Рішення № 10752897, 27.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. № 11/223-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Маріщенко Л.О.

судді

судді

за участю представників сторін

від позивача Бородін Д.В. (доручення від 04.03.07р.)

від відповідача (ів) Сечін С.М. (начальник, посв. №135)

третіх осіб Хижняк Н.І. (довіреність від 04.01.10р.)

прокурора

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської області (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м. Житомир)

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивачем пред'явлено позов про зобов'язання відповідача зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право власності ТОВ "Ринок" на універсальний торговий комплекс по вул. Велика Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що підприємство бюро технічної інвентаризації здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. № 7/5.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.

Пунктом 1.6 Тимчасового положення визначено, що реєстрації підлягають права власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Акт державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації від 04.11.08р. та рішення виконкому Житомирської міської ради від 13.11.08р. №826 визначають універсальний торговий комплекс, який розташовано по вул. В.Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі, як тимчасовий, що підпадає до п. 1.6 Тимчасового положення, що в свою чергу, унеможливлює оформлення права власності на зазначений об'єкт.

Таким чином, відповідач не визнає позов та вважає свою відмову позивачу в реєстрації права власності на даний об'єкт законною.

Ухвалою суду від 22.12.09р. до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Від позивача 23.12.20009р. на адресу господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:

- зобов'язати Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" на універсальний торговий комплекс по вул. Великій Бердичівській, 69/2 в м. Житомирі;

- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" на вказаний комплекс.

Ухвалою суду від 26.01.10р. по справі була призначена будівельно-технічна експертиза у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 19.04.10р. провадження у справі поновлено.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, з висновком будівельно-технічної експертизи №62-03-10 від 19.03.10р. погодився.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечує, так як земля, на якій знаходиться універсальний торговий комплекс по вул. В.Бердичівська, 69/2 належить третій особі, тому позивач повинен був звертатись до Адміністративного суду з позовом до Житомирської міської ради.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 22.12.09р. строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на тимчасовий універсальний торговий комплекс на орендованій землі по вул. Великої Бердичівської , 69/2 в м. Житомирі ТОВ "Ринок", який побудований на фундаменті та є нерухомістю відповідно до ст. 181 ЦК України.

Вказаний тимчасовий універсальний торговий комплекс прийнятий в експлуатацію на підставі Акту державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 04.11.08р., який затверджено рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №826 від 13.11.08р.

Тимчасовий універсальний торговий комплекс на орендованій земельній ділянці по вул. В.Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі побудований згідно дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт №270 від 16.11.08р.

Однак, відповідач листом №630 від 12.03.09р. відмовив позивачу в реєстрації права власності на даний об'єкт посилаючись на те, що вказаний комплекс є тимчасовим, а відповідно до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28.01.03р. №6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.03р. №66/7387 не підлягають реєстрації права власності на тимчасові будівлі.

Позивач вважає відмову відповідача в реєстрації права власності на спірний об'єкт неправомірною та просить суд зобов'язати Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" на універсальний торговий комплекс по вул. Велика Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі.

Також, позивач просить визнати за ним право власності на універсальний торговий комплекс по вул. Великої Бердичівської, 69/2 в м. Житомирі.

Ухвалою суду по справі була призначена будівель-технічна експертиза.

З висновку проведеної експертизи вбачається, що торгівельний комплекс по вул. В.Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі являється нерухомим майном, переміщення якого є неможливе без його знецінення та зміни його призначення.

Також, в даному висновку зазначено, що торгівельний комплекс по вул. В.Бердичівській 69/2 в м. Житомирі побудований відповідно до вимог будівельних норм і правил, чинних на території України в галузі будівництва на момент проведення дослідження.

Істотних порушень, що унеможливлюють експлуатацію будівлі тимчасового торгівельного універсального комплексу по вул. В.Бердичівська, 69/2 в м. Житомирі, на день проведення обстеження експертом не виявлено.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

Умови та порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна визначені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (зі змінами та доповненнями).

Згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Реєстрація права власності є адміністративною дією, а підприємства бюро технічної інвентаризації при здійсненні реєстрації діють як суб'єкт владних повноважень.

Пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, а саме:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

З огляду на викладене, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК України - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з п.1 ч.1 ст.80 ГПК України (Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. №04-5/120).

За суб'єктним складом та характером правовідносин позов до КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про зобов'язання здійснити державну реєстрацію нерухомого майна є справою адміністративної юрисдикції і її належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов'язання Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право власності позивача на універсальний торговий комплекс по вул. Великої Бердичівської, 69/2 в м. Житомирі не підлягає розгляду господарським судом, тому суд припиняє провадження у справі в цій частині позову на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

В акті державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 04.11.08р., затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 13.11.08р. №826, зазначено, що даний акт є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт та включення його до державної статистичної звітності.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності підлягає державній реєстрації.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на універсальний торговий комплекс по вул. Великої Бердичівської, 69/2 в м. Житомирі.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49,п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині зобов'язання Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 15, код 03343893) зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (м. Житомир, вул. Київська, 99, код 30273375) на універсальний торговий комплекс по вул. Великої Бердичівської, 69/2 в м. Житомирі.

3. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (м. Житомир, вул. Київська, 99, код 30273375) на універсальний торговий комплекс по вул. Великої Бердичівської, 69/2 в м. Житомирі.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 15, код 03343893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (м. Житомир, вул. Київська, 99, код 30273375) - 42,50 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання.

Суддя Маріщенко Л.О.

Дата підписання 30.07.10 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу

4- третій особі