Рішення № 10752981, 29.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" липня 2010 р.Справа № 10/703

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дубовик П.В. дов. №1

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Джерело" (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод " (м. Малин)

про стягнення 13300,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 13300,00 грн. - боргу за договором від 11.01.2010 р.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, надав клопотання (а.с.21), в якому просить суд також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті збору за отримання витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача в сумі 31,13 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Джерело" (позивач у справі) і Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (відповідач у справі) був укладений договір від 11.01.2010р., відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання надання послуг компресора ПР-10 (п.1.1 договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності ч.1. ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 2.3. договору, сторони погодили, що розрахунок проводиться не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення послуг, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

У пункті 3.2 договору, визначено термін виконання послуг, а саме: початок: січень, закінчення: лютий.

На виконання умов вищезазначеного договору, за період з січня по лютий 2010р. позивач надав відповідачу послуги компресора ПР-10 на загальну суму 13300,00 грн., що підтверджується актом приймання готової продукції, робіт, послуг від 26.02.2010р. (а.с.8), підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками, змінним рапортом машиніста за січень-лютий 2010р. (а.с.9).

Позивач направив відповідачу лист від 09.04.2010р. (а.с. 11) з вимогою сплатити борг, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 13300,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 29.07.2010р. (а.с.25) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги позивача не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 13 300,00 грн.

Відповідно до с. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати по сплаті збору за отримання витягу з ЄДРПОУ стосовно ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", відповідно, в сумі 133,00 грн., 236,00 грн. та 31,13 грн. покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", 11601, Житомирська область, м.Малин, вул.Огієнка, будинок 55, ідентифікаційний код 30793296:

на користь Приватного підприємства "Джерело", 10031, м.Житомир, вул.Щорса,151, кв.39, ідентифікаційний код 25308383:

-13300,00 грн. боргу за договором від 11.01.2010 р.;

-133,00 грн. витрат по сплаті державного мита;

-236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-31,13 грн. витрат по сплаті збору за отримання витягу з ЄДРПОУ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення: 04.08.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам