Рішення № 107536120, 28.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7733/22-ц

Категорія 81

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Печерський районний суд міста Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа № 757/7733/22ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів, -

представник позивача - адвокат Серт О. В.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати недійсним договір про переведення боргу від 17.11.2014 року, укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон») в частині переведення боргу із АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» за договорами №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») та №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 року, укладеними між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ; стягнути із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») в розмірі 20 401, 89 EUR (двадцять тисяч чотириста одне євро вісідесять дев?ять євроцентів), з яких 6 038, 00 EUR - сума вкладу за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка»), а 14 363, 89 EUR - проценти (відсотки) за №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») та суму коштів за договором №SAMDN02000012244908 банківського рахунка від 14.03.2007 року в розмірі 7 737, 56 EUR (сім тисяч сімсот тридцять сім євро п?ятдесят шість євроцентів).

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та АТ КБ «ПриватБанк» 21.08.2008 року укладено договір №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») на строк 12 місяців до 21.08.2009 року, а також додаткову угоду від 21.08.2008 року.

На виконання умог договору №SAMDN47000704136394 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 5 договору №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») від 21.08.2008 року у випадку, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим іще на один строк, який вказано в п. 1 договору. Строк вкладу продовжується необноразово без явки клієнта.

Вказує, що таким чином договір №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») автоматично продовжувався кожен рік, даний договір є діючим.

Відповідно до пункту 1 договору №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») відсотки (проценти) на суму вкладу встановлені у розмірі 10, 5 % річних.

Також між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» 14.03.2007 року укладено договір №SAMDN02000012244908 банківського рахунка, вказаний договір є безстроковим.

На виконання умов договору №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 року було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Вказує, що позивач неодноразово зверталась до АТ КБ «ПриватБанк» із вимогою про повернення вкладу, однак вказані кошти не були повернуті. 15.01.2021 року позивач звернулась до Національного Банку України із листом-заявою про прохання посприяти у поверненні коштів, переданих АТ КБ «ПриватБанк». У листі Національного Банку України №14-0004/18602 від 04.03.2021 року позивачу повідомлено, що АТ КБ «ПриватБанк» 17.11.2014 року змінив боржника за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») із АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон». Оскільки позивач не надавала згоди на таку зміну кредитора, вважає даний договір укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» в частині переведення боргу із АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» за договорами №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») та №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 року недійсним, а грошові кошти, що знаходились на рахунках, відкритих на виконання даговорів, підлягають стягненню із АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача, з врахуванням процентів за банківським вкладом, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року відкрито провадження у вказаній справі та вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву. Крім того вказаною ухвалою витребувано у відповідачів докази (а.с. 88-89).

Копію ухвали від 14.02.2022 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу було направлено сторонам на відомі адреси електронної пошти (а.с. 90).

Відповідачі своїм правом подати відзив на позов не скористались, витребувані докази суду не надали. До суду повернулись рекомендовані повідомлення, відповідно до яких відповідач 1 отримав ухвалу від 14.02.2022 року та копію позовної заяви з додатками - 01.07.2022 року (а.с. 95), а відповідач 2 - 05.06.2022 року (а.с. 94).

До суду повернувся конверт з копією ухвали від 14.02.2022 року, направлений на адресу позивача, з відміткою «нерозшукано» (а.с. 93).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та АТ КБ «ПриватБанк» 21.08.2008 року було укладено договір №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») на строк 12 місяців до 21.08.2009 року, а також додаткову угоду від 21.08.2008 року (а.с. 17-19).

Відповідно до пункту 5 договору №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») від 21.08.2008 року у випадку, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим іще на один строк, який вказано в п. 1 договору. Строк вкладу продовжується необноразово без явки клієнта.

Відповідно до пункту 1 договору №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») відсотки (проценти) на суму вкладу встановлені у розмірі 10, 5 % річних.

На виконання умог договору №SAMDN47000704136394 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

21.08.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_1 вклад у розмірі EUR 3 000,00 (три тисячі євро), платіжне доручення №1214657593 від 21.08.2008 року (а.с. 21).

Факт внесення грошових коштів за депозитним договором №SAMDN47000704136394 ОСОБА_1 підтверджує квитанціями, а також клієнтською випискою по договору №SAMDN47000704136394, виданою Головним Керченським відділенням ПриватБанку, станом на 21.08.2011 року (а.с. 55).

Між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено 14.03.2007 року договір №SAMDN02000012244908 банківського рахунка, вказаний договір є безстроковим (а.с. 30-32).

На виконання умов договору №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 року було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

16.08.2007 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №3650TI01495-22 від 16.08.2007 року.

23.01.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 300,00, платіжне доручення №4179TI03353-74 від 23.01.2008 року.

23.06.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 2 000,00, платіжне доручення №5606TI01848-05 від 23.06.2008 року.

09.07.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 2 487,56, платіжне доручення №1197978033 від 09.07.2008 року.

29.09.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 250,00, платіжне доручення №4729TI03076-23 від 29.09.2008 року.

02.12.2008 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №5606TI02054-27 від 02.12.2008 року.

07.04.2009 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №4179TI03866-59 від 07.04.2009 року.

17.06.2009 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №3919TI04503-59 від 17.06.2009 року.

31.03.2010 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №4729TI03993-69 від 31.03.2010 року.

27.04.2010 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 200,00, платіжне доручення №2732TI01563-40 від 27.04.2010 року.

06.05.2010 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 1 300,00, платіжне доручення №2732TI01575-77 від 06.05.2010 року.

14.11.2012 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 100,00, платіжне доручення №3991TI45530-88 від 14.11.2012 року.

22.01.2014 року ОСОБА_1 внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі EUR 100,00, платіжне доручення №3991TI00917-22 від 22.01.2014 року (а.с. 56-79).

Встановлено, що позивач неодноразово зверталася до банку із заявами про розблокування рахунків, вирішення питання по договору банківського вкладу, однак такі заяви банком залишалися без реагування. Так, листом №20.1.0.0.0/7-200810/2596 від 03.09.2020 АТ КБ «ПриватБанк» відмовив у розгляді звернення ОСОБА_1 (а.с. 41-44).

15.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Національного Банку України із листом-заявою про прохання сприяти у повернення коштів, переданих до АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 37).

Відповідно до листа Національного Банку України №14-0004/18602 від 04.03.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» 17.11.2014 року змінив боржника за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») із АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «ФК «Фінілон» за договором від 17.11.2014 року (а.с. 38-40).

Листом за вих. №2109 від 03.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою клієнта про розірвання договору та вимогою клієнта про повернення вкладу №SAMDN47000704136394 та відсотків (процентів), підпис ОСОБА_1 на якому посвідчено другим секретарем з консульських питань Посольства України в Королівстві Іспанія Ю.О. Гладуш, який отримано банком 15.11.2021 року (а.с. 45-50).

Листом-розпорядженням за вих. №11/29 від 29.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою клієнта про розірвання договору №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 та вимогою клієнта про повернення коштів із рахунка, підпис ОСОБА_1 на якому посвідчено другим секретарем з консульських питань Посольства України в Королівстві Іспанія Ю.О. Гладуш, який отримано банком 26.01.2022 року (а.с. 51-54).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 520 ЦК України передбачає, що у правовідносинах із заміни боржника беруть участь три особи: кредитор, боржник, особа, третя особа, яка має намір стати боржником. В будь-якому випадку для здійснення такої заміни має бути наявна тристороння згода: а) боржник виявив згоду на те, щоб він був замінений; б) третя особа виявила згоду на те, щоб набути обов`язків боржника; в) кредитор надав згоду на заміну боржника. Відсутність згоди хоча б однієї із сторін не дає підстав для заміни боржника.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №757/49871/18-ц.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надавала згоду на заміну боржника АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон».

Також, з огляду на те, що договір №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений у письмовій формі, він містить умови про їх двостороннє волевиявлення, то передбачені статтею 205 ЦК України положення про мовчазну згоду не можуть бути застосовні до правовідносин сторін у цій справі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №757/64382/17.

За змістом частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи вищезазначене, «Договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року», укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди позивача, є недійсним.

При цьому, суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у цивільній справі №342/180/17, в якій АТ КБ «ПриватБанк» шляхом незаконного застосування «мовчазної» згоди його клієнтів незаконно змінював умови кредитних договорів, вказала: «Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи».

Таким чином, договір між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» є недійсним, адже банк не мав законних підстав для передання своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 іншій особі без укладення додаткового договору (новації) з кредитором (позивачем), а отже суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання договору від 17.11.2014 року недійсним.

Шодо вимоги позивача про стягнення із АТ КБ «ПриватБанк» суми вкладу за договором №SAMDN47000704136394, з врахуванням процентів, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Згідно ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з п. 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис.

Положення статті 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Зокрема, такий документ, що є підтвердженням внесення коштів, повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час, час виконання операції), також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ (підпункт 2.9 пункту 2 «Приймання готівки» розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2011 року № 174).

Із наведених норм законодавства випливає, що договори банківського вкладу та банківського рахунку укладаються в письмовій формі, один примірник договору зберігається в банку, а другий обов`язково надається клієнту, письмова форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний рахунок підтверджено договором банківського вкладу з видачею документу, що відповідає вимогам, установленим законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Частиною 3 ст. 1060 ЦК України визначено, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Діяльність відокремленого підрозділу відповідача на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя було припинено постановою Правління Національного банку України «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 06.05.2014 року № 260. Згідно з пунктом 5 цієї постанови банкам, серед яких зазначено й ПАТ КБ «ПриватБанк», визначено припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибутковою касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у вказаній справі майном позивача є грошові кошти.

З огляду на зазначене, власник вкладів мав легітимні очікування на видачу останніх на його вимогу, тобто законні очікування щодо реалізації свого права власності.

Посилання позивача, що АТ КБ «ПриватБанк» не виконав своїх обов?язків з повернення позивачу вказаних коштів, грошові кошти за договором банківського вкладу №SAMDN47000704136394, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, та не спростовано відповідачем.Матеріали справи не містять будь-яких доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором банківського вкладу.

Так, у матеріалах справи міститься підтвердження про отримання АТ КБ «ПриватБанк» вимоги ОСОБА_2 щодо повернення банківських вкладів - 29.11.2021 року, а отже суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок повернення позивачу вказаних коштів, з врахуванням нарахованих процентів.

При цьому, суд вважає за можливе при стягненні коштів за вкладом, взяти за основу розрахунок нарахованих процентів, наданий позивачем, відповідно до якого сума нарахованих процентів за Договором №SAMDN47000704136394 становить 14 363, 89 EUR, а сума вкладу - 6 038, 00 EUR.

Щодо вимоги про стягнення коштів за договором банківського рахунку №SAMDN02000012244908 від 14.10.2007 року, суд вважає за можливе задовольнити її, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1-2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно з ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Так, у матеріалах справи міститься підтвердження про отримання АТ КБ «ПриватБанк» вимоги ОСОБА_2 щодо повернення коштів з вказаного банківського рахунку - 26.01.2022 року, а отже суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок повернення позивачу вказаних коштів.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв?яку із задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню із відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог, на користь держави, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, з відповідача 1 підлягає стяненню 8 996, 18 грн за вимогу майнового характеру, з врахуванням, що станом на дату звернення до суду із вказаним позовом, а саме 14.02.2022 року, курс EUR, встановлений НБУ, становив 31, 97 грн (28 139, 45 EUR х 31, 97 грн /100% х 1 %), а з відповідача 2 підлягає стягненню 992, 40 грн за вимогу немайнового характеру.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 203, 215, 228, 520, 526, 626, 628, 638, 1058, 1059, 1060, 1066, 1075 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-284, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів - задовольнити.

Визнати недійсним договір про переведення боргу від 17.11.2014 року, укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (код ЄДРПОУ 38920700) в частині переведення боргу із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» за договорами №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») та №SAMDN02000012244908 від 14.03.2007 року, укладеними між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму вкладу за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка») в розмірі 20 401, 89 EUR (двадцять тисяч чотириста одне євро вісідесять дев?ять євроцентів), з яких 6 038, 00 EUR - сума вкладу за договором №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка»), а 14 363, 89 EUR - проценти (відсотки) за №SAMDN47000704136394 (вклад «Скарбничка»).

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму коштів за договором №SAMDN02000012244908 банківського рахунка від 14.03.2007 року в розмірі 7 737, 56 EUR (сім тисяч сімсот тридцять сім євро п?ятдесят шість євроцентів).

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 8 996, 18 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» на користь держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 1: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄРДПОУ 14360570.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», адреса: вул. Січеславська Набережна, 29-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 38920700.

Суддя Г.О. Матійчук