Рішення № 107552225, 22.11.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022м. ХарківСправа № 922/43/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Глобенко Сергія Олександровича в інтересах Фермерського господарства "Колос", с. Топольське до ОСОБА_1 , с. Олександрівка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", м. Київ про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи - Минець В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Глобенко Сергій Олександрович, в інтересах Фермерського господарства "Колос", в порядку ст. 54 ГПК України, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача 447 498,35 грн. збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведеного службового розслідування встановлено факт неналежного виконання посадових обов`язків головою ФГ "Колос" Зінченком В.І., а саме: укладення договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 з перевищенням повноважень, передбачених Статутом ФГ "Колос", через що останньому завдано збитків у розмірі 447 498,35 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24.01.2022 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 01.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд виходив наступного.

Обґрунтовуючи клопотання третя особа вказує на те, що одночасно з поточною справою №922/43/22 Господарським судом Харківської області паралельно розглядаються три аналогічні справи за позовом кінцевого бенефіціара юридичних осіб Глобенка С.О. до яких відповідачами додано ідентичні за формою, аналогічні за датою, ідентичні за предметом дослідження та фактично аналогічні висновки тих же самих експертів Лошманова Г.В., Гайдамакіна Д.І. Така сукупність справ і сумнівна схожість обставин свідчить про неправомірні дії одночасно чотирьох директорів підконтрольних одному бенефіціару юридичних осіб та має стати об`єктом особливої уваги суду і вимагає додаткової перевірки, якою може бути лише повторна експертиза.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду, щодо призначення судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Порядок проведення судових експертиз врегульовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями). Згідно з п. 1.1. Інструкції основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Відповідачем до суду подано висновок судового експерта №38890 від 14.01.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 року, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках: Постачальник, а також на четвертому аркуші в графі Постачальник:, у рядку Директор Зінченко В.І., - виконані не Зінченком Володимиром Івановичем, а іншою особою.

Експертизу було проведено Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" за заявою ОСОБА_1 для подання до суду. При цьому судовий експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Отже, у суду наразі відсутні підстави вважати, що висновок судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Гайдамакіної Д.І. викликає сумнів у його достовірності та об`єктивності.

В той же час, відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, висновок судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Гайдамакіної Д.І. №38890 від 14.01.2022 є лише одним із доказів, який не має заздалегідь встановленої сили та якому буде надана оцінка під час розгляду справи по суті з урахуванням інших доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказував на те, що спірний договір ним не підписувався, печаткою фермерського господарства не скріплювався, про що свідчить висновок судового експерта №38903 за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 14.01.2022 та висновок судового експерта №38890 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14.01.2022. Відповідач вказує на те, що у даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, необхідний для стягнення збитків, - немає як, власне, неправомірної поведінки відповідача, яка б полягала в укладенні правочину (підписанні договору) без згоди єдиного засновника господарства, так і самої наявності збитків, адже договір, який не підписано стороною, є неукладеним (правочин невчиненим), тобто таким, що не відбувся, права та обов`язки за таким правочином постачальником та покупцем не набуті, а правовідносини за ним не виникли, за цих обставин ТОВ "Кернел-Трейд" не має прав (вимог) у відношенні ФГ "Колос".

Третьою особою до суду були подані письмові пояснення у справі, в яких третя особа вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову третя особа вказує на те, що надані позивачем докази свідчать на користь дійсності договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 та правомірності дій відповідача при його укладанні. Ні статут фермерського господарства не містить обмежень керівника у представництві щодо укладення договорів, ні позивач не видавав окремого рішення про обмеження повноважень, ні відомості про обмеження не включені до ЄДР юридичних осіб. Сукупність даних фактичних обставин свідчить про абсолютну правомірність дій ОСОБА_1 при укладенні договору поставки № ХРВ22-00753 від 12.07.2021. Третя особа просить суд критично поставитися до журналу вхідної кореспонденції, позаяк даний сумнівний документ не підтверджує відсутність переписки між сторонами щодо укладення та виконання коментованого договору поставки та критично поставитися до рішення єдиного засновника ФГ Колос від 20.12.2021 про проведення службового розслідування у відношенні голови ОСОБА_1 та призначення комісії для проведення розслідування у складі працівників ПП Золота Нива 1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до висновків викладених в акті службового розслідування від 22.12.2021 та до рішення єдиного засновника ФГ Колос від 23.12.2021. Надані відповідачем висновки експерта Інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса викликають сумніви, оскільки містять явні ознаки невідповідності обставинам справи. Третя особа вважає недоведеним факт заподіяння фермерському господарству Колос будь-яких збитків, оскільки ні на день подачі позову, ні на день подання даних пояснень, останнє не сплатило на користь ТОВ Кернел-Трейд жодної гривні. Докази про розмір вимог позивача в сумі 447 498,35 грн. третя особа також вважає недоведеними та недопустимими, адже таке зовсім не відповідає задекларованому розміру збитків. Третя особа просить суд врахувати судову практику Великої Палати Верховного Суду, яка у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17 та від 15 жовтня 2019 року у справі №905/2559/17 дійшла висновку, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства. Третя особа вказує на те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_1 є пов`язаними особами, а ОСОБА_5 подав позов, що спрямований не на захист інтересів ФГ Колос, які випливають з договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021, а подав позов штучний, необґрунтований і спрямований на перешкоджання ТОВ Кернел-Трейд у здійсненні своїх прав покупця за вказаним договором.

Позивачем до суду було подане клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

Відповідач у судове засідання 22.11.2022 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Оскільки процесуальні документи, адресовані відповідачу не були відправлені у зв`язку з призупиненням АТ "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку, що пов`язано із повномасштабною збройною агресією РФ проти України, відповідач про розгляд справи був повідомлений шляхом офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України. За приписами ч.4 ст.122 ГПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 22.11.2022 представник третьої особи проти позову заперечував.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд встановив наступне.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що Фермерське господарство Колос існує з 02.12.1992, є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням продукції рослинництва та оптовою торгівлею зерном. Єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ Колос є ОСОБА_5 , частка якого у статутному капіталі (відсоток права голосу в юридичній особі) становить 100%. ОСОБА_5 є також єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником ПП Золота Нива 1".

16.12.2021 ОСОБА_5 стало відомо про те, що на адресу ПП Золота Нива 1 засобами поштового зв`язку від ТОВ Кернел-Трейд надійшла вимога за вих№10/12/2 від 10.12.2021, в якій останнє вимагало від підприємства обов`язкового повного виконання договору поставки №ХРВ22-00750 від 12.07.2021, а саме: поставити (передати у власність) ТОВ Кернел-Трейд 7500 тон насіння соняшника належної якості на умовах згідно з п.2.3 договору, а також у зв`язку з фактом прострочення поставки більше ніж на 5 днів протягом 3-х днів з дня отримання даної претензії сплатити 28 689 567,75 грн. штрафу за прострочення поставки товару. У вимозі також зазначено про те, що всі документи, необхідні для розгляду вимоги, у вашому розпорядженні. Зі змісту вимоги випливало, що майнові претензії ТОВ Кернел-Трейд пред`являє на підставі договору поставки №ХРВ22-00750 від 12.07.2021, який, як зазначено у вимозі, був укладений між ним як покупцем та ПП Золота Нива 1 як постачальником, і за яким ПП Золота Нива 1 зобов`язувалося у період з 01.10.2021 до 01.12.2021 поставити ТОВ Кернел-Трейд 7500 тон насіння соняшника попередньою загальною вартістю 114 758 271,00 грн., з ПДВ з можливістю формування остаточної ціни за додатковою угодою сторін.

У зв`язку з надходженням даної вимоги, рішенням ОСОБА_5 , було вирішено провести службове розслідування у відношенні директора ПП Золота Нива 1. Також доручено відповідальним особам інших суб`єктів господарювання, єдиним власником (учасником) яких є ОСОБА_5 , перевірити документацію на предмет взаємовідносин з ТОВ Кернел-Трейд.

За результатами перевірки у фермерському господарстві був виявлений примірник договору поставки №XPB22-00753 від 12.07.2021, укладеного між ФГ Колос (постачальник) і ТОВ Кернел-Трейд (покупець), за змістом якого ФГ Колос (як і ПП Золота Нива 1) зобов`язувалось у період з 01.10.2021 до 01.12.2021 поставити ТОВ Кернел-Трейд 4000 тон насіння соняшника попередньою загальною вартістю 61 204 411,20 грн. з ПДВ. Знайдений договір також містив умови про застосування до постачальника штрафних санкцій, зокрема, згідно з п.5.1 договору за прострочення поставки Товару на строк до 5 календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого Товару, а в разі прострочення поставки більш ніж на 5 днів (в т.ч. непоставка або неповна поставка Товару) - штраф в розмірі 25% від вартості несвоєчасно поставленою (непоставленого) Товару.

Проте, єдиний засновник ФГ "Колос" не погоджував у 2021 році вчинення правочину з ТОВ "Кернел-Трейд" на умовах за якими б господарство взяло на себе вказані вище зобов`язання; рішення про укладення між ФГ Колос і ТОВ Кернел-Трейд договору поставки соняшника засновником не приймалось; обміну документами з приводу укладення чи виконання договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 не здійснювалось; будь-яких дій, які б свідчили про схвалення правочину, прийняття його до виконання або фактичне виконання, не вчинялось.

У зв`язку з виявленням примірнику договору поставки №ХРВ22-00753 від І2.07.2021 рішенням єдиного засновника ФГ Колос від 20.12.2021 було вирішено провести службове розслідування (перевірку) у відношенні голови ФГ Колос ОСОБА_1 , створено комісію для проведення службового розслідування; ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від виконання обов`язків голови господарства. Актом службового розслідування (перевірки) від 22.12.2021 встановлено, що в ході ревізії договорів, первинної та фінансової документації ФГ Колос виявлено примірник оригіналу договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021, проте жодні листи або документи стосовно вказаного договору від ТОВ Кернел-Трейд поштовим зв`язком не поступали, у книзі реєстрації вхідної кореспонденції господарства не зареєстровані. Одночасно, комісією з проведення службового розслідування підтверджено відсутність вчиненого у встановленій письмовій формі рішення єдиного засновника ФГ Колос про погодження (укладення) договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021. В ході ревізії також з`ясовано, що станом на 22.12.2021 товарно-матеріальні цінності на адресу ТОВ Кернел-Трейд за договором поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 не поставлялись, товаророзпорядчі документи не виписувались. Станом на 22.12.2021 грошові надходження від контрагента ТОВ Кернел-Трейд на рахунок ФГ Колос з призначенням платежу, яке містить посилання на договір поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021, або дозволяє ідентифікувати платіж з даним договором, відсутні.

За результатами службового розслідування ОСОБА_1 свою причетність до укладення згаданого договору заперечував, пояснивши, що ніколи не підписував договір поставки №XPB22-00753 від 12.07.2021 з ТОВ Кернел-Трейд, печатку фермерського господарства на ньому не ставив.

Згідно з висновками Акту службового розслідування (перевірки) від 22.12.2021 укладення договору поставки №XPB22-00753 від 12.07.2021 вчинене з порушенням порядку його попереднього погодження засновником, обов`язковість якого передбачено Статутом ФГ Колос; документальних підтверджень надання обов`язкової згоди єдиного засновника ФГ Колос на укладення договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 комісією не виявлено; за результатами перевірки встановлено факт неналежного виконання посадових обов`язків головою ФГ Колос Зінченком В.І. внаслідок укладення договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 з перевищенням своїх повноважень, передбачених Статутом ФГ Колос.

Рішенням єдиного засновника ФГ Колос від 23.12.2021 вирішено звернутися до суду в інтересах ФГ Колос в порядку ст. 54 ГПК України з вимогою про відшкодування збитків, заподіяних фермерському господарству діями голови у зв`язку з укладенням ним договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 з ТОВ Кернел-Трейд.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

За приписами ч. 2 ст. 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч.4 ст. 92 ЦК України).

За приписами ч.1, ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові: 1) неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; 2) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду; 4) вину заподіювана шкоди.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неправомірність поведінки відповідача, що полягає в укладенні договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 з ТОВ "Кернел-Трейд" з перевищенням повноважень, оскільки вчинення такого правочину здійснене з порушенням порядку його попереднього погодження засновником, обов`язковість якого передбачено Статутом ФГ Колос та неможливе без обов`язкової попередньої письмової згоди єдиного засновника. Даний правочин створює пряме порушення як прав засновника (права на управління господарством, одержання та використання певного прибутку), так і прав (охоронюваннх законом інтересів) самого господарства, адже покладає на ФГ Колос (боржника) майнові зобов`язання, виконання яких вправі вимагати ТОВ Кернел-Трейд (кредитор), та значну відповідальність, спричиняючи тим самим, що найменше, реальні збитки у вигляді штрафу згідно з п.5.1 договору в сумі 15 301 102,80 грн.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те що ним договір поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 з ТОВ "Кернел-Трейд" не укладався. В обґрунтування заперечень відповідачем надано до суду висновок судового експерта №38903 за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 14.01.2022 та висновок судового експерта №38890 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14.01.2022.

Відповідно до висновку судового експерта №38903 за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 14.01.2022 відтиски круглої печатки ФГ "Колос" у рядках "Постачальник" та рядку "Директор_Зінченко В.І." наданого договору поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021, укладеного між ФГ "Колос" та ТОВ "Кернел-Трейд" нанесено не кліше круглої печатки ФГ "Колос", вільні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

За висновком судового експерта №38890 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14.01.2022 підписи від імені Зінченка В.І. у договорі поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках: "Постачальник", а також на четвертому аркуші в графі "Постачальник", у рядку "Директор Зінченко В.І.", виконані не Зінченком Володимиром Івановичем, а іншою особою.

Вимоги до висновку експерта визначено у статті 98 ГПК України. Відповідно до частин 3, 6, 7 цієї статті висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частиною 5 статті 101 ГПК України передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У наданих до суду висновках зазначено, що висновки підготовлено для подання до суду, експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України попереджений.

За результатами дослідження та оцінки гаданих відповідачем висновків, судом не встановлено порушення вимог чинного законодавства при проведенні відповідних експертиз, зокрема, норм Закону України Про судову експертизу та приписів Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998. Експертизу проведено компетентними експертами, відповіді є повними та відповідають іншим фактичним даним; дослідницька частина узгоджується із підсумковим висновком, а самі експертні висновки є обґрунтованими. Подані відповідачем експертні висновки, відповідають вимогам ст. 98 ГПК України, учасниками процесу не заявлено клопотання про наявність підстав для відводу експертів, які надали висновки на замовлення відповідача, не надано доказів, які б спростовували фаховість та кваліфікацію судових експертів, а також зроблені судовими експертами висновки.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання третьої особи на сумнівність відповідних висновків, вони приймаються судом до розгляду та оцінюються разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.

За приписами ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч.1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Враховуючи те, що за висновками судових експертів, спірний договір поставки №ХРВ22-00753 від 12.07.2021 не містить відбиток печатки господарства позивача, а підпис на договорі від імені директора підприємства виконано не Зінченком В.І., у суду відсутні правові підстави вважати укладеним спірний договір.

На підставі викладеного слідує висновок про відсутність неправомірної поведінки відповідача, яка б полягала в укладенні правочину без згоди власника (учасника) підприємства, та збитків, оскільки неукладений договір не створює жодних правових наслідків.

В той же час, оцінюючи висновок експерта разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Поряд із висновками експертів про відсутність на спірному договору підпису директора та печатки підприємства позивача, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б спростовували такі висновки.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто наявність статутного фонду фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному фонді.

За змістом ч.1 ст. 88 ЦК України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо. Тобто статут містить норми, є обов`язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб та інших працівників.

Відповідно до положень Статуту ФГ Колос, затвердженого рішенням засновника від 14.01.2019, фермерське господарство здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства України, рішень засновника фермерського господарства, голови фермерського господарства та цього Статуту. Прибуток фермерського господарства після сплати податків та інших обов`язкових відрахувань передбачених законодавством, використовується за рішенням засновника. Фермерське господарство реалізує свою продукцію (товари), послуги та майно за цінами і тарифами що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством - за державними цінами та тарифами. Засновник фермерського господарства є вищим органом управління фермерського господарства та одноособово приймає рішення з будь-яких питань діяльності фермерського господарства, в тому числі визначає напрями діяльності господарства, організаційну структуру та призначає Голову фермерського господарства, вирішує питання про внесення змін до цього Статуту, затверджує плани та звіти про їх виконання, річні результати діяльності господарства, вирішує питання про припинення (в тому числі шляхом розірвання) договорів оренди землі, вирішує питання про участь господарства у створенні інших суб`єктів господарювання, приймає рішення про припинення діяльності господарства та ін. У разі прийняття (вступу) до фермерського господарства членів фермерського господарства, розподіл компетенції, порядок прийняття рішень, інші питання, пов`язані з управлінням господарством, визначаються після внесення змін до цього Статуту.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що на вчинення спірного правочину надавалась згода вищого органу, сам позивач стверджує про несхвалення такого правочину, не вчинення жодної дії на його виконання, а в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували зазначене, суд доходить висновку про те, що спірний правочин не створив жодного правового наслідку для юридичної особи позивача та, відповідно, не має правових підстав для задоволення відповідного позову, оскільки позивач також не довів обов`язкової складової можливості пред`явлення відповідного позову наявності збитків.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, а також те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються га позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в інтересах Фермерського господарства "Колос" (64343, Харківська область, Ізюмський район, с. Топольське, код ЄДРПОУ 14281058).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 31454383).

Повне рішення підписано 29 листопада 2022 року.

СуддяО.В. Погорелова