Рішення № 10751912, 03.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.10 р.                     Справа № 2/146                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” м. Яснувата

до відповідача: Громадської організації „Спіла багатодітних сімей” м. Яснувата

про стягнення заборгованості в розмірі 1783,47грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Буцик Р.А. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Ясинувататеполомережа” м. Ясинувата звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Громадської організації „Спілка багатодітних сімей” м. Ясинувата про стягнення заборгованості в розмірі 1783,47грн. з яких 1627,75грн. – заборгованість за послуги з теплопостачання, 15,39грн. – 3% річних, 105,17грн. – пеня, 35,16грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 157 від 15.10.2008р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Представник відповідача у судовому засіданні не з’явився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.07.2010р. № 02-62/19831.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2008р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Громадською організацією „Спілка багатодітних сімей” (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 157.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку / розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 м2 опалення та 1 м3 гарячої води, за 1 Гкал при наявності теплолічильника.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно до п.6.4. договору якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії подана заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне, використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.5. договору).

Пунктом 7.2.3.договору визначено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію – пеня в розмірі 0,3% та не більше 2-х облікових ставок Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2011р.

Згідно до матеріалів справи 15.10.2009р. об’єкт теплопостачання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписаний з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з опалення позивачем виставлялися рахунки від 29.10.2009р. на суму 46,80грн., від 30.11.2009р. на суму 179,40грн., від 22.12.2009р. на суму 257,40грн., від 27.01.2010р. на суму 281,12грн., від 25.02.2010р. на суму 334,15грн., від 26.03.2010р. на суму 187,92грн., від 19.04.2010р. на суму 85,22грн., а всього на загальну суму 1372,01грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, що підтверджується відмітками про отримання.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався частково в сумі 414,12грн.

Таким чином на час звернення позивача до суду з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за період з жовтня 2009р. по квітень 2010р. за останнім облікувалася заборгованість в розмірі 957,89грн.

Однак, позивачем у позовній заяві до стягнення заявлено заборгованість в розмірі 1627,75грн. Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, судом встановлено, що до суми боргу позивачем також включено заборгованість, яка існувала станом на 01.11.2009р. в розмірі 716,66грн. з яких 46,80грн. заборгованість за жовтень 2009р. Проте позивачем заявляються вимоги про стягнення заборгованості яка утворилася у період з жовтня 2009р. по квітень 2010р.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підставою позову визнаються фактичні обставини, на яких позивач ґрунтує свою вимогу та докази, якими позивач стверджує позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з’ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов’язку.

Позивач не скористався своїм правом, щодо змінити предмету або підстави позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті, яке передбачене ст. 22 ГПК України.

З огляду на викладене вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 669,86грн., що утворилася станом на 01.10.2010р. задоволенню не підлягає, оскільки така заборгованість утворилася у період за який позивачем не заявляються позовні вимоги.

Також, як видно з матеріалів справи після порушення провадження у справі відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 85,22грн., що підтверджується квитанцією № 179 від 01.07.2010р., яка додана до матеріалів справи.

Таким чином провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 85,22грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 872,67грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 872,67грн. суду не представив, у зв’язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 105,17грн. інфляційну складу в розмірі 35,16грн. 3% річних в розмірі 15,39грн.

Вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок 3% річних, індексу інфляції та пені судом встановлено, що позивачем не визначений період нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2010р. було зобов’язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок штрафних санкцій з посиланням на період виникнення заборгованості та період нарахування штрафних санкцій.

Проте, позивач вимоги суду не виконав, обґрунтованого розрахунку пені, індексу інфляції та 3% річних з посилання на період виникнення заборгованості та вказанням період нарахування санкцій не надав.

З огляду на викладене, перевірити правильність нарахування пені, 3 % річних та індексу інфляції є неможливим, з огляду на відсутність періоду за яким позивач нарахував пеню, 3% та індекс інфляції. У зв’язку з чим у задоволенні позивних вимог в частині стягнення пені в розмірі 105,17грн., інфляційної складової в розмірі 35,16грн. та 3% річних в розмірі 15,39грн. слід відмовити у зв’язку з не доведенням.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” м. Яснувата до Громадської організації „Спілка багатодітних сімей” м. Яснувата про стягнення 1783,47грн. – задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 85,22грн. припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Громадської організації „Спілка багатодітних сімей” (86000, м. Ясинувата, кв-л. 55, буд. 1, МФО 3344201, ЄДРПОУ 23781460) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26005111798 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 26221744) в особі виробничої одиниці „Яснувататепломережа” (86000, м. Яснувата, вул. Шкільна, 28А) суму боргу в розмірі 872,67грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 49,91грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 115,48грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні підписання рішення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 09.08.2010р.

Суддя