Рішення № 10753619, 25.07.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.06 Справа № 6/167

за позовом Коломийської ОДПІ Б.Хмельницького,3,Коломия,78200

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відповідача ТзОВ "Вімекс" вул.Дегтярівська,буд.29,Київ 1,01001

про про визнання угоди недійсною

Cуддя Грица Ю. І.

При секретарі Тацуняк Н. В.

Представники:

Від позивача: Святенко Р.Б., (довіреність № б/н від 15.05.06 ), СДПІ юридичного відділу;

Від відповідача: ОСОБА_2, (паспорт НОМЕР_2 від 09.12.97 виданий Коломийським РВУМВС в Івано-Франківській області; )

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсною в порядку ст. 49 ЦК УРСР та п. 1 ст. 207 ГК України угоди купівлі-продажу від 28.11.03 та майново-господарських зобовязань, що виникли на її підставі.

Відповідач -ПП ОСОБА_2 відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Відповідач- ТОВ "Вімекс" відзиву на позов не подав, в судове засідання не з"явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив, що Коломийською оДПІ проводилась документальна перевірка приватного підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування. Перевіркою встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2 на підтвердження податкового кредиту, відображеного в податкових деклараціях з податку на додану вартість надав до перевірки накладні та податкові накладні на отримання товарно- матеріальних цінностей від ТОВ "Вімекс" на загальну суму ПДВ 6106 грн 90 коп, а саме згідно податкової накладної №134 від 28.11.03, виданої ТОВ "Вімекс" підприємець ОСОБА_2 сплатив продавцю 6106 грн 90 коп ( в т.ч.1017 грн 82 коп). Для перевірки не представлено писмового договору на проведення вказаних операцій. В ході перевірки ПП ОСОБА_2 представив копії бухгалтерських документів, які підтверджують придбання товаро- матеріальних цінностей від ТОВ "Вімекс".

Коломийською оДПІ направлено запит №23086/7/17-116 від 25.11.05 до ДПІ в Шевченквському районі м. Києва щодо фінансово- господарських взаємовідносин приватного підприємця ОСОБА_2 та ТОВ "Вімекс", у відповіді на який вказано, що 06.09.04 було скасоване свідоцтво платника податку на додану вартісьб №38465267 від 02.08.00, а також, що ТОВ "Вімекс" з червня 2002 року не подає звітності до органів державної податкової служби.

За метеріалами справи вбачається, що ТОВ "Вімекс" господарською діяльністю не займається, декларацій по податку на прибуток та по податку на додану вартість не подає, що є підставою для визнання угоди, укладеної між ПП ОСОБА_2 та ТОВ "Вімекс" такою, що укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави - спрямовану на приховування від оподаткування прибутків і доходів.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV визначено, що його положення застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як випливає з матеріалів справи, спірні майново-господарські зобовязання виникли 28.11.03 шляхом укладення усної угоди купівлі-продажу (правочину у розумінні ст. 202 ЦК України в новій редакції від 16.01.2003 р.), тобто до набрання чинності ЦК України, тому, виходячи з вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ч. 2 ст. 175 ГК України дані спірні угоди регулюються нормами Цивільного кодексу чинного на момент їх укладення, а відповідальність за їх недотримання повинна застосовуватись згідно з законодавством чинним на сьогоднішній день.

У відповідності до п. 11 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними»необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

До угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України, розділ IIЗакону України "Про власність"), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходівабо використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

При цьому, згідно п. 19 вказаного Розяснення у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно ізстаттею 49 Цивільного кодексу незалежно від часу їх укладення.

У відповідності до п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки»від 25.07.2002 р. № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким чином, укладаючи вищезазначену усну угоду купівлі-продажу, ТОВ "Вімекс" мало на меті приховування від оподаткування доходів, отриманих від ПП ОСОБА_2, а згідно вищенаведених розяснень така мета є суперечною інтересам держави і суспільства.

Дії ТОВ "Вімекс" суперечать вимогам ст. 67 Конституції України, яка встановлює, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Укладення вищезазначеної угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та повинна бути визнана недійсною в порядку ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР і з 01.01.2004 р. у звязку з набранням чинності ГК України тягне за собою визнання недійсними майново-господарських зобовязань, які виникли в результаті укладення такої угоди в порядку п. 1 ст. 207 ГК із застосуваням наслідків передбачених п. 1 ст. 208 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, п. 3 ст. 215, п. 3 ст. 216, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 207, п. 1 ст.208 Господарського кодексу України, п. 11 ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ст.49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Визнати усну угоду купівлі-продажу від 28.11.03, укладену між ПП ОСОБА_2 і ПП ТОВ "Вімекс" та майново-господарські зобовязання, що виникли на його підставі недійсними.

Стягнути з ТОВ "Вімекс", м.Київ, вул. Дегтярівська, буд 29 ( код ЄДРПОУ 30972023) на користь Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( код НОМЕР_1), суму коштів переданих ПП ОСОБА_2 для ТОВ "Вімекс" в розмірі 6106 грн 90 коп.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ( код НОМЕР_1) в дохід держави товаро- матеріальні цінності , отримані від ТОВ "Вімекс" на суму 6106 грн 90 коп .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ ГРИЦА Ю.І.