлення серії та номера 1035-Ф, виданого 16.03.2018 ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» боржником вказано ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , жительку АДРЕСА_3 , обтяжувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», код 37616221, яке розташоване на бульварі Вацлава Гавела, буд. 6.

Разом тим, позивачем вказано, що автомобіль він придбав 23 березня 2019 року, того ж дня відбулася його перереєстрація на його ім`я та надано нові номерні знаки, а саме номер НОМЕР_2 . На момент придбання автомобіля жодних обтяжень щодо нього у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано не було, що підтверджується датою внесення відомостей до Державного реєстру рухомого майна, а саме: 11 листопада 2019 року. Додатково зазначено, що автомобіль був куплений ним не в ОСОБА_2 , на той час продавцем автомобіля та його власником являлася інша особа.

Так, позивач вважає, що вказане вище свідчить, що реєстратор не пересвідчився, чи дійсно, станом на 11 листопада 2019 року власником автомобіля «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2007 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 , була боржник - ОСОБА_2 , що призвело до порушення його права, як власника автомобіля, вільно розпоряджатися майном (автомобілем).

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення своїх прав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який просив задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2020 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в яких ДП «Національні інформаційні системи» вказують, що, в силу вимог Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року, вилучення спірного запису, як приватного обтяження, можливе шляхом подання обтяжувачем заяви в електронній формі до ДП «НАІС» або паперової заяви або на виконання рішення суду. ДП «НАІС», як Реєстратор Реєстру виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. Закон покладає відповідальність за достовірність відомостей, що міститься в заяві на обтяжувала. У вказаному відзиву зазначено, що 11.11.2019 вихідний №9655229 була подана заява про реєстрації обтяження рухомого майна представником обтяжувача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до Філії ДП «НАІС» в електронній форма із зазначенням усіх необхідних реквізитів та з додержанням вимог законодавства, відповідно до якої було накладено привтане обтяження за №27199326 від 11.11.2019, а саме: заборона відчуження автомобіль легковий MITSUBISHI PAJERO WAGON 2007 року випуску, номер об`єкту № НОМЕР_1 , а тому спірним записом є саме приватним обтяження, яке виникло на підставі Договору відступлення. №1035-Ф від 16.03.2018, видавець документа: ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА». Крім того вказано, ДП «Національні Інформаційні системи» є неналежним відповідачем, а належним відповідачем є обтяжувач ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року замінено відповідача державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа: ОСОБА_2 , - на належного відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю « Росвен Інвест України» код ЄДРПОУ: 37616221, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

Представник позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Не заперечував щодо розгляду справи в заочному провадженні.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 23 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2007 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 12).

Разом з тим, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, вказує, що він позбавленитй можливості вільно розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем, оскільки з 11.11.2019 за заявою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження автомобіля у виді застави рухомого майна. Підставою накладення обтяження зазначено договорі відступлення серії та номера 1035-Ф, виданого 16.03.2018 ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» боржником вказано ОСОБА_2 (а.с. 121).

Судом встановлено, що 11 листопада 2019 року реєстратором регіональної філії міста Київ та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Білецькою Є.В. зареєстровано приватне обтяження застава рухомого майна, № 27199326 заборону відчуження автомобіля легкового MITSUBISHI PAJERO WAGON 2007 року випуску, чорного кольору, номер об`єкта: НОМЕР_1, на підставі Договору відступлення серії та номера 1035-Ф, виданого 16.03.2018 ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» боржником вказано ОСОБА_2 , обтяжувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», код 37616221, яке розташоване на бульварі Вацлава Гавела, буд. 6., розмірі основного зобов`язання: 359560,56, строк виконання зобов`язання: 11.11.2024, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р195005 від 06.10.2021 року (а.с. 121).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду - від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19).

Згідно п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 830, державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб`єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19).

Водночас, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.

Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на час придбання автомобіля ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки обтяження на майно позивача було накладене в передбачений законом спосіб уже після придбання цього майна позивачем, суд, аналізуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені по справі обставини,вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки обтяження рухомого майна, яке перебуває у власності позивача, порушує права останнього, як власника, та перешкоджають вільному та повноцінному здійсненню ним права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273,280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення обтяження рухомого майна - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 щодо розпорядження майном - транспортним засобом - автомобілем «MITSUBISHI PAJERO WAGON», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та припинити приватне обтяження, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.11.2019 о 12:42:35 за № 27199326 регіональною філією міста Київ та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи". Об`єкт обтяження: автомобіль легковий «MITSUBISHI PAJERO WAGON» 2007, номер об`єкта: НОМЕР_1; Тип обтяження: застава рухомого майна; Підстава обтяження: Договір відступлення серії та номера 1035- Ф, виданого 16.03.2018 ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА"; Боржник: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_3 ; Термін дії обтяження: 11.11.2024; Звернення стягнення: не зареєстроване.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 04.11.2022.

Суддя: