Рішення № 107544048, 21.11.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8025/22

Провадження № 2-а/727/91/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання: Грицика Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вакарчук Вячеслав Ілліч, до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, т.в.о. інспектора СРПП ВНП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Чорного Сергія Устиновича, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що 28 серпня 2022 року т.в.о. інспектора СРПП ВНП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Чорний С.У. виніс постанову серії БАВ № 088116 від 28 серпня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень 00 копійок, так як позивач 28 серпня 2022 року о 12 годині 10 хвилин на автошляху Н-03, 193 км., керував транспортним засобом марки «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений судом права керування, із закритим на транспортному засобі заднім номерним знаком.

У адміністративному позові позивач та його представник посилаються на те, що транспортний засіб з моменту початку поїздки, аж до зупинки 28 серпня 2022 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебував під керуванням ОСОБА_2 , а не позивача. На думку позивача та його захисника даний транспортний засіб було безпричинно зупинено поліцейськими, останніми не було відібрано пояснень у ОСОБА_2 . По справі відсутні належні та допустимі докази винуватості позивача, а також було порушено місце і порядок розгляду справи, без надання можливості надати пояснення, встановлення та дослідження доказів на підтвердження вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, без роз`яснень його прав та можливості скористатися правовою допомогою.

На підставі вищезазначеного, позивач та його представник вважають оскаржувану постанову незаконною, оскільки у діях позивача відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, так як дана постанова на їх думку не відображає дійсних обставин справи, її було складено за відсутності належних та допустимих доказів. Просять визнати незаконною та скасувати оскаржувану постанову, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити, а також стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися. До суду було надано відзив, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржувану постанову було винесено з дотриманням процесуального порядку відповідно до норм чинного законодавства, до відзиву на позовну заяву надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.126 КУпАП.

Представником позивача було надано до суду відповідь на відзив, згідно якого доводи відповідача, викладені у відзиві, останній вважає необґрунтованими. Вважає, що був порушений порядок надання доказів по справі, у зв`язку з чим відповідачем не було доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 088116 від 28 серпня 2022 року ОСОБА_1 , 28 серпня 2022 року о 12 годині 10 хвилин на автошляху Н-03, 193 км., керував транспортним засобом марки «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений судом права керування, із закритим на транспортному засобі заднім номерним знаком.

На підставі даної постанови по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень 00 копійок.

Вважаючи рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує права позивача, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про залишення постанови без зміни, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Положенням ч.4 ст.126 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення, зокрема за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Крім того, суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, яка дійшла висновку, що право інспектора поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб не пов`язується з обов`язком доводити, що зупинка транспортного засобу була законною, а тому не бере до уваги доводи позивача, викладені в позовній заяві про те, що зупинення його транспортного засобу працівником поліції носило провокаційний характер.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що на момент інкримінованого йому діяння транспортним засобом керувала інша особа, так як з наданих до суду відповідачем доказів, а саме відео фіксації зазначеної події, вбачається, що саме позивач керував транспортним засобом, а не ОСОБА_2 , на що він посилається, так як остання перебувала у транспортному засобі зі сторони пасажира.

Вказану відео фіксацію даною події суд бере до уваги разом з іншими матеріалами по справі на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, так як з неї достовірно вбачається склад зазначеного адміністративного правопорушення, а доводи позивача на неналежність та недопустимість таких доказів мають формальний характер.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові, та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП.

Крім наведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.1 р. III Інструкції № 1395).

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р. III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення таких правопорушень.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а оскаржувана постанова про накладення стягнення, винесена інспектором поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позові, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючисьст.55 Конституції України, ст.ст. 251,258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9,72-77,132, 242, 244-246, 257,271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вакарчук Вячеслав Ілліч, до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, т.в.о. інспектора СРПП ВНП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Чорного Сергія Устиновича, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя П.С. Гавалешко