Рішення № 10752411, 10.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.10 р.                     Справа № 38/152                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у сумі 699 260,01грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у сумі 5 972,89грн., 3% річних у розмірі 7 414,34грн., індексу інфляції у сумі 3 606,98грн. та пені у розмірі 50 516,37грн.

за участю представників:

від позивача: Оберемко Ю.О.- за дов. №63-10”Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: Деяк А.В.- за дов. №юр/4710 від 31.12.2009р

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у сумі 699 260,01грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у сумі 5 972,89грн., 3% річних у розмірі 7 414,34грн., індексу інфляції у сумі 3 606,98грн. та пені у розмірі 50 516,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №201 від 22.01.2009р.; протокол розбіжностей до договору №201 від 22.01.2009р.; додаток №5 до договору №201 від 22.01.2009р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2009р., січень 2010р.; рахунки №37/3201 за грудень 2009р., за січень 2010р., розрахунок суми боргу; акт звірки заборгованості по розрахункам за електроенергію станом на 22.01.2009р., невиконання відповідачем договірних зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

10.08.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №юр/2112 від 02.08.2010р. в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 705 232,90грн. із яких: 699260,01грн. – заборгованість за активну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р.; 5972,89грн.- заборгованість за реактивну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р., але посилаючись на скрутне фінансове становище, просить суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних та 3%річних. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50% та розстрочити суму боргу на 12 місяців від дня винесення рішення.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду баланс станом на 01.04.2010р.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

09.08.2010р. позивач надав суду заперечення, в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання щодо зменшення розміру пені та відмовити у задоволенні клопотання щодо розстрочки (відстрочки) виконання рішення.

Заперечення та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.08.2010р. відповідач підтримав клопотання щодо зменшення пені на 50% та надання розстрочки на 12 місяців, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства. Позивач проти зменшення суми пені на 50% та надання розстрочки на 12 місяців заперечив та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №201 від 22.01.2009р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 2810,5кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду (розрахунковим вважається період з 00-00годин першого числа до 24-00годин останнього числа поточного місяця –п. 1 Додатку № 5), а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ, здійснюються Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка у терміни, що не перевищують 10-ти операційних днів від дня отримання рахунку (п. 9 Додатку № 5 до договору).

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4–2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за грудень 2009р., січень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію №37/3201 за грудень 2009р., січень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У відзиві на позов відповідач визнав наявність заборгованості за спожиту активну та реактивну електроенергію за період грудень 2009р. - січень 2010р. в розмірі 705 232,90грн. із яких: 699 260,01грн. – заборгованість за активну електроенергію; 5 972,89грн.- заборгованість за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №201 від 22.01.2009р. (з додатками), згідно з яким Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.9 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2009р., січні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 699 260,01грн., реактивну електроенергію на суму 5 972,89грн., що підтверджено актами прийому-передачі електроенергії за вказаний період.

Рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію №37/3201 за грудень 2009р. та січень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, 30.12.2009р. та 01.02.2010р. відповідно, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в грудні 2009р. та січні 2010р. активної та реактивної електричної енергії у встановлені строки не виконав.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 699 260,01грн. (актив) та в сумі 5 972,89грн. (реактив) не погасив, тому зазначені суми підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4–2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 50 516,37грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування пені, дійшов висновку, що розмір пені складає 48567,31грн., оскільки позивачем, в порушення п.9 додатку №5 до Договору, не вірно визначений період нарахування пені.

Відповідач у судовому засіданні просить зменшити суму пені на 50%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що його підприємство є житлово-комунальним та надає послуги переважно населенню.

В судовому засіданні 10.08.2010р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду баланс на 01.04.2010р. Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 38853,85грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 3 606,98грн. та 3 % річних у сумі 7 414,34грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок інфляційних за прострочення грошового зобов’язання по договору, які складають 3606,98грн. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування 3% річних, дійшов висновку, що розмір 3 % річних складає 7107,42грн., оскільки позивачем, в порушення п.9 додатку №5 до Договору, не вірно визначений період нарахування 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 7107,42грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання розстрочки суми заборгованості строком на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки суми заборгованості заперечив, зауважив, що його підприємство також знаходиться у тяжкому фінансовому стані, в підтвердження чого надав суду договір з ДП „Енергоринок”, постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., постанови НКРЕ України №1431 від 18.12.2009р., №409 від 09.04.2009р., претензії ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок”, технічний стан електромереж ВАТ „Донецькобленерго” станом на 01.01.2010р., постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р., баланс станом на 31.12.2009р.

Враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та той факт, що за клопотанням відповідача судом вже зменшено розмір штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у розмірі 699 260,01грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за грудень 2009р. та січень 2010р. у розмірі 5 972,89грн., 3% річних у розмірі 7 414,34грн., індексу інфляції у розмірі 3 606,98грн. та пені у розмірі 50 516,37грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260333011292 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932 – заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 699 260,01грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26005301685311 у Харцизькому відділенні ПІБ України, м.Харцизька Донецької області, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932 заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 5 972,89грн., 3% річних у розмірі 7107,42грн., індекс інфляції у розмірі 3 606,98грн., пеню у розмірі 38853,85грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26005301685311 у Харцизькому відділенні ПІБ України, м.Харцизька Донецької області, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932 державне мито у розмірі 7645,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,31грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2010р.

Суддя