Рішення № 10752877, 20.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" липня 2010 р.Справа № 9/803

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сергійчук О.В. дов. від 18.06.2010р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2798,90 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 2798,90грн. боргу за поставлену продукцію, з яких: 2649,34грн. основного боргу, 26,57грн. інфляційних, 15,70грн. 3% річних, 107,29 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №1170-ВИН від 20.07.2007р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 20.07.2010р. представник позивача подав пояснення, в якому повідомив суд про сплату відповідачем суми боргу в розмірі 2649,34грн., в підтвердження чого надав квитанції НОМЕР_2 від 29.06.2010р., НОМЕР_3 від 29.06.2010р., НОМЕР_4 від 29.06.2010р., у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині та підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 107,29грн. пені, 15,70грн. 3% річних та 26,57 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач письмового відзиву та інших витребуваних ухвалами господарського суду документів не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на юридичну адресу відповідача (зазначену у Витягу з ЄДР відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу: АДРЕСА_1. У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.07.2010р. вказана адреса відповідача: АДРЕСА_1 , на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" - постачальник (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - покупець (відповідач у справі) договору поставки №1170-ВИН від 20.07.2009р. (а.с. 8), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3042,74грн., що підтверджується видатковими накладними: №820280110 від 28.01.2010р., №821030210 від 03.02.2010р.. №821100210 від 10.02.2010р., №801260210 від 26.02.2010р. (а.с. 13-14), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 4.2 вищезазначеного договору встановлено, що, відповідач зобов'язався оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 14 календарних днів з дати її поставки.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 2649,34грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно поштового штемпеля на поштовому конверті (а.с. 15) позовна заява була відправлена на адресу суду 16.06.2010р.), відповідач перерахував позивачу 2649,34грн. боргу, що підтверджується квитанціями НОМЕР_2 від 29.06.2010р., НОМЕР_3 від 29.06.2010р., НОМЕР_4 від 29.06.2010р. (а.с. 28-30).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений товар відсутня.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.6.5 договору, у випадку порушення відповідачем строків, визначених п.4.2 Договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня в сумі 107,29грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних становить 15,70 грн., інфляційний нарахування - 26,57 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 149,56грн., з яких: 107,29грн. пені, 15,70грн. 3% річних, 26,57 грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 2649,34грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 625, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49,75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, ідентифікаційний код 32232867 - 107,29грн. пені, 15,70грн. 3% річних, 26,57 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2649,34грн. заборгованості провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 26.07.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам