Рішення № 10752248, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р.                     Справа № 15/163                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “Сузір’я Лева” м. Одеса (код ЄДРПОУ 32432334)

до відповідача приватного підприємства “Дон-Леон” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33728607)

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 119901,32 грн., інфляції в сумі 30179,96 грн., 3% річних у розмірі 7763,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мохій С.В. за довіреністю б/н від 05.08.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Сузір’я Лева” м. Одеса до приватного підприємства “Дон-Леон” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 119901,32 грн., інфляції в сумі 30179,96 грн., 3% річних у розмірі 7763,68 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/163, розгляд справи був призначений на 12.08.2010 р., сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 26.07.2010 р. відповідач в судове засідання 12.08.2010 р. не з’явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 04.08.2010 р., в якому зазначено місцезнаходження приватного підприємства “Дон-Леон”: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 117. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвалу у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень була укладена усна домовленість, на виконання якої продавець поставляв товар, а покупець його приймав з наступною оплатою вартості цього товару.

Тобто між сторонами даної справи фактично відбулися правовідносини купівлі-продажу товару. Вказане підтверджується спірними видатковими накладними від 01.10.2008 р. на суму 68749,86 грн., від 01.11.2008 р. на суму 40472,87 грн., від 01.12.2008 р. на суму 57191,28 грн., від 05.01.2009 р. на суму 19115,74 грн., податковими накладними до кожної спірної видаткової накладної, банківськими виписками, які в завірених копіях додані до позову. Усього відповідачем оплачено за товар, поставлений за період з 01.10.2008 р. по 05.01.2009 р., грошові кошти на суму 65628,43 грн.

За наявності вказаних первісних документів суд дійшов висновку, що позивач здійснив продаж відповідачу товару на суму 185529,75 грн., факт чого сторони не спростовують. У відповідача виник обов’язок оплатити вартість товару, що він до теперішнього часу не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий по спірним накладним товар складає 119901,32 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як стверджує позивач, сторони в усній формі домовилися про оплату отриманого товару наступного дня від дати прийому-передачі, яка зазначена у спірних накладних. Відповідач заперечень з цього приводу не надав.

Іншими актами цивільного законодавства конкретний строк оплати за товар для даних правовідносин між сторонами у даній справі не встановлений.

В даному випадку законом передбачена спеціальна норма – ст. 692 ЦК України для врегулювання виключно правовідносин купівлі–продажу товару. Вказана норма встановлює для покупця термін оплати за товар, який згідно статей 251, 252 ЦК України визначається вказівкою на подію, яка має неминуче настати (прийняття товару або товаророзпорядчих документів). Терміном є певний момент у часі з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін може бути визначений актом цивільного законодавства (в нашому випадку – це ст. 692 ЦК Україна). Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, встановлений усною домовленістю сторін та ст. 692 ЦК України термін оплати за отриманий товар по спірним накладним наступного дня після прийому товару для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений законом термін вартість отриманого від позивача товару на суму 119901,32 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням оплати позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні на суму 30179,96 грн. та 3% річних на суму 7763,68 грн. Розрахунки вказаних вимог додані до позовної заяви та приймаються судом до уваги як обґрунтовані, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідач заперечення на позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Позивач 22.07.2010 р. надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. У заяві позивач просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти приватного підприємства у розмірі 157844,96 грн. на розрахунковому рахунку 26007060059500 в Донецькому РУ “ПриватБанк”. У поясненнях від 03.08.2010 р. до заяви з приводу підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що відповідач не знаходиться за адресою, яка зазначена у спірних накладних, у позивача відсутні будь-які дані про місцезнаходження відповідача станом на теперішній час, сума заборгованості є значною для позивача.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, а також забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв’язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 66; 67; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Дон-Леон” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 117; код ЄДРПОУ 33728607; рахунок 26007060059500 в Донецькому РУ “ПриватБанк”, МФО 335496) на користь приватного підприємства “Сузір’я Лева” (юридична адреса: 65026, м. Одеса, вул. Буніна, 16А; код ЄДРПОУ 32432334; рахунок 26007310769101 в АБ “Південний” в м. Одесі, МФО 328209) суму 157844,96 грн. (а саме: борг в сумі 119901,32 грн., інфляцію в сумі 30179,96 грн., 3% річних в сумі 7763,68 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1578,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 12.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 12.08.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя