Ухвала суду № 107536674, 22.11.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6463/15-ц

(6/199/95/22)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Хамула А.С.,

за участю представника боржника Вовчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №199/6463/15, виданого 05 червня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся боржник ОСОБА_1 через свого представника із вищевказаною заявою, в якій просив суд визнати виконавчий лист суду №199/7135/16-ц, виданий 05 червня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданої заяви та її вимог боржник послався на те, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2016 року, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» суму кредитної заборгованості, боржником не оскаржувалось, а тому відносно нього набрало законної сили ще 10 вересня 2016 року, а отже трирічний строк пред`явлення до виконання спірного виконавчого листа суду, виданого відносно боржника на вказане рішення суду, сплив ще до видачі такого виконавчого листа. За таких обставин боржник просив суд задовольнити дану заяву.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2022 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні представник боржника вимоги заяви свого довірителя підтримав, просив заяву задовольнити з викладених у ній підстав.

Інші учасники розгляду заяви в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, в зв`язку із чим у відповідності до ст.432 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд заяви по суті за такої явки учасників її розгляду.

Вислухавши представника боржника, дослідивши матеріали заяви та ознайомившись із матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/6463/15-ц (провадження №2/199/277/16) за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наслідками розгляду якої по суті 30 серпня 2016 року ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

27 лютого 2019 року за наслідками апеляційного перегляду вищевказаного рішення суду першої інстанції Дніпровським апеляційним судом своєю постановою апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ПАТ «ОТПБанк» до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» судового збору, у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

27 січня 2020 року постановою Верховного Суду за наслідками касаційного перегляду вказаної вище постанови суду апеляційної інстанції касаційну скаргу АТ «ОТП Банк» залишено без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

05 червня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська на вищевказане рішення суду відносно боржника ОСОБА_1 видано виконавчий лист №199/6463/15, за яким постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2022 року відкрито виконавче провадження №68784482.

Відповідно до ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Нормою ст.223 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду від 30 серпня 2016 року) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Положеннями ст.384 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст.419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Згідно ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом норм ст.ст.3, 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, різновидом яких є виконавчий лист суду, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Вказані строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених положень цивільного процесуального законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, передбачені ст.432 ЦПК України, і їх можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. Наведений правовий висновком узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 червня 2021 року по справі №750/9956/17, від 03 серпня 2021 року по справі №814/775/20, від 09 вересня 2021 року по справі №824/67/20, від 03 серпня 2022 року по справі №756/10266/15-ц.

Стосовно обставин і вимог заяви ОСОБА_1 , яка розглядається, то останній просить суд визнати виконавчий лист, виданий відносно нього як боржника, посилаючись на ту підставу, що рішення суду від 30 серпня 2016 року, оскільки воно саме ОСОБА_1 не оскаржувалось, набрало законної сили щодо нього 10 вересня 2016 року, тобто більше ніж за три роки до видачі спірного виконавчого листа, а тому встановлений законом трирічний строк пред`явлення такого виконавчого листа до виконання сплив. Таку правову позицію боржника та його представника суд оцінює критично та не може прийняти до уваги як таку, що зумовлена помилковим тлумаченням норм законодавства. Як встановлено судом в ході розгляду даної заяви боржника, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30серпня 2016року по цивільній справі №199/6463/15-ц (провадження №2/199/277/16), на яке було видано спірний виконавчий лист суду відносно боржника ОСОБА_1 , дійсно останнім в апеляційному порядку не оскаржувалось, однак апеляційну скаргу на нього подавав один зі співвідповідачів по справі ОСОБА_3 , за наслідком розгляду якої Дніпровським апеляційним судом своєю постановою від 27 лютого 2019 року означене рішення суду першої інстанції скасовано в частині вимог, пред`явлених позивачем до апелянта. А оскільки цивільне процесуальне законодавство, чинне як на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, так і на момент ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, а також на момент видачі спірного виконавчого листа суду, не передбачало і не передбачає вибіркового набрання законної сили рішенням суду, зокрема в частині одного із відповідачів, в тому числі у випадку, якщо цей відповідач не оскаржував такого рішення суду, означене рішення суду від 30 серпня 2016 року не набрало законної сили щодо ОСОБА_1 самостійно до закінчення апеляційного та касаційного перегляду такого рішення суду. Постанова Верховного Суду за наслідками касаційного перегляду судових рішень у справі №199/6463/15-ц була ухвалена та набрала законної сили 27 січня 2020 року, а отже строк пред`явлення спірного виконавчого листа суду до виконання не сплив. За таких обставин заява боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.258-261, 263, 268, 272, 273, 353, 354, 355, 384, 419, 431, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №199/6463/15, виданого 05 червня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний тексту ухвали суду складено 22 листопада 2022 року.

Суддя А.М. Авраменко