Рішення № 10752919, 20.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" липня 2010 р.Справа № 10/522

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Васенко А.А., довіреність від 21.04.2010р.

від відповідача: Чертков В.О., довіреність від 15.06.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Маріната" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг" (м. Житомир)

про стягнення 426 892, 89 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в засіданні суду 17.06.2010р. оголошувалась перерва до 20.07.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на свою користь 426892,89грн. заборгованості., з яких: 329800,00грн. - в повернення суми попередньої оплати, 58489,20грн. - неустойка у вигляді пені за затримку поставки товару, 28603,69грн. - відсотки за використання коштами та інфляційні нарахування.

14.06.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог №01/09 від 09.06.2010р. (а.с.39-41), в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 329800,00грн. суми попередньої оплати, 58489,20грн. неустойки у вигляді пені за затримку поставки товару, 12770,04 грн. - відсотки за використання коштами та інфляційні нарахування.

16.07.2010р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №01/13 від 13.07.2010р. (а.с.56-57), в якій просить суд стягнути з відповідача 329800,00грн. суми попередньої оплати, 58489,20грн. неустойки у вигляді пені за затримку поставки товару, 4418,42 грн. 3% річних, 9300,36 грн. інфляційних нарахувань.

Крім того, від позивача надійшли письмові пояснення по справі (а.с. 59-62), в яких позивач виклав заперечення на доводи відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2010р. підтримав збільшені позовні вимоги в частині стягнення 329800,00грн. суми попередньої оплати, 58489,20грн. неустойки у вигляді пені за затримку поставки товару, 4418,42 грн. 3% річних, 9300,36 грн. інфляційних нарахувань.

Представник відповідача в засіданні суду 17.06.2010р. подав відзив-заперечення за вих. № 139 від 15.06.10 р. (а.с.47-50) на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, пояснив, що поставки здійснювались згідно усної домовленості та не відповідають умовам договору № 14/07-1 від 14.07.2009 р.

В засіданні суду 20.07.2010р. представник відповідача надав додатковий відзив-заперечення (а.с.78 -79) на позовну заяву, в якому повідомляє, що відповідач не ухиляється від повернення заборгованості позивачу, своєчасному розрахунку з позивачем перешкодила світова економічна криза, разом з тим, сума штрафних санкцій (пені) є неспіврозмірною з сумою боргу, у зв'язку з чим просить суд залишити позов в частині стягнення штрафних санкцій без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством "Маріната" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг" (відповідач у справі) договору від 14.07.2009р. за № 14/07/-1 (а.с.10-12) позивач перерахував відповідачу, в якості попередньої оплати за молочну продукцію кошти в розмірі 759 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №982 від 29.07.2009р. (а.с. 17).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1.1. договору відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти і оплатити молочну продукцію.

Асортимент, кількість і ціна продукції погоджувалась сторонами в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).

В пункті 1 специфікації №1 від 14.07.2010р. (а.с.13) сторони визначили, що поставляється наступна продукція - Масло Селянське 72,5% жирності виробництва ВАТ "Слуцький сироробний комбінат", Республіка Білорусь.

Як вбачається із видаткових накладних на поставку відповідачем позивачу товару (а.с.68-73), відповідач здійснював позивачу поставку - "масло вершкове, селянське, не солоне 72,5%", що дає підстави стверджувати, що поставка товару здійснювалась відповідно до умов договору №14/07-1 від 14.07.2009р.

Відповідно до п.3.3. договору №14/07-1 сторони погодили, що відвантаження товару здійснюватиметься у відповідності з погодженим сторонами графіком відвантаження окремими партіями, при умові обов'язкового перерахування авансу за кожну партію товару.

Згідно п.1 графіка відвантаження Додатку №1 до специфікації №1 до договору від 14.07.2009р. за № 14/07/-1 продукція повинна бути передана відповідачу 29.07.2009р. та 30.07.2009р.

Відповідач у встановлений строк свої договірні зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 379800,00грн.

Згідно п. 3.2. вищезазначеного договору, у випадку не відвантаження товару в строк, вказаний в пункті 3.3. договору, з вини відповідача, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму авансового платежу не пізніше 3-х календарних днів з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку позивача та пред'явлення позивачем відповідної вимоги.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 9.1. договору строк його дії встановлений до 31.12.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

Позивач звернувся з претензією №02/05 та вимогою №01/05 від 05.01.2010р. (а.с. 18,19) до відповідача про повернення грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати за товар (фіскальний чек №5760 від 06.01.2010р. (а.с. 21)), які були залишені відповідачем без відповіді.

Разом з тим, відповідач в рахунок погашення заборгованості перерахував на розрахунковий рахунок позивача 50 000,00 грн.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 329 800,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 31.05.2010р. (а.с.30), розрахунком ціни позову (а.с.58), актом звірки підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками від 16.03.2010р. (а.с.63) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, становлять, відповідно, 9300,36 грн. та 4418,42 грн. (а.с.58).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.

Посилаючись на п.п.6.3. договору, згідно якого, у випадку не відвантаження товару в строк, вказаний в пункті 3.3. договору, з вини відповідача, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості не відвантаженого у строк товару за кожен день прострочки, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 58489,20грн. (розрахунок а.с.58).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзивах - запереченях на позов, як необгрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Цивільного кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд також вважає, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників останніх.

Дослідивши всі обставини по справі, господарський суд прийшов до висновку, що з урахуванням засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності розмір нарахованої пені повинен бути зменшений до 33037,40 грн. від заявленої до стягнення суми.

Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 33037,40 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 329800,00грн. в повернення суми попередньої оплати, 33037,40 грн. пені за затримку поставки товару, 4418,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, 9300,36 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 33037,40 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг" 10002, м.Житомир, вул.Південна, буд.16, ідентифікаційний код 33019940 :

- на користь Приватного підприємства "Маріната",83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, будинок 1, ідентифікаційний код 35832334 - 329800,00 грн. в повернення суми попередньої оплати, 33037,40 грн. пені за затримку поставки товару, 4418,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, 9300,36 грн. інфляційних нарахувань, 3765,56 грн. державного мита, 221,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення: 29.07.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам