Рішення № 10752968, 27.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" липня 2010 р.Справа № 10/791

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Басюк В.І. дов. №1186 від 12.10.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомироблпаливо" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинський завод будівельних матеріалів" (смт. Корнин Житомирська область)

про стягнення 52355,64 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 52355,64 грн., з яких: 43894,24 грн. основного боргу, 5318,95 грн. пені, 2364,08 грн. інфляційних нарахувань, 778,37 грн. 3% річних.

Представник позивача в засіданні суду повідомив що сума основного боргу відповідача зменшилася та складає 32894,24 грн., в підтвердження чого надав, платіжне доручення (а.с.44) та підтримав позовні вимоги в частині стягнення 32894,24грн. основного боргу, 5318,95 грн. пені, 2364,08 грн. інфляційних нарахувань, 778,37 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Житомироблпаливо" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальність "Корнинський завод будівельних матеріалів (відповідач у справі)були укладені договори поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів) №1040 від 03.12.2009р., №1037 від 26.11.2009р., №1034 від 03.11.2009р., №1033 від 26.10.2009р., №1029 від 02.10.2009р. та специфікації до договорів (а.с.13-22), за умовами яких постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар в асортименті, кількості та за цінами, що встановлюються в спеціфікації, яка додається до договорів і є їх невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його обумовлену вартість (п. 1.1 договорів).

Згідно п.2.3. договору право власності на товар виникає у покупця з моменту його передання покупцю та вважається переданим (доставленим) з моменту підписання сторонами товарної (видаткової) накладної.

На виконання умов вищевказаних договорів відповідно до товарно-транспортних накладних від 02.10.2009р., 26.10.2009р., 03.11.2009р., 26.11.2009р., 03.12.2009р., 31.08.2009р., 30.03.2009р. та довіреностей від 01.10.2009р., 26.10.2009р., 03.11.2009р., 25.11.2009р., 02.12.2009р. ,31.08.209р., 23.03.2009р. (а.с.23-36, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні) відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 125781,24 грн.

Згідно з п. 5.2 договорів сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів з дня отримання товару.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість отриманого товару не пізніше тридцяти календарних днів з дати його отримання по кожній товарно-транспортній накладній.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 63894,24 грн., що підтверджується актом звірки (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що після отримання товару, відповідач частково сплатив його вартість, зокрема, станом на 20.04.2010р. було перераховано 20000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день пред'явлення позову до суду становила 43894,24 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2010р. тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки поштового відділення позовна заява була направлена на адресу господарського суду Житомирської області 17.06.2010р. (а.с.37)), відповідач платіжним дорученням №95 (а.с. 44) перерахував позивачу 11000,00 грн. боргу.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 32894,24 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.40) та іншими матеріалами справи.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку (а.с. 3-4) за період з 03.01.2010р. по 20.04.2010р. та з 20.04.2010р. по 20.06.2010р. складає 5318,95 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 7.5. договорів поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів).

Проте, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також вимоги пункту 5.2. договорів.

Таким чином, нарахування пені повинне було здійснюватися з 03.01.2010р. по 20.04.2010р. та з 21.04.2010р. по 02.06.2010р.:

з 03.01.2010р. по 20.04.2010р.: (63894,24 (сума боргу) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 365 х 107 (кількість прострочених днів) = 3839,79 грн.;

з 21.04.2010р. по 02.06.2010р.: (43894,24 (сума боргу) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 365 х 43 (кількість прострочених днів) = 1060,07 грн.;

За таких умов, за вказаний період, сума пені складатиме 4899,85 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 3-4), розмір інфляційних нарахувань складає 2364,08 грн., сума 3% річних - 778,37 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі - 32894,24 основного боргу, 4899,85 грн. пені, 2364,08 грн. інфляційних нарахувань, 778,37 грн. 3% річних.

В частині стягнення 418,1грн. пені в позові необхідно відмовити.

В частині стягнення 11000,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід державного бюджету України суму державного мита, яка не була сплачена ним у встановленому чинним законодавством порядку.

Керуючись ст.49, п. 1- 1 ст. 80, ст.ст. 82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинський завод будівельних матеріалів", 13514, Житомирська область, Попільнянський район, смт.Корнин, вул.Житомирська,19, ідентифікаційний код 33385500:

на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомироблпаливо", 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, будинок 63-А, ідентифікаційний код 01881706

- 32894,24 основного боргу;

- 4899,85 грн. пені;

- 2364,08 грн. інфляційних нарахувань;

- 778,37 грн. 3% річних;

- 519,37грн. витрат по сплаті державного мита;

- 234,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 11000,00грн. заборгованості.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомироблпаливо", 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, будинок 63-А, ідентифікаційний код 01881706 в дохід державного бюджету України - 0,56 грн. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення: 04.08.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам