Рішення № 10752399, 10.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.10 р.                     Справа № 28/219                               

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Курило Г.Є., суддів Левшиної Г.В., Іванченкової О.М.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь

про стягнення 5599534 грн. 42 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

про внесення змін в генеральну кредитну угоду № 012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитний договір № 010/07-155/153 від 23.06.2008р.

Представники сторін:           

Від Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк: Чабанов О.П.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”,м. Маріуполь: Медникова О.С.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 05.08.2010р. по 10.08.2010р.

Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Донецької обласної Дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь, про стягнення 5599534 грн. 42 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь умов генеральної кредитної угоди №012/07-155/152 від 23.06.2008р., кредитного договору (відновлювальна кредитна лінія) №010/07-155/153 від 23.06.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.08.2009р. порушив провадження у справі № 28/219.

Відповідно до заяви №24/32-13498 від 24.09.2009р. про уточнення позовних вимог Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Донецької обласної Дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 5179305грн.12коп., заборгованість за відсотками в сумі 400086грн.08коп., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 20143грн.21коп. Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь, 30.09.2009р. до канцелярії суду надав відзив №б/н від 30.09.2009р., відповідно до якого відповідач не спростовує наявність заборгованості та просить суд відповідно до п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки. Також відповідач надав клопотання про витребування доказів.

14.10.2009р. від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що позивач неправомірно просить стягнути з нього заборгованість в національній валюті, оскільки кредит надавався в доларах США, відповідач визнає суму пред’явленого позову в розмірі основної суми заборгованості, що повинен бути розрахований відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день видачі судних коштів, стосовно стягнення пені відповідач заперечує, та просить суд зменшити суму неустойки.

27.10.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Донецької обласної Дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк про:

- реструктуризацію кредитної заборгованості в сумі 680592,00 доларів США в національну валюту за офіційним курсом НБУ, що діє на дату видачі судних грошових коштів;

- реструктуризацію заборгованості по кредитному договору, надав позивачу відстрочку по поверненню основної суми боргу до отримання грошових коштів від ВАТ „Чорномортехфлот”;

- реструктуризацію нарахованих відсотків за користування кредитом з січня 2009р. по дату повернення основної суми кредиту шляхом їх нарахування в національній валюті України по ставці 16% річних та проводити розрахунок відсотків від основної суми боргу по кредиту, що визначається в національній валюті.

Разом з зустрічною позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь надало клопотання про забезпечення позову та витребування доказів. Клопотання про витребування доказів судом задоволено ухвалою від 18.11.2009р.

Суд ухвалою від 27.10.2009р. прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь.

02.11.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача за первісним позовом надійшло уточнення відзиву б/н та дати, відповідно до якого останній повідомив суд, що визнає заявлені до стягнення відсотки в розмірі їх нарахування в національній валюті України по ставці 16% річних, розрахованих від основної суми заборгованості по кредиту. Та зазначив, що в зв’язку з вилученням первинних документів, відповідач за первісним позовом не має можливості визначити точний розмір свого боргу в національній валюті.

До канцелярії господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь 02.11.2009 р. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 28/219, у зв’язку з тим, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №6-27/7-09-394 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь” до Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот”, про стягнення основного боргу в розмірі 3163074грн.30коп., пені в розмірі 526462грн.17коп., індексу інфляції в розмірі 307009грн.43коп., 3% річних в розмірі 65408грн.92коп., збитків в розмірі 5059948грн. 47коп. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд ухвалою від 18.11.2009р. відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь в клопотанні щодо зупинення провадження по справі №28/219.

02.11.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача за первісним позовом надійшли пояснення на відзив відповідача №24/32-15199 від 30.10.2009р., відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції. Також надав заяву про уточнення позовних вимог №24/32-15200 від 30.10.2009р., в якій позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь залишок позичкової заборгованості в розмірі 5179305грн.12коп., заборгованість за відсотками в розмірі 400086грн.08коп., пеню за порушення строків погашення відсотків в розмірі 20143грн.21коп. Суд приймає до уваги вказану заяву.

Відповідно до заперечення на зустрічну позовну заяву №24/32-16064 від 16.11.2009р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Донецької обласної Дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь, з підстав викладених у вищезазначеному запереченні.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 08.04.2010р. розгляд справи здійснювався колегіально.

22.04.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь надійшла заява про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою б/н від 26.11.2009р., відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд внести зміни в генеральну кредитну угоду №012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитний договір № 010/07-155/153 від 23.06.2008р., а саме реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за основним боргом за кредитним договором в розмірі 680592,00 доларів США в національну валюту України за офіційними курсами НБУ, діючими на дати видачі грошових коштів, реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за основним боргом за кредитним договором, надавши позивачу за зустрічною позовною заявою відстрочення по поверненню основної суми боргу до отримання грошових коштів від ВАТ „Чорномортехфлот”; реструктурувати нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотки за користування кредитом, з червня 2008р. по дату повернення основної суми боргу за кредитом, шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних, і здійснювати розрахунок процентів від основної суми боргу за кредитом визначеної в національній валюті України; зарахувати перераховані позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти в національній валюті України з метою придбання доларів США для погашення нарахованих відсотків по кредиту, в рахунок погашення відсотків, нарахованих в національній валюті України по ставці 16% річних, розрахованих від основної суми боргу по кредиту, визначеної в національній валюті України. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідно до заперечень на збільшення позовних вимог до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м.Маріуполь відповідач за зустрічним позовом заперечує в задоволенні зустрічних позовних вимогах, з підстав викладених у даному запереченні.

До господарського суду Донецької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м.Маріуполь про уточнення позовних вимог від 28.05.2010р., в яких позивач за зустрічним позовом просить суд внести наступні зміни в генеральну кредитну угоду №012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитний договір № 010/07-155/153 від 23.06.2008р., а саме:

-          реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за основним боргом за кредитним договором в розмірі 680592,00 доларів США в національну валюту України за офіційними курсами НБУ, діючими на дати видачі грошових коштів, що складає 3142834,00грн.;

-           реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь по кредитному договору, надавши позивачу за зустрічною позовною заявою відстрочення по поверненню основної суми боргу до отримання грошових коштів від ВАТ „Чорномортехфлот”;

-          реструктурувати нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотки за користування кредитом, з 23.06.2008р. по 18.06.2009р., шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних від суми кредиту в національній валюті, що відповідає за встановлений період 476679,80грн.;

-          реструктурувати нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотки за користування кредитом, з 18.06.2009р. по дату повернення основної суми боргу по кредиту, шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних та проводити розрахунок процентів від основної суми заборгованості по кредиту, що визначається в національній валюті України в сумі 3142834,00 грн.;

-          зарахувати перераховані позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти в національній валюті України з метою придбання доларів США для погашення нарахованих відсотків по кредиту в сумі 230228,02грн. в рахунок погашення відсотків, нарахованих в національній валюті України по ставці 16% річних, розрахованих від основної суми боргу по кредиту, визначеної в національній валюті України.

Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

02.06.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області позивачем за первісним позовом надано заяву №23/32-6616 від 01.03.2010р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість в розмірі 736223,54 доларів США, що еквівалентно 5602661,13 грн. згідно курсу НБУ станом на 11.06.2009р.

До канцелярії господарського суду Донецької області 22.07.2010р. позивачем за первісним позовом надано заяву №23/32-8822 від 19.07.2010р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за кредитом в розмірі 680592,00 доларів США, що еквівалентно 5179305,12 грн., заборгованість за процентами в розмірі 52573,73 доларів США, що еквівалентно 400086,08грн., пеню за порушення строків погашення платежів за процентами в розмірі 23269,93грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідно до заперечень на уточнення позовних вимог до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відповідач за зустрічним позовом заперечує в задоволенні зустрічних позовних вимогах, з підстав викладених у даному запереченні.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

На підставі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь б/н та дати та відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису з 18.11.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. змінена назва позивача з Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк.

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк в запереченні від 19.07.2010р. просить суд залишити зустрічну позовну заяву без розгляду. Суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання в зв’язку з безпідставністю.

Розгляд справи неодноразово відкладався, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, та зупинявся, на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з направленням справи до апеляційної та касаційної інстанції, склад судової колегії змінювався розпорядженням заступника голови суду. Строк розгляду справи продовжувався ухвалою суду за клопотанням сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, м Київ в особі Донецької обласної Дирекції, м. Донецьк (кредитор, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь (позичальником), було укладено генеральну кредитну угоду №012/07-155/152 від 23.06.2008р. (угоду), відповідно до умов якої кредитор зобов'язується надавати позичальнику активні операції в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитного угоди і які є невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суму 700 670,00 доларів США (п. 1.1 угоди). Термін дії кредитної угоди: дана кредитна угода чинна до 22 червня 2011 року (п. 1.2 угоди).

В рамках цієї генеральної кредитної угоди №012/07-155/152 від 23.06.2008р. між сторонами був укладений кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) № 010/07-155/153 від 23.06.2008р. (договір), згідно з яким кредитор (позивач за первісним позовом) відкриває позичальнику (відповідачу за первісним позовом) відновлювальну кредитну лінію (кредит) у сумі 700670,00 доларів США, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк до 18.06.2009р. включно.

Кредит призначений для поповнення обігових коштів (п. 1.2 договору).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки 15,5% річних у доларах США (відсотки); розмір відсотків може змінювати в порядку, передбаченому цим договором (п. 1.3 договору). Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 договору).

На умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок № 206281309 (позичковий рахунок) (п. 3.2 договору).

Видача позичальнику кредиту здійснюється на підставі письмової заяви позичальника за умови укладання договорів забезпечення, передбачених п.2.1. цього договору, та за умови надання документів, що підтверджують виконання п.2.2. цього договору (договір страхування та документів про сплату страхового платежу) (п. 3.3 договору).

          Видача кредитних коштів позичальнику здійснюється шляхом:

- перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням гривневого еквіваленту на поточний рахунок позичальника № 2600811877 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 330576;

- шляхом сплати платіжних документів (подаються позичальником у 3-х екземплярах, перші два завірені підписами посадових осіб та печаткою) з позичкового рахунку за реквізитами імпортних контрактів позичальника (п. 3.4 договору).

На підтвердження видачі кредиту згідно кредитного договору №010/07/155/153 від 23.06.2008р., позивачем за первісним позовом надані платіжні доручення №2935 від 23.06.2008р. на суму 100000,00 доларів США, №2951 від 24.06.2008р. на суму 200000,00 доларів США, №3152 від 10.07.2008р. на суму 280592,00 доларів США, №3387 від 31.07.2008р. на суму 100000,00 доларів США. Факт отримання кредиту відповідачем за первісним позовом не заперечується.

Відсотки за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру відсоткової ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата відсотків за користування кредитом по договору здійснюється за фактично число календарних днів користування кредитом виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем) (п. 3.5 договору).

Позичальник зобов'язаний здійснити повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п.1.1 цього договору. Позичальник має право здійснювати погашення кредиту частинами, починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній позичальником. Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №206872828 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення (п. 3.6 договору).

Відповідно до п 5.1. договору кредитор зобов’язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, здійснити видачу позичальнику кредитних коштів.

Відповідно до п 6.1. договору позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

В строки, передбачені договором позичальник зобов’язується здійснити повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов’язаний здійснити сплату інших комісій, пені та штрафів в національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати - для кредитів в іноземної валюті) (п. 6.13 договору).

Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора) (п. 9.1. договору).

За своєю правовою природою генеральна кредитна угода № 012/07-155/152 від 23.06.2008р., кредитний договір № 010/07-155/153 від 23.06.2008р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, свої обов’язки за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти за означеним кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідач за первісним позовом факт отримання ним кредиту в банку не заперечує.

Відповідач за первісним позовом прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував; повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснив, що підтверджується виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Залишок неоплаченої відповідачем за первісним позовом суми за кредитним договором №010/07-155/153 від 23.06.2008р. станом на 11.06.2009р., складає 680592,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р. - 5179305,12 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 52573,73 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р.- 400086,08 грн. Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом №б/н та дати, яким повідомив, що станом на 13.07.2009 р. відповідачем за первісним позовом порушуються умови кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість. Вимагав до 17.08.2009 р. погасити заборгованість за кредитним договором.

За таких обставин, враховуючи те, що сума боргу за кредитом та відсотками підтверджена матеріалами справи та відповідачем за первісним позовом не спростована, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 680592,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р. - 5179305,12 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 52573,73 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р.- 400086,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Таким чином, банк правомірно вказав еквівалент заборгованості по кредиту та відсоткам в національній валюті на дату подачі позовної заяви, а не на дату видачі кредиту.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення (п. 10.2 договору).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов кредитного договору позивачем за первісним позовом було нараховано пеню в сумі 23269,93грн. за період 06.10.2008р. та з 01.01.2009р. по 11.06.2009р.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що позивачем за первісним позовом нарахування пені здійснювалось з урахуванням ч. 6 ст.232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені за період 06.10.2008р. та з 01.10.2008р. по 11.06.2009р. в сумі 23269,93грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне:

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

З приписів зазначених статей вбачається, що при зменшенні розміру штрафних санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів винятковості обставин, в зв’язку з чим суд вважає в даному випадку не можливо зменшити розмір неустойки (пені), крім того судом береться до уваги, що з грудня 2008р. позичальник не здійснював погашення кредиту та відсотків.

На ряду з викладеним, як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою про внесення змін в генеральну кредитну угоду № 012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитний договір № 010/07-155/153 від 23.06.2008р., а саме:

-          реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за основним боргом за кредитним договором в розмірі 680592,00 доларів США в національну валюту України за офіційними курсами НБУ, діючими на дати видачі грошових коштів, що складає 3142834,00грн.;

-          реструктурувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за кредитним договором, надавши позивачу за зустрічною позовною заявою відстрочення по поверненню основної суми боргу до отримання грошових коштів від ВАТ „Чорномортехфлот”;

-          реструктурувати нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотки за користування кредитом з 23.06.2008р. по 18.06.2009р., шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних від суми кредиту в національній валюті, що відповідає за встановлений період 476679,80грн.;

-          реструктурувати нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотки за користування кредитом з 18.06.2009р. по дату повернення основної суми боргу по кредиту, шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних та проводити розрахунок процентів від основної суми заборгованості по кредиту, що визначається в національній валюті України в сумі 3142834,00 грн.;

-          зарахувати перераховані позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти в національній валюті України з метою придбання доларів США для погашення нарахованих відсотків по кредиту в сумі 230228,02грн. в рахунок погашення відсотків, нарахованих в національній валюті України по ставці 16% річних, розрахованих від основної суми боргу по кредиту, визначеної в національній валюті України.

Серед причин, які на думку позивача за зустрічним позовом, обумовили необхідність внести зміни до договору, позивачем виділяються наступні: виникнення економічної кризи в країні, що призвело до кризових явищ, як результат різке підвищення курсу долара по відношенню до гривні, невиконання контрагентами позивача за зустрічним позовом (ВАТ „Чорномортехфлот”) своїх зобов’язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони дійшли згоди щодо умов генеральної кредитної угоди №012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитного договору №010/07/155/153 від 23.06.2008р., що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками сторін під текстом договору.

Особливості правового регулювання фінансової діяльності банку визначені статтею 345 Господарського кодексу України, відповідно до приписів якої, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Кредитний договір - це цивільний договір, що є різновидом договору позики. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України). Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк її повернення та розмір процентів.

Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах; якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктом господарювання (підприємця) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

При цьому, за змістом положень ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Посилання позивача за зустрічним позовом, що він просив банк видати йому кредит в національній валюті (відповідне клопотання наявне в матеріалах справи) не приймається судом до уваги, оскільки кредитним договором передбачено, що кредит надається в доларах США.

За приписами пункту 4.6. кредитного договору №010/07/155/153 від 23.06.2008р. позивач за зустрічним позовом надав гарантії, що всі ризики, пов’язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні цього договору, договору застави, позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього договору, договору застави, а також невиконання позичальником зобов’язань за вищевказаним договором.

У пункті 4.2. кредитного договору №010/07/155/153 від 23.06.2008р. встановлено, що сторони погодили, що з укладанням цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом цього договору.

Позивач за зустрічним позовом зобов’язався перед кредитором відповідно умов кредитного договору в строки, передбачені договором здійснити повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту, тобто в доларах США (п. 6.13 кредитного договору).

Вказане свідчить про те, що при укладенні зазначених спірних генеральної кредитної угоди та кредитного договору позивач за зустрічним позовом розраховував підприємницький ризик, у тому числі можливість зміни економічного та фінансового стану.

Позичальник несе ризик виконання на протязі дії договору, навіть у випадку, якщо його виконання може стати більш обтяженим.

Збільшення курсу валюти, як підстава для зміни договірних відносин, не передбачено, жодною нормою законодавства України.

Суд зазначає, що сам по собі факт коливання курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти, не може бути підставою для внесення змін до кредитного договору або для невиконання обов’язків за кредитним договором, оскільки в економіці України має місце тенденція постійного поступового збільшення курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти України.

Тобто, позивач за зустрічним позовом до укладання з банком кредитного договору мав змогу і повинен був проаналізувати тенденцію зміни курсу та передбачити для себе всі негативні моменти зазначеної тенденції на фінансовому ринку.

Взагалі, курси іноземної валюти не є постійно встановленою величиною, його показники змінюються, встановлюється середньо збільшений або зменшений добовий курс на мирових фінансових ринках та валютних біржах. Тобто, цілком очевидно, що курс долара на момент отримання кредитних коштів та повернення кредитних коштів повинен був у будь-якому разі змінюватися та не буде стояти на одній відмітці.

Посилання позивача за зустрічним позовом на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для зміни умов договорів.

Наявність кризових процесів в країні зачіпає усі сфери виробництва, тобто негативно впливає і на підприємницьку діяльність банка.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м.Маріуполь щодо заниження оціночної вартості заставленого майна, не приймається судом до уваги оскільки не пов’язане з підставами зміни спірних договорів.

Крім того, чинне законодавство не містять в собі дозволу банкам здійснити перерахунок та облік заборгованості по кредитам, виданим в іноземній валюті в гривню, за фіксованим курсом на дату видачі кредиту.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо реструктуризації заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь за основним боргом за кредитним договором в розмірі 680592,00 доларів США в національну валюту України за офіційними курсами НБУ, діючими на дати видачі грошових коштів, що складає 3142834,00грн.; реструктуризації нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотків за користування кредитом, з 23.06.2008р. по 18.06.2009р., шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних від суми кредиту в національній валюті, що відповідає за встановлений період 476679,80грн.; реструктуризації нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь відсотків за користування кредитом з 18.06.2009р. по дату повернення основної суми боргу по кредиту, шляхом їх нарахування в національній валюті України за ставкою 16% річних та проводити розрахунок процентів від основної суми заборгованості по кредиту, що визначається в національній валюті України в сумі 3142834,00 грн., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом про відстрочення по поверненню основної суми боргу до отримання грошових коштів від ВАТ „Чорномортехфлот”, суд зазначає, що законні права та інтереси відповідача за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості не мають бути залежні від господарської діяльності позивача за зустрічним позовом з іншими контрагентами. Також, у суду відсутні підстави вважати, що кошти, які будуть отримані відповідачем за зустрічним позовом від ВАТ „Чорномортехфлот” будуть спрямовані на погашення заборгованості за спірним кредитним договором.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м.Маріуполь щодо зарахування перерахованих позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом грошових коштів в національній валюті України з метою придбання доларів США для погашення нарахованих відсотків по кредиту в сумі 230228,02грн. в рахунок погашення відсотків, нарахованих в національній валюті України по ставці 16% річних, розрахованих від основної суми боргу по кредиту, визначеної в національній валюті України також не передбачено ні спірними договорами, ні чинним законодавством, в зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні означеної вимоги.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що наполягаючи на зміні кредитного договору позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, для підтвердження наявності встановлених законом підстав для такої зміни.

На підставі вищевикладеного, суд вважає зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь про внесення змін в генеральну кредитну угоду № 012/07-155/152 від 23.06.2008р. та кредитний договір №010/07-155/153 від 23.06.2008р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивачем за зустрічним позовом подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення відповідачем за зустрічним позовом здійснення визначених дій, а саме нарахування позивачу за зустрічною позовною заявою відсотків за користування кредитом за кредитним договором №010/07-155/153 від 23.06.2008р. і пеню за прострочення оплати відсотків за користуванням кредитом, з дати прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду до вступання в силу рішення господарського суду Донецької області по справі №28/219.

Надав правову оцінку зазначеній заяві, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та правову безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, жодного доказу в обґрунтування своїх припущень щодо ускладнення або унеможливлювання виконання судового рішення по даній справі позивачем за зустрічним позовом не надано, судом не встановлено.

З огляду на наведене, заява позивача за зустрічним позовом про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

За первісним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача за зустрічною позовною заявою, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 60, 69, 77, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь” (87549, Донецька область, м. Маріуполь, бул.Шевченко, 76/54, п/р2600911878 в ДОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 32787724) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, р/р 29093131, МФО 335076) заборгованість за кредитом в розмірі 680592,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р. - 5179305,12грн., заборгованість за відсотками в розмірі 52573,73 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 11.06.2009р. - 400086,08 грн., пеню в розмірі 23269,93грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Маріуполь”, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, відмовити.

В судовому засіданні 10.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 13.08.2010р.

Головуючий суддя                               

Суддя Левшина Г.В.

Суддя Іванченкова О.М.