Рішення № 10753631, 26.07.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2006 р. Справа № 11/66-19/87-6/324-3/

26/07/06Справа № 11/66-19/87-6/324-3/52 За позовомВАТ "Оріана" вулиця Євшана, 9, місто Калуш, Івано-Франківська область. До відповідачів: 3-тя особа на стороні відповідачів: 3-тя особа на стороні позивача1: ТзОВ "Карпатнафтохім" вулиця Робітнича, 29, село Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область. 2: ЗАТ "Лукор" Промислова зона, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область. 3: Компанія "LUKOIL Chemical B. V. Нідерланди, De Boelaan 7 Offіcia I, 1083, HJ Amsterdam. Калуська районна державна адміністрація вул. Шевченка, 6, м Калуш, Івано-Франківська область. Фонд Державного майна України, м. Київ вул. Кутузова, 18/9 Суддя М.М.Фрич Секретар Сивак І.М. Представники сторін:

Від відповідача :(ЗАТ "Лукор") - Щербінський Р.Л.- юрисконсульт юридичного відділу: довіреність №740 - юр - 211 від 08.07.02)

Від Фонду державного майна: Гайдей В.В.- начальник регіонального відділення, (довіреність № 376 від 11.07.06р.

Від відповідача (ТзОВ "Карпатнафтохім"): Бойко З.Р.- юрисконсульт, (довіреність № 53-юр-37 від 23.06.06р)

Від позивача:Павликівський Б.М-голова правління, (паспорт серія СС - №156230 від 12.11.96р.)

Від позивача: Кравчук В.М.- представник,( довіреність № 504 від 30.06.05р.)

Від третьої особи на стороні відповідача(Калуська РДА): Мазур Н.С.- державний реєстратор, (довіреність №516/1-28/0 від 25.07.06)

Від позивача: Шегинський Р.А.-представник, (довіреність №593 від 25.07.06р. )

          Суть справи:позивачем заявлено позов про:

–          визнання недійсним Рішення позачергових Загальних Зборів Учасників ТзОВ “Карпатнафтохім” від 18.11.2004р., (протокол № 2) про збільшення статутного фонду за рахунок додаткового вкладу ЗАТ “Лукор”.

–          визнання недійсною державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” № 11091050001000022 від 23.11.2004 року, проведену державним реєстратором Калуської райдержадміністрації.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва.

          Позивач заявою від 10.07.06 (Вх. № 5142 від 11.07.06) доповнив (уточнив) позовні вимоги, а саме просить суд:

–          визнати недійсним рішення спостережної ради ЗАТ “Лукор” від 31.01.05р про схвалення рішення зборів учасників ТзОВ “Карпатнафтохім” від 18.11.2004р про збільшення статутного капіталу (п. 1 порядку денного) та про затвердження розміру, складу та вартості вкладу ЗАТ “Лукор” до статутного капіталу ТзОВ “Карпатнафтохім”, в прийнятті до розгляду якої суд відмовляє, вказуючи при цьому, що дана вимога є предметом розгляду окремого провадження, а згідно зі ст. 22 ГПК України сторона вправі до прийняття рішення по справі тільки змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та не має права на заявлення в розпочатому провадженні нових вимог.

–          відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме зобов”язати ТзОВ “Карпатнафтохім” повернути ЗАТ “Лукор” майно, передане за актом прийняття-передачі майна – вкладу ЗАТ “Лукор” до статутного капіталу ТзОВ “Карпатнафтохім” від 28.02.2005 року, яке задовільняється з огляду на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така вимога випливає із вимоги позивача про визнання недійсним рішення позачергових зборів від 18.11.2004р.

          Крім того, суд беручи до уваги ст. 22 ГПК України, задовільняє клопотання від 13.07.06 про залучення до участі в справі Фонд Державного майна України в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє вимог на предмет спору, оскільки ФДМУ в межах корпоративних прав управляє 99,99 % статутного фонду ВАТ “Оріана” та згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 314-р за пропозицією ФДМУ на базі майна ВАТ “Оріана” створено ЗАТ “Лукор” із внесками засновників по 50 % кожен і рішення по даній справі може вплинути на права та обов”язки ФДМУ по відношенню до позивача.

          Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на:

–          ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” та п.п. а п. 8.2.2 Статуту ЗАТ “Лукор”, які визначають компетенцію загальних зборів акціонерного товариства;

–          невідповідність нової редакції Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” ст. ст. 4, 51 Закону України “Про господарські товариства”, які встановлють вимоги до установчих документів товариства.

–          припинення виробничої діяльності ЗАТ “Лукор” у галузі виробництва нафтохімічної продукції внаслідок передачі більшої частини майнового комплексу ЗАТ “Лукор” на користь ТзОВ “Карпатнафтохім”;

–          порушення компетенції загальних зборів акціонерів ЗАТ “Лукор” при вирішенні питання про зміну основних напрямів діяльності. Як вказує позивач, рішення про передачу частини активів ЗАТ “Лукор” ТзОВ “Карпатнафтохім” унеможливлює господарську діяльність ЗАТ “Лукор” в галузі переробки нафтової сировини та є зміною основних напрямів діяльності акціонерного товариства. Таке рішення мало прийматись Загальними зборами ЗАТ “Лукор.” Проте, як зазначає позивач, загальні збори ЗАТ “Лукор” таких рішень не приймали ні до, ні після прийняття оспорюваних рішень про передачу майна ЗАТ “Лукор” до статуного фонду ТзОВ “Карпатнафтохім”;

–          підписання нової редакції статуту ще до скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ “Карпатнафтохім”;

–          порушення при затвердженні нової редакції статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” ст.ст. 8, 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (далі - Закон), які встановлюють вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору та порядок державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме відсутність нотаріально посвідчених підписів засновників (учасників) на новій редакції статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” від 18.11.2004р;

          Відповідач 1 (ТзОВ “Карпатнафтохім”) та відповідач 2 (ЗАТ “Лукор”) проти заявлених вимог заперечують, вказуючи при цьому на:

–          Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який за доводами відповідачів, не передбачає обов”язкової вимоги щодо нотаріального посвідчення підписів учасників на змінах до установчих документів;

–          статтю 31 Закону, відповідно до якої у судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи суд може встановити строк для повторного подання засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

–          чинну на сьогодні редакцію статуту ТзОВ «Карпатнафтохім», затверджену протоколом Загальних Зборів учасників від 18.04.05, яка засвідчена нотаріально та зареєстрована у встановленому порядку. Тому, на думку відповідача, усі недоліки які існували у статуті ТзОВ «Карпатнафтохім»у редакції від 18.11.2004р вже усунуті і не можуть бути предметом судового розгляду;

–          неподання позивачем доказів про порушення внаслідок прийняття спірного рішення прав та законних інтересів ВАТ «Оріана», що передбачено ст.ст. 1, 2, 21 ГПК України, а тому за доводами відповідачів, позивач не мав підстав для заявлення позову.

          Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи діюче законодавство, вважає за правильне в спірному випадку вказати на наступне:

          І. Щодо визначення відповідності діючому законодавству рішення зборів:

Спірне рішення зборів прийнято з питань:

1.          збільшення статутного капіталу ТзОВ «Карпатнафтохім»;

2.          затвердження вартості додаткових вкладів Учасників ТзОВ «Карпатнафтохім»та термінів їхнього внесення;

3.          затвердження доповнень до Договору про заснування та діяльність ТзОВ «Карпатнафтохім;

4.          внесення змін до статуту ТзОВ «Карпатнафтохім»

- та зі сторони ЗАТ «Лукор», як учасника зборів, прийнято одноособово Головою Правління.

          Відповідно до п. 1 ст. 161 Цивільного кодексу виконавчий орган акціонерного товариства (голова правління) діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

          Відповідно до п. 3 ст. 92 Цивільного кодексу, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов»язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Таким чином, діючим законодавством зобов»язано виконавчі органи юридичної особи діяти не тільки в межах наданих повноважень, але і в її інтересах.

