Рішення № 10752926, 20.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" липня 2010 р.Справа № 10/434

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.05.2010р.

від відповідача: Савенець Т.Є., довіреність від 18.05.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальність "ЕДЕМ-СК" (с. Малі Коровинці Чуднівського району)

про стягнення 114 374,39 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на свою користь 114374,39грн. заборгованості, з яких: 89885,00грн. - основний борг, 19801,71грн. - інфляційні нарахування, 4687,68грн. - 3% річних.

В засіданні суду представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог № 7186/10 від 20.07.10р. (а.с.46-49), в якій просить суд стягнути з відповідача 115373,94 грн., з яких: 89385,00 грн. - сума основного боргу за отриманий товар, 20640,55 грн. - інфляційні нарахування, 5348,39 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача в засіданні суду відзив на позовну заяву не надала, в усній формі визнала позовні вимоги в розмірі 89385,00 грн. - суми основного боргу за отриманий товар. Крім того, заявила усне клопотання, в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

На підставі довіреності серії ЯПМ № 132707 від 25.06.2008р. та згідно видаткової накладної №КБ-0000005 від 26.06.2008р. (а.с.9-10) Фізична особа-підприємць ОСОБА_3 (позивач у справі) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" (відповідач у справі) товар (запасні частини) на загальну суму 89885,00 грн.

З метою проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар позивачем був виставлений рахунок-фактура №КБ-0000006 від 26.06.2008р. (а.с.8)

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару -запасних частин встановлений Цивільним кодексом України (ст.692 ЦК України), відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття.

Окрім того, 02.10.2009р. позивач направив відповідачу вимогу за вих. №2/10/2009-2 (а.с.11) про сплату суми боргу в розмірі 89885,00 грн.

02.11.2009р. від відповідача надійшов лист-відповідь (а.с.12) на претензію позивача, в якому він повідомив про частково проведену оплату заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання товару, відповідач частково сплатив його вартість, зокрема, станом на 30.10.2009р. було перераховано 500,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) становить 89385,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.47) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, становлять, відповідно, 20640,55 грн. та 5348,39 грн. (а.с.47-48).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань за період з липня 2008р. по червень 2010р. нарахування проведено без врахування Рекомендацій Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Таким чином, з врахуванням Рекомендацій ВСУ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних за період з липня 2008р. по червень 2010р. в сумі 19745,18 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач заяву позивача про зміну позовних вимог від 20.07.2010р., визнав частково, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Усне клопотання представника про зменшення суми штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до ст. 83 ГПК України, суд має право зменшити лише розмір неустойки (штрафу, пені), які позивачем до стягнення не заявлялись.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.07.2010р.), такими, що підлягають задоволенню на суму 89385,00грн. - основного боргу, 19745,18 - інфляційних нарахувань, 5348,39 грн. - 3% річних.

Вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 895,37 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "ЕДЕМ-СК", 13221, Житомирська область, Чуднівський район, село Малі Коровинці, вул.Чуднівська, будинок 32, ідентифікаційний код 33518747:

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 89385,00грн. - основного боргу, 19745,18 грн. - інфляційних нарахувань, 5348,39 грн. - 3% річних, 1144,79 грн. витрат по сплаті державного мита, 234,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення: 02.08.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам