Постанова № 107514774, 24.11.2022, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/151/22

Провадження № 3/506/160/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2022 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділу поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2022 року о 21:50 г на 226 км автодороги Кропивницький -Платонове ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» з фіксуванням проведення огляду на технічні засоби відеозапису. За результатами перевірки вказаним приладом, вміст алкоголю в організмі дорівнювало 1,89 проміле, і таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 про день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Так, отримавши, СМС-повідомлення про виклик у судове засідання на 05 травня 2022 року, ОСОБА_1 з`явився до суду 02 травня 2022 року для ознайомлення з матеріалами справи, однак в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У зв`язку із неявкою розгляд справи було відкладено на 01 червня 2022 року, про що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений СМС-повідомленням, однак до суду не з`явився, повідомивши, що через хворобу прибути до суду не може.

Разом з тим, 06 липня 2022 року ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких останній свою вину не визнає /а.с.20/.

В подальшому ОСОБА_1 викликався у судові засідання судовими повістками, однак повістки поверталися з відмітками «Адресат відсутній за місцем проживання», при цьому адреса, за якою направлялися повістки, вказана як в протоколі, так і у заявах та клопотаннях ОСОБА_1 , які він направляв до суду.

Крім того, направлялися СМС-повідомлення на телефон, зазначений ОСОБА_1 у вказаних заявах, однак СМС не доставлялися через тимчасову недоступність абонента.

Крім того, судова повістка з викликом у судове засідання, призначене на 27 жовтня 2022 року, була своєчасно вручена ОСОБА_1 , однак останній до суду не прибув і через несвоєчасне повернення зворотного повідомлення розгляд справи не відбувся.

Крім того, у судове засідання на 24 листопада 2022 року ОСОБА_1 викликався як судовою повісткою, яка повернулася з приміткою «Абонент відсутній за вказаною адресою», так і через оголошення, розміщене на веб-сайті «Судової влади України», однак до суду не прибув і про причини неприбуття суд не повідомив.

Таким чином, прихожу до висновку, що ОСОБА_1 достовірно було відомо, що справа щодо нього знаходиться у провадженні Красноокнянського районного суду Одеської області і він мав би цікавитися перебігом розгляду вказаної справи.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому розгляд справи проведено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить ст.268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.1 КУпАП ,завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.

Таким чином, протокол є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій, і є одним із основних джерел доказів.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ №099847 від 19.04.2022 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 19 квітня 2022 року о 21:50 год. на 226 км автодороги Кропивницький -Платонове ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому у протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення без зазначення будь-яких зауважень /а.с.1/.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується як його особистими поясненнями, наданими при складанні протоколу та інформацією, викладеною ним у клопотанні, наданому суду, так і долученим до протоколу відеозаписом, на якому зафіксовано пояснення останнього, що він дійсно керував вказаним транспортним засобом. На цьому ж відео зафіксовано факт здійснення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер» за його згодою і результат тесту склав 1,86 ‰. /а.с.3, 7, 20/.

Як вбачається із результату тестування ОСОБА_1 на алкоголь, яке проводилось 19 квітня 2022 року о 22:08 год. за допомогою приладу «Drager», алкотест 6820, тест №245, результат тесту 1,89 ‰. При цьому ОСОБА_1 підписав результат тестування без будь-яких заперечень /а.с.2/.

Слід зауважити, що п.п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 /з подальшими змінами/, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ №11 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 15 вересня 2009 року, ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами / а.с.4/.

Крім того, згідно інформації з бази даних НП, ОСОБА_1 протягом року за ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався /а.с.5/.

Таким чином, оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що зібрано, надано та досліджено достатньо доказів того, що 19 квітня 2022 року о 21:50 г на 226 км автодороги Кропивницький-Платонове ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а) ПДР України, тому приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і з врахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю, що стягнення відносно нього слід обрати у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, ст.ст.3 ч.1 п.4, 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в доход держави.

Щодо позиції ОСОБА_1 , зазначеної у письмовому клопотанні від 06 липня 2022 року про його невинуватість у інкримінованому йому правопорушенні через складання протоколу, на його думку, з порушенням норм чинного законодавства , то суддя приходить до такого.

Так, ОСОБА_1 у клопотанні зазначає , що не отримував копію протоколу і не підписував її , однак цей факт суд не може перевірити через відсутність саме копії протоколу, а крім того, це не має визначального значення при вирішенні питання щодо винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.

Порядок застосування спеціального технічного засобу поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 , і цей факт зафіксовано на відеозапису, долученому до матеріалів справи. При цьому останнім вимоги щодо надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку вимірювальної техніки перед проведенням огляду за допомогою «Драгера» не висувалися.

Слід зауважити, що відповідно до п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі в тексті Інструкції), огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки і незгоди з результатами огляду не висловлював, натомість, підписав без заперечень як протокол, так і результати тестування на алкоголь до вказаного протоколу. Тому підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не було.

У разі незгоди з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та відмовою поліцейського у направленні його до медичного закладу ОСОБА_1 не був позбавлений можливості самостійно звернутися до медичного закладу для проходження такого огляду.

Посилання ОСОБА_1 на те, що підпис у протоколі та поясненнях йому не належить, є лише позицією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а не доведеним фактом, і через неодноразову неявку останнього у судові засідання суд позбавлений можливості перевірити вказану інформацію у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до протоколу, у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія, однак суду не було надано інформації про скарги на неправомірні та незаконні дії поліцейського, на думку ОСОБА_1 , щодо складання протоколу, проведення огляду на стан сп`яніння, вилучення посвідчення водія.

З огляду на вищевикладене, доводи ОСОБА_1 щодо його невинуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю необґрунтованими, надуманими і безпідставними та вважаю їх лише способом захисту та бажанням уникнути адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_3 / до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 /сімнадцять тисяч/ грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнення штрафу проводити на р/р UA848999980313080149000015001, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 21081300, ОБ №099847, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн. в доход держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 грн.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Чеботаренко О. Л.