Рішення № 10752036, 11.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.10 р.                     Справа № 38/122                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український бензин”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м. Горлівка, Донецька область

про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 13988,57грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Червоненко І.М.- директор

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Український бензин”, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м. Горлівка про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 13988,57грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №533 від 17.04.2007р., специфікацію №1 від 17.04.2007р., видаткові накладні №РН-0000853 від 05.11.2008р., №РН-0000863 від 07.11.2008р., №РН-0000797 від 15.10.2008р., №РН-0000801 від 16.10.2008р., №РН-0000811 від 20.10.2008р, №РН-0000812 від 20.10.2008р., №РН-0000817 від 22.10.2008р., лист - вимогу №56 від 17.08.2009р., акти звірки розрахунків, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

11.06.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/3061 від 08.06.2010р., з якого вбачається, що Державне підприємство „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна” станом на 08.06.2010р. (ідентифікаційний код 32782087) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 84614, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський р-н, вул.Плеханова,43. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

16.06.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить залучити до матеріалів справи довіреність ЯПК №358748 від 01.10.2008р. та довіреність ЯПК №358773/233 від 01.11.2008р. Документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

06.07.2010р. позивач надав суду супровідний лист, у якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 25.08.2010р., у порядку ст.69 ГПК України.

11.08.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи акти звірки розрахунків, банківські виписки та видаткові накладні, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовими повідомленнями з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український бензин” (за договором – постачальник, далі – позивач) та Державним підприємством „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 533 (далі – договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у встановлений строк продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов’язався відповідно до умов діючого договору прийняти цей (товар) і оплатити за нього грошову суму у порядку, розмірі і на умовах, встановлених договором.

Найменування, кількість, ціна узгоджуються сторонами і зазначаються в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору (п.1.2).

Загальна сума договору складає 466500,00грн. з ПДВ (п.1.4).

Розділом 2 договору сторони визначили строки і порядок поставки товару.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару, зазначена у видатковій або товарно-транспортній накладній (п.2.3).

Розділом 3 договору сторони визначили ціни та порядок розрахунків. Ціни на товар, який поставляється постачальником, встановлюється відповідно з специфікацією у національній валюті України (п.3.1).

Умови оплати: по факту поставки, з відстрочкою платежу до 60 днів (п.3.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить про його припинення, договір буде вважатися пролонгованим на наступний рік (п.8.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір поставки № 533 від 17.04.2007р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Специфікацією № 1 від 17.04.2007р. до договору поставки № 533 від 17.04.2007р. сторони визначили найменування, кількість літрів, ціну з ПДВ та вартість з ПДВ.

Специфікація №1 від 17.04.2007р. до договору поставки №533 від 17.04.2007р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до умов договору, поставляв відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000797 від 15.10.2008р., №РН-0000801 від 16.10.2008р., №РН-0000811 від 20.10.2008р., №РН-0000812 від 20.10.2008р., №РН-0000817 від 22.10.2008р., №РН-0000853 від 05.11.2008р., №РН-0000863 від 07.11.2008р. на загальну суму 14810,00 грн.

Вказаний товар отриманий уповноваженим представником відповідача за довіреностями серії ЯПК №358748 від 01.10.2008р. та серії ЯПК №358773/233 від 01.11.2008р.

Відповідно до умов договору, оплата товару здійснюється по факту поставки, з відстрочкою платежу до 60 днів.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 13988,57грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується актом звірки розрахунків від 09.08.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оскільки до теперішнього часу у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 13 988,57грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 533 від 17.04.2007р., специфікацію №1 від 17.04.2007р., видаткові накладні №РН-0000853 від 05.11.2008р., №РН-0000863 від 07.11.2008р., №РН-0000797 від 15.10.2008р., №РН-0000801 від 16.10.2008р., №РН-0000811 від 20.10.2008р, №РН-0000812 від 20.10.2008р., №РН-0000817 від 22.10.2008р., довіреності серії ЯПК №358748 від 01.10.2008р., серії ЯПК №358773/233 від 01.11.2008р., акти звірки розрахунків, банківські виписки, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач у судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.2 договору, оплата товару здійснюється по факту поставки, з відстрочкою платежу до 60 днів.

Відповідач обов’язок оплатити поставлений товар в строки обумовлені договором не виконав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач до теперішнього часу в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 13 988,57грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Український бензин”, м. Горлівка до Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м. Горлівка про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 13988,57грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м. Горлівка (84614, Донецька область, м.Горлівка, вул.Плеханова,43, п/р 26004052101491 в ГФ “Приватбанк”, МФО 335515, ЄДРПОУ 32782087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український бензин”, м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, 89, п/р 26007200919160 у ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 24653362) кошти за поставлені нафтопродукти у сумі 13988,57грн., державне мито у розмірі 139,87грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2010р.

Суддя