Рішення № 107541189, 22.11.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1541/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - Банк, позивач) через свого представника Мєшнік К.І. звернлись до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву б/н 30.06.2019. Своїм підписом відповідач підтвердила, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники зазначених документів у мобільному додатку, що складають договір, та зобов`язується виконувати умови договору.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 15.03.2021 має заборгованість, яка становить 14 200,85 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 13 309,25 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 891,6 грн., які у добровільному порядку не погашає, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.

Водночас судом встановлено, що відповідачем 14.01.2022 було отримано, копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду від 01.09.2021 із пропозицією надати відзив у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.03.2022 представником відповідача - адвокатом Ткач Ю.А., до суду було подано письмові пояснення відповідача про не визнання позову, в якому просила суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі, підтвердження направлення даних пояснень іншим учасникам справи - відсутні.

За своїм змістом та формою в письмових поясненнях представник відповідача викладає письмово свої заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, відтак така заява по суті є відзивом на позовну заяву, який, як було встановлено подано із порушенням строків визначених судом більш як на п`ятнадцять днів. До відзиву не було додано заяви учасника справи про продовження встановленого судом строку за наявності поважних причин.

За таких обставин, суд, у відповідності до вимог ст.126 ЦПК України, відзив у формі письмових пояснень відповідача направлені його представником в адресу суду по збігу визначеного судом строку залишає без розгляду.

Ухвалою суду від 01.09.2021 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.06.2022 ухвалою суду було зобов`язано Акціонерне товариство "Універсал Банк" до дати наступного судового засідання 26.07.2022 надати суду оригінал Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг від 30.06.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 виявила намір на укладення договору щодо отримання кредиту.

21.06.2022 на виконання вимог суду позивачем було направлено в адресу суду оригінал Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг від 30.06.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 виявила намір на укладення договору щодо отримання кредиту.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в заяві просив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились, поштові відправлення спрямовані в їх адресу про день та час розгляду справи повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою» неодноразово.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене та з урахуванням усталеної практики Європейський Суд з прав людини, зокрема у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 відповідно до якого суд наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження», наявних у справі доказів про обізнаність відповідача та її представника про наявність в провадженні суду вказаної справи, суд вважає, що відповідач та його представник були належним чином повідомлені, відтак відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.223 ЦПК України, відтак суд здійснює розгляд в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності сторін, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 30.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку відповідно до умов Договору наведених в анкеті - заяві.

Відповідач підтвердила у Анкеті свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує та зобов`язується виконувати. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем - 0204FE9FE161397A55441A02D5A2AED6961A8F78C36889CB5181F51E4BE4E3038F (а.с. 7), яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку.

Оригінал Анкети - заяви був безпосереднім об`єктом дослідження судом в судовому засіданні, яка була надана на вимогу суду (а.с.119).

До вказаної анкети-заяви позивач додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» , Витяг з Тарифів за карткою monobank.

На підтвердження обставин щодо видачі кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 суду надано довідку про наявність рахунку (а.с.115) рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку - Чорна карта, активна до 07/24, Довідку про розмір встановленого кредитного ліміту відповідачеві (а.с.116, 117)

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив Випискою за договором (а.с.113, 114).

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що відповідач станом на 15.03.2021 допустила заборгованість перед банком в розмірі 14 200,85 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 13 309,25 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 891,6 грн.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з цією статтею, ураховуючи підпункт 2.2 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та відповідачем є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Як видно з анкети-заяви від 30.06.2019 відповідачем згенерована ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення дій згідно з договором про надання банківських послуг.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку відповідачем не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд вважає, що розрахунок заборгованості за договором № б /н від 30.06.2019 та Виписка по рахунку відповідача надані суду позивачем є належними та допустимими доказом, стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі письмових доказів суд приходить про доведеність позивачем факту отримання відповідачем кредитних коштів, використання кредитних коштів в розмірі 13 309,25 грн.

У той же час суд вважає недоведеними позивачем обставини щодо нарахування відповідачеві коштів на підставі положень п.5.17 п.5 Розділу ІІ Умов про стягнення неустойки в розмірі 891,60 грн за порушення грошового зобов`язання, оскільки позивач не надав підписаних відповідачем Умов та Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, тощо, отож не доведено, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач зі сплати неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту (правова позиція Верховного Суду від 03.07.2019, у справі № 342/180/17/14-131цс19, Великої Палати).

Відтак у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ АТ «Універсал Банк» заборгованості за пенею та комісією в сумі 891,60 грн. необхідно відмовити.

За таких обставин суд задовольняє позов частково.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2 127,47 грн., (2 270,00 х 13 309,25 : 14 200,85), решту судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України "Про комерційну комерцію", ст.141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 30.06.2019 станом на 15.03.2021 у розмірі 13 309 (тринадцять тисяч триста дев`ять) гривень 25 коп. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) гривень 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Світлана ШПОРТУН