          В спірному випадку дані вимоги закону порушені. Такий висновок суд грунтує на наступному:

–          відповідно до п. 8.4.2 Статуту ЗАТ «Лукор» Голова Правління має право без довіреності здійснювати від імені Товариста будь-які дії, крім укладення угод на суму 3 (три) відсотки статутного фонду Товариства. Фактично Головою Правління акціонерного товариства вчинена дія, яка в вартісному визначенні вийшла за межу, встановлену статутом товариства.

          Таким чином, в спірному випадку є доведеним факт вчинення Головою Правління ЗАТ «Лукор»дії по передачі майна з ЗАТ «Лукор»на ТзОВ «Карпатнафтохім»шляхом внесення додаткового вкладу в статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім»з порушенням наданих повноважень.

          Причому слід зауважити, що виходячи із приписів ст.ст. 202, 626 Цивільного кодексу така дія має характер угоди (оскільки правочином, договором визнається не що інше, а саме дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків) і в випадку здійснення її неуповноваженою особою породжує права та обов»язки для сторін в випадку наступного схвалення її юридичною особою. Оскільки законодавством не передбачено можливості схвалення таких угод відповідно до статутних документів –суд робить висновок про те, що таке схвалення має бути здійснено найвищим органом правління, яким в спірному випадку є Загальні Збори. Проте, Збори акціонерів ЗАТ «Лукор»такого схвалення не давали.

          Отже, передача майна ЗАТ «Лукор»вартістю 379509200грн. у статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім»на підставі рішення Голови Правління ЗАТ «Лукор»при відсутності схвалення такої дії Загальними Зборами акціонерів ЗАТ «Лукор»є дією неправомірною.

          Щодо рішення спостережної ради ЗАТ «Лукор»від 31.01.2005р., яким прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТзОВ «Карпатнафтохім», та про затвердження розміру вкладу ЗАТ «Лукор»в статутний капітал ТзОВ «Карпатнафтохім», то воно до уваги судом не береться, оскільки за змістом п.п. 8.4.2 та 8.4.4 Статуту укладати угоди на суму понад 3 відсотки статутного фонду може Правління і в жодному випадку –Голова Правління одноособово. Отже, в компетенцію Спостережної ради не входить право схвалювати угоди, укладені з порушенням законодавства (з перевищенням компетенції), а тільки надано право затверджувати угоди на суму, яка перевищує 3 % статутного фонду, які укладені відповідно до повноважень визначених в статуті ЗАТ. Угоди, укладені з порушенням законодавства, що має місце в спірному випадку, можуть бути дійсними тільки за однієї умови –наступного їх схвалення юридичною особою (ст. 241 ЦК України), яка в спірному випадку виступає в особі– Загальних Зборів акціонерів, як найвищого органу управління юридичної особи. Такий висновок доводиться тим, що саме загальні збори акціонерів володіють повнотою влади юридичної особи, всі інші органи (в т.ч. і спостережна рада) діють в межах наданих повноважень і повноваженнями схвалювати протизаконну угоду в даному випадку вони не наділені. З цих міркувань суд приходить до висновку, що спірна дія Голови Правління без схвалення її Загальними Зборами акціонерів є дією неправомірною, а отже в наявності підстава для визнання її недійсною.

          Щодо рішення спостережної ради ЗАТ «Лукор»від 31.01.2005р., то звертає на себе увагу той факт, що рішення прийнято про збільшення статутного фонду іншої юридичної особи (ТзОВ «Карпатнафтохім»,), що не передбачено жодним законодавством, та і рішення ради, викладені в п. 2.2. протоколу не відповідають п/п и п. 8.3.6 Статуту, оскільки статутом передбачено право прийняття рішення щодо можливості участі в інших господарських товариствах, а не право визначати розмір додаткових внесків в інші товариства, що фактично було зроблено.

          Передача майна у статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім»в виді додаткового внеску не розцінюється судом як дія, вчинена в інтересах ЗАТ «Лукор». Такий висновок доводиться наступним.

          Згідно із розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.08.2000 року № 314-р на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ “Оріана” з метою погашення заборгованості за отриманий під гарантію Уряду іноземний кредит у грудні 2000 року створено ЗАТ “Лукор”, засновниками якого на паритетних засадах (50% на 50%) виступили ВАТ “Оріана” та ТзОВ “Лукойл-Нафтохім”. ВАТ “Оріана”, державна частка власності у статутному фонді якої 99 %, внесло до статуного фонду новоствореного ЗАТ “Лукор” майно нафтохімічного комплексу .

          Як вбачається з матеріалів справи, а саме Статуту ЗАТ “Лукор”, предметом діяльності товариства є: закупівля, постачання, траспортування, переробка нафтової сировини до готової нафтохімічної продукції; виробництво нафтохімічної продукції; реалізація нафтохімічної продукції в Україні і за її межами. Передача більшої частини майнового комплексу ЗАТ “Лукор” на користь ТзОВ “Карпатнафтохім” ускладнює діяльність ЗАТ “Лукор” та в свою чергу унеможливлює погашення заборгованості за отриманий під гарантію Уряду іноземний кредит для чого і було створене ЗАТ “Лукор” (як вбачається з представленого в матеріали справи звіту про фінансові результати на 31.12.2005 року підприємство є збитковим), а тому передача майна в статутний фонд ТзОВ “Карпатнафтохім” не може вважатись дією, яка здійснена в інтересах ЗАТ “Лукор”.

          Слід також зауважити, що відповідно до п. 10.3 Статуту ЗАТ «Лукор»фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються загальними зборами акціонерів. Проте, суду не подано такий затверджений загальними зборами акціонерів план, який передбачав би здійснення ЗАТ «Лукор»внесків майном у статутні фонди інших юридичних осіб, в той час, коли фактично зроблений внесок суттєво відобразився на фінансово-господарській діяльності і, без сумніву, мав би бути відображеним у відповідному плані підприємства та затверджений загальними зборами акціонерів.

          Суд погоджується з доводами позивача про те, що вчинена дія по передачі майна у вигляді додаткового внеску у статутний фонд ТзОВ “Карпатнафтохім” є такою, яка призвела до зміни основних напрямів діяльності ЗАТ “Лукор”.

          За твердженнями позивача, єдиною метою, з якою ВАТ “Оріана” передавало до статутного капіталу ЗАТ “Лукор” належний йому нафтохімічний комплекс було сприяти реалізації визначених основних напрямів діяльності, якими відповідно до статуту ЗАТ “Лукор” є: закупівля, постачання, траспортування, переробка нафтової сировини до готової нафтохімічної продукції; виробництво нафтохімічної продукції; реалізація нафтохімічної продукції в Україні і за її межами. Слід зауважити також, що основні напрямки діяльності створеного 06.12.2000 року ЗАТ “Лукор” були визначені ще до моменту його створення. Це, зокрема, підтверджується оголошенням конкурсу на пошук інвестора, який би на базі виробничих потужностей нафтохімічного комплексу ВАТ “Оріана” забезпечив його ефективне та прибуткове використання у напрямку переробки та виробництва нафтопродукції.

          Передача до статутного капіталу ТзОВ “Карпатнафтохім” більшої частини майнового комплексу ЗАТ “Лукор” (а саме: виробництво “Полиолефін”, виробництво хлорвінілу, виробництво хлору та каустичної соди, залізничний цех, управління магістральних продуктопроводів, автотранспортний цех, 3 лабораторії ), який був переданий ВАТ “Оріана” до статутного капіталу ЗАТ “Лукор” у 2000 році унеможливлює господарську діяльність ЗАТ “Лукор” в галузі переробки нафтової сировини та виробництва нафтохімічної продукції та свідчить про зміну основних напрямів діяльності.

          Про зміну основних напрямів діяльності ЗАТ “Лукор” можуть свідчити і відповідні кадрові зміни, проведені у Товаристві. Так, Наказом № 207 Голови Правління ЗАТ “Лукор” від 05 квітня 2004 року “Щодо організаційної структури ЗАТ “Лукор” було ліквідовані посади та структурні підрозділи, які відповідали, забезпечували та організовували переробку нафтової сировини до готової нафтохімічної продукції та виробництво нафтохімічної продукції.

          Проте, відповідно до п/п а п. 8.2.2 Статуту ЗАТ “Лукор” визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства є компетенцією Загальних Зборів акціонерів, а не одноособово Голови Правління. І тому зміна характеру виробництва підприємства без вирішення цього питання Загальними Зборами акціонерів визнається судом неправомірною дією.

          Крім того, відповідно до вимог постанов Вищого господарського суду України від 29.04.2005 року та від19 квітня 2006 року, господарським судом Івано-Франківської області (ухвали від 21.06.06 та від 13.07.06) зобов”язано відповідачів подати суду належним чином оформлені документи (докази) про:

- прийняття рішення загальними зборами ЗАТ "Лукор" щодо зменшення статуного фонду акціонерів товариства та чи були належним чином оформлені відповідні зміни;

- дотримання встановленого законодавством України та статутом ЗАТ "Лукор" порядку передачі із статуного фонду ЗАТ "Лукор" до статутного фонду ВАТ "Карпатнафтохім" відповідного майногового комплексу;

–          проведення зборів акціонерів ЗАТ "Лукор", якими прийнято рішення щодо збільшення статуного фонду дочірнього підприємства "";

протоколи всіх загальних зборів акціонерів ЗАТ «Лукор»за 2004 рік.

          Вказана вимога суду не виконана. Натомість суду надано пояснення, що жодних змін в статут ЗАТ «Лукор»щодо зменшення статутного фонду акціонерів товариства не було внесено.

          Таким чином, узагальнюючи викладені обставини, суд приходить до висновку про прийняття рішення загальними зборами учасників ТзОВ “Карпатнафтохім” з порушенням вимог діючого законодавства, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішення позачергових Загальних Зборів учасників ТзОВ “Карпатнафтохім” № 2 від 18.11.2004 року.

          Щодо заявленої вимоги про визнання недійсними змін до Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім”, зареєстрованих 23.11.2004 року державним реєстратором Калуської районної державної адміністрації № 11091050001000022, суд вказує на наступне:

          Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          23.11.2004 року державним реєстратором Калуської районної державної адміністрації проведено реєстрацію змін до статуту ТзОВ “Карпатнафтохім”. Зміни, що внесені до Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” стосувались збільшення розміру статуного капіталу шляхом внесення грошових коштів, майна.

          Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. Проте, в представленому в матеріалах справи Статуті ТзОВ “Карпатнафтохім” відсутні нотаріально посвідчені підписи учасників товариства (а.с. 64 Т. І) і що не спростовано відповідачами в судовому засіданні.

          Крім того, нова редакція Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” від 18.11.2004року була підписана учасниками товариства ще до скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ “Карпатнафтохім”, про що свідчить остання сторінка нової редакції статуту ТзОВ “Карпатнафтохім”, на звороті якої стоїть підпис, посвідчувальний напис і печатка Цивільного нотаріуса доктора Томаса Пітера Ван Дурена, який 9 листопада 2004 року засвідчив підпис уповноваженого представника Компанії "LUKOIL Chemical B. V. Роберта Гулли, тобто за 9 днів до проведення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ “Карпатнафтохім”. Це свідчить про підписання нової редакції Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” ще до затвердження її рішенням позачергових загальних зборів учасників ТзОВ “Каратнафтохім” (18.11.2004 року), що суперечить вимогам Закону України “Про господарські товариства” , відповідно до ст. 41 якого до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

          З огляду на викладене, суд, враховуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними змін до Статуту ТзОВ “Карпатнафтохім”, зареєстрованих 23.11.2004 року державним реєстратором Калуської районної державної адміністрації № 11091050001000022.

          Відповідно до норм Цивільного кодексу України (ст.ст. 15, 16), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 п. 4 ст. 16 Цивільного кодексу України). Відповідно до вказаної норми та враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов”язання ТзОВ “Карпатнафтохім” повернути ЗАТ “Лукор” майно, передане за актом прийняття-передачі майна –вкладу ЗАТ “Лукор” до статутного капіталу ТзОВ “Карпатнафтохім” від 28.02.2005 року.

          Заперечення відповідачів до уваги судом не взяті оскільки п. 5 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” чітко встановлює, що підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. І в спірному випадку і нова редакція Статуту “ТзОВ “Карпатнафтохім” і з міни до стату Товариства є установчими документами, а тому на них поширюється положення п. 5 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

–          Посилання відповідачів на ст. 31 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”тільки підтверджує неправомірність факту реєстрації змін до статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” № 11091050001000022 від 23.11.2004 року, проведену державним реєстратором Калуської районної державної адміністрації.

–          Не визнаються за належні доводи сторони про відсутність у позивача підстав для звернення до суду з огляду на те, що спірними діями не порушено жодних прав позивача. При цьому, суд зазначає, що позивач (ВАТ “Оріана”) є засновником ЗАТ “Лукор” і відповідно до вимог діючого законодавства має право на участь в управлінні справами ЗАТ “Лукор”, яке, на його думку є порушеним.

–          Не приймаються до уваги і доводи сторони про те, що в ЗАТ “Лукор” не відбулося змін основного виду діяльності, оскільки в цій частині не внесено змін в статутні документи з огляду на спростування цієї думки фактичними обставинами справи та відсутністю такої вимоги у законодавстві.

          Судові витрати, а саме: 85грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката по даній справі в сумі 25000грн., що підтверджується поданим в матеріали справи договором доручення від 30.06.2006 року № 2, платіжним дорученням № 2449 від 04.07.06 відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідачів в рівних частинах.

          Таким чином, з урахуванням викладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст.124 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про господарські товариства”, п. 5 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст. ст. 15, 16, п. 3 ст. 92, п. 1 ст. 161, 202, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ

          позов задоволити.

          Визнати недійсним Рішення позачергових Загальних Зборів Учасників ТзОВ “Карпатнафтохім” від 18.11.2004р., (протокол № 2) про збільшення статутного фонду за рахунок додаткового вкладу ЗАТ “Лукор”.

          Визнати недійсною державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ “Карпатнафтохім” № 11091050001000022 від 23.11.2004 року, проведену державним реєстратором Калуської районної державної адміністрації.

          Відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме зобов”язати ТзОВ “Карпатнафтохім” (вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська обл. Код 33129683) повернути ЗАТ “Лукор” (Промислова зона, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 31256759) майно, передане за актом прийняття-передачі майна –вкладу ЗАТ “Лукор” до статутного капіталу ТзОВ “Карпатнафтохім” від 28.02.2005 року.

          Стягнути з ТзОВ "Карпатнафтохім" вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область (код 33129683) на користь ВАТ "Оріана" вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 05743160) –28грн. 34коп. витрат по сплаті держмита, 39грн. 34коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8333грн. 34коп. витрат на оплату послуг адвоката.

          Стягнути з ЗАТ "Лукор" Промислова зона, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 31256759) на користь ВАТ "Оріана" вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 05743160) –28грн. 34коп. витрат по сплаті держмита, 39грн. 34коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8333грн. 34коп. витрат на оплату послуг адвоката.

          Стягнути з Компанії "LUKOIL Chemical B. V. Нідерланди, De Boelaan 7 Offіcia I, 1083, HJ Amsterdam на користь ВАТ "Оріана" вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 05743160) – 28грн. 34коп. витрат по сплаті держмита, 39грн. 34коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8333грн. 34коп. витрат на оплату послуг адвоката.

          Для забезпечення виконання рішення суду заборонити сторонам до вирішення спору по суті остаточно здійснювати відчуження майна –внеску ЗАТ “Лукор” до статутного фонду ТзОВ “Карпатнафтохім”.

          Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                    СУДДЯ           М.М. ФРИЧ

рішення

підписане 02.08.06

Внесено до діловодства

пом. судді Кучер Н.М.