Рішення № 10752773, 22.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" квітня 2010 р.Справа № 17/144

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_2

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" (м. Черкаси)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 6 948,48 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 6948,48грн., з яких: 6160,00грн. боргу, 357,28грн. пені, 431,20грн. штрафу.

19.03.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н від 17.03.2010р., згідно якої останній просить стягнути з відповідача 6648,50грн., з яких 6160,00грн. боргу, 417,12грн. інфляційні збитки, 71,38грн. 3% річних, державного мита 102,00грн., витрат на ІТЗ судового процесу - 236,00грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, повідомив про сплату відповідачем основної суми боргу та просить стягнути 417,12грн. інфляційних, 71,38грн. 3% річних та судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає, надав оригінал платіжного доручення №1 від 31.03.2010р. про сплату основного боргу за міжнародні транспортні перевезення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Черкаське САТП 2301" (Позивач) було укладено договір-заявку на перевезення вантажу, відповідно до умов якого Перевізник (позивач) зобов'язувався надати послуги автомобільним транспортом по перевезенню і експедуванню вантажів Експедитора Замовника (відповідач), за маршрутом вказаним у заявці, а Експедитор-Замовник зобов'язувався прийняти такі послуги і оплатити їх вартість в порядку, визначеному договором (а.с.6-7).

На виконання зазначеного договору, на підставі поданого відповідачем замовлення позивач виконав перевезення на 6160,00 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) НОМЕР_3 (а.с.8), рахунком НОМЕР_4 від 19.01.2009р. (а.с.10).

Згідно п.9 договору від 13.01.2009р. оплата транспортних послуг Перевізника проводиться після пред'явлення оригіналів наступних документів: рахунку-фактури, акт виконаних робіт (2 примірники), CMR-накладна з відміткою вантажоотримувача (2 примірника), Експедитор Замовника проводить оплату транспортних послуг перевізника із засобів, що надійшли від Замовника.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір міжнародного перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність чи втрата не впливають на існування або дійсність договору перевезення, до якого і в цих випадках застосовуються положення даної Конвенції (ст.4 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів).

Враховуючи викладене, станом на день подачі позову у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 6160,00грн.

Проте, під час розгляду справи в суді відповідач погасив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 31.03.2009р. (а.с.46).

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Отже, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 6160,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення грошового зобовязання.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом сума інфляційних нарахувань становить 417,12 грн., сума 3% річних - 71,38 грн. (а.с.22).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов визнав, доказів сплати залишку заборгованості на день розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню в сумі 488,50грн., з яких 417,12грн. інфляційні, 71,38грн. 3% річних. В частині стягнення основного боргу в сумі 6160,00грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору в зв'язку зі сплатою.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44,49, п.1.1. ст.80,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 163, код 03080991) 417,12грн. інфляційних, 71,38грн. 3% річних, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 6160,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам