Рішення № 10753247, 12.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2010                                                             Справа № 7/60-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Продюсерська агенція „Студіо - ПІО”, м Київ

до державного підприємства „Закарпатліссервіс”, м. Ужгород

про стягнення 16240,78 грн.,

Головуючий: суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання – Кость В.В.;

від позивача –Каунова А.В., представник (дов. від 07.06.2010р.);

від відповідача–Воробок А.І., в.о. директора;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продюсерська агенція „Студіо - ПІО” звернулося до суду з позовом до державного підприємства „Закарпатліссервіс” про стягнення суми 16240,78 грн. (в т.ч. 14300,00 грн. –основний борг; 1474,40 грн. –інфляційні нарахування; 466,38 грн. - річні) заборгованості за надані інформаційні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовуються поданими суду доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у надісланому суду письмовому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні по справі суму основного боргу визнали. В задоволені іншої частини позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та відсотків просять відмовити в зв’язку з тим, що договірні відносини передбачали проведення попередньої оплати за послуги позивача, тому нарахування інфляційних та річних може бути проведено тільки після пред’явлення відповідної вимоги про сплату основного боргу.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

На підставі укладеного 13.02.2010р. між державним підприємством „Закарпатліссервіс” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Продюсерська агенція „Студіо - ПІО” (Виконавець) договору №090213 (далі - Договір) та додаткової угоди до нього від 01.06.2009р. Виконавець надав Замовнику інформаційні послуги на загальну суму 97800,00 грн.

Фактичне надання послуг за предметом договору на вищевказану суму підтверджується підписаним сторонами актами приймання –передачі наданих інформаційних послуг (а.с. 12-13).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами, а також фактичне визнання Замовником суми боргу за надані інформаційні послуги позов підлягає задоволенню в частині присудження до стягнення з відповідача суми 14300,00 грн.

В задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми 1474,00 грн. інфляційних нарахувань та суми 466,38 грн. річних за період з 03.04.2009р. по 17.05.2010р. належить відмовити, оскільки п. 4 Договору було передбачено, що Замовник оплачує Виконавцеві вартість робіт шляхом попередньої сплати.

За приписами частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, нарахування інфляційних та річних могло бути проведено тільки після звернення позивача з відповідною вимогою до відповідача про сплату основного боргу з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України. У матеріалах справи такі докази є відсутніми.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині присудження до стягнення з відповідача суми 14300,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати по справі (162,41 грн. - держмито; 236,00 грн. – витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу) підлягають віднесенню на відповідача (частина друга статті 49 ГПК України).          

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з державного підприємства „Закарпатліссервіс” (м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код 30420091, р/р 26003012100179 в ПАТ „Комінвестбанк”, МФО 312248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Продюсерська агенція „Студіо - ПІО” (м Київ, вул. Пестеля, 7, код 2426026) суму 14300,00 грн. (чотирнадцять тисяч триста гривень 00 коп.) заборгованості за надані інформаційні послуги, а також суму 398,41 грн. (триста дев’яносто вісім гривень 41 коп.) у відшкодування судових витрат (у т.ч. 162,41 грн. - держмито; 236,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91 - 95, 107 - 111№ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Б. Швед