Рішення № 10752698, 04.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2010 р. Справа № 15/1852

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Караваєвої О.І. - представника за довіреністю від 01.01.2010р.,

від відповідача: Першко О.М. - представника за довіреністювід 01.12.2009р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" (с. Червона Волока Лугинського району)

до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" (м.Овруч)

про стягнення 51 830,93 грн.

В судовому засіданні 25.02.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 04.03.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" звернулось з позовом до суду про стягнення на його користь з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" 45592,48грн. основної заборгованості, 4194,54грн. інфляційних нарахувань, 1214,13грн. - 3% річних, 829,78грн. пені.

Згідно із заявою від 03.03.2010р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 44423,69грн. основної заборгованості, 1183,01грн. - 3% річних, 5019,88 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просить стягнути з відповідача на користь позивача 41044,50грн. основної заборгованості, 3353,79грн. інфляційних нарахувань, 1097,74грн. - 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана представником позивача заява від 04.03.2010р. не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.03.2010р. позовні вимоги в частині стягнення 41044,50грн. основної заборгованості, 1097,74грн. - 3% річних та 3353,79грн. інфляційних нарахувань визнав. Посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, просив розстрочити виконання судового рішення на 6 місяців.

Представник позивача проти розстрочки виконання судового рішення не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Овруцький молочноконсервний комбінат" (відповідач у справі) було укладено договір на закупку молока в 2007 році (а.с.9).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. договору від 01.01.2007р., товаровиробник (позивач) зобов'язався продавати заготівельнику (відповідачу) молоко згідно вимог ДСТУ 3662-97. Доставити молоко з правильно оформленими супровідними документами за погодженим сторонами графіком здачі-приймання на приймальний пункт заготівельника.

Згідно із пунктами 2.2., 2.3. договору від 01.01.2007р. заготівельник зобов'язався оплатити вартість одержаної продукції в безготівковому порядку або готівкою. Оплату за продукцію проводити щомісячно за договірними цінами передбаченими додатком відповідно до приймальних документів, та актів звірок, не пізніше 10 календарних днів наступного місяця.

У пункті 5.4. договору від 01.01.2007р. сторони встановили, що даний договір складено у двох примірниках, з яких один знаходиться у товаровиробника, другий - у заготівельника, і діє з дня його підписання сторонами до 31 грудня 2007р. Якщо, до вказаного строку, жодна із сторін не повідомила письмово про його розірвання, даний договір підлягає пролонгації на 1 рік, і діє до 31 грудня з наступних років.

На виконання умов договору на закупівлю молока від 01.01.2007р., позивачем у період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. було поставлено відповідачу молока на загальну суму 579806,79грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи приймальні квитанції (а.с.43-54, 82-93).

В свою чергу, за отримане від позивача молоко відповідачем у період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. було проведено оплату в сумі 535383,12грн., зокрема: частково шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, що підтверджується виписками з його особового рахунку (а.с. 55-77, 101-120), та частково шляхом поставки позивачу товару, що підтверджується видатковими накладними (а.с.94-10) та актом про залік взаємних вимог (а.с. 78). Крім того, 28.01.2009р., згідно з платіжним дорученням №1224, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 3379,17грн. (а.с.137).

Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на момент звернення позивача з позовом до суду, у відповідача залишилась непогашеною заборгованість в сумі 41044,50грн., із яких 11356,97грн. заборгованість по приймальній квитанції №ММ 00006494 від 31.10.2008р., 15468,90грн. заборгованість по приймальній квитанції №ММ 00006657 від 30.11.2008р., 14218,63грн. заборгованість по приймальній квитанції №ММ 00006810 від 31.12.2008р. (а.с. 52-54).

Заборгованість в сумі 41044,50грн. по зазначеним вище приймальним квитанціям просив стягнути позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 04.03.2010р. (а.с.132).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач, на час розгляду справи, не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем, його борг перед позивачем становить 41044,50грн.

За таких умов, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 41044,50грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 04.03.2010р. просить стягнути з відповідача 1097,74грн. - 3% річних, 3353,79грн. інфляційних нарахувань та судові витрати (а.с. 132).

Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд враховує таке.

Як уже було зазначено, заготівельник (відповідач) зобов'язався проводити оплату за отриману від позивача продукцію не пізніше 10 календарних днів наступного місяця (п. 2.3 договору від 01.01.2007р.).

Проте, як встановлено судом відповідач своєчасно та у повному обсязі розрахунки з позивачем не провів.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з заяви від 04.03.2010р. позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 3353,79грн. та 3% річних в сумі 1097,74грн. за період з 11.01.2009р. по 30.11.2009р. (а.с. 132).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, з урахуванням умов п. 2.3 договору від 01.01.2007р. щодо строків проведення оплати за продукцію та зважаючи на проведену 28.01.2009р. позивачем проплату в сумі 3379,17грн., господарський суд вважає, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 1097,74грн., нарахованих за період 11.01.2009р. по 27.01.2009р. на суму заборгованості в розмірі 44423,67грн. та за період з 28.01.2009р. по 30.11.2009р. на суму заборгованості в розмірі 41044,50грн. Обґрунтованими є нарахування інфляційних за період з січня 2009 року листопад 2009р. на суму заборгованості в розмірі 41044,50грн., що становлять 3353,79грн.

За наведених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" в частині стягнення з відповідача 1097,74грн. - 3% річних та 3353,79грн. інфляційних нарахувань є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги визнав. У клопотанні від 04.03.2010р. (а.с. 142) просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 446161,51грн., із яких: 41044,50грн. основної заборгованості, 1097,74грн. - 3% річних, 3353,79грн. інфляційних нарахувань, 454,96грн. витрат по сплаті державного мита, 210,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, строком на 6 місяців, згідно наступного графіку:

до 01 квітня 2010 року -7693,59грн.;

до 01 травня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 червня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 липня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 серпня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 вересня 2010 року - 7693,59грн.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців не заперечував.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на шість місяці підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 525, 526, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький Молочноконсервний комбінат" (11104, Житомирська область, м.Овруч, вул. Б. Хмельницького, 92, ідентифікаційний код 00418047)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" (11313, Житомирська область, Лугинський район, с. Червона Волока, ідентифікаційний код 05418603):

- 41044,50грн. основної заборгованості;

- 1097,74грн. - 3% річних;

- 3353,79грн. інфляційних нарахувань;

- 454,96грн. витрат по сплаті державного мита;

- 210,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький Молочноконсервний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червона Волока" 41044,50грн. основної заборгованості, 1097,74грн. - 3% річних, 3353,79грн. інфляційних нарахувань, 454,96грн. витрат по сплаті державного мита, 210,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, строком на 6 місяців, згідно наступного графіку:

до 01 квітня 2010 року -7693,59грн.;

до 01 травня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 червня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 липня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 серпня 2010 року - 7693,59грн.;

до 01 вересня 2010 року - 7693,57грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати: 1- до справи, 2,3- сторонам.