Ухвала суду № 107508021, 25.11.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 646/768/22

Провадження № 2/553/886/2022

У Х В А Л А

Іменем України

25.11.2022 року м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний багатопрофільний дитячий санаторій" про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, визнання факту заподіяння моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний багатопрофільний дитячий санаторій" про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, визнання факту заподіяння моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що працює на посаді сестри медичної палатної з 01.06.2019 року. 31.01.2022 року зіткнулася з грубим порушенням конституційного права на працю з боку відповідача, так як її було відсторонено від роботи наказом № 60 від 31.01.2022 року без збереження заробітної плати, оскільки вона не щеплена проти COVID-19. Вказала, що ні в колективному договорі, ні в будь-якому іншому документі, що підписаний між нею та відповідачем, такого зобов`язання з її боку немає, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення. Вважає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому в силу п. 1 ст. 92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належить Постанова КМУ і Наказ МОЗ України. Перелік підстав для відсторонення від роботи, визначений в ст. 46 КЗпП України, не є вичерпний, проте може бути розширений виключно Законом. До переліку обов`язкових щеплень, визначеного в ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19 не внесено. Наказ МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, лише затверджує перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Внаслідок відсторонення від роботи їй заподіяно моральну шкоду, що полягає у принижені честі, гідності, моральних переживаннях, у порушенні цивільних прав та нормальних життєвих зв`язків.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 60 від 31.01.2022 року про відсторонення працівників від роботи не щеплених проти COVID-19 без збереження заробітної плати; визнати заподіяння їй моральної шкоди, яка спричинила також матеріальні втрати, внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї та членів сім`ї та близьких родичів, заподіяної незаконними діями Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний багатопрофільний дитячий санаторій" шляхом відсторонення її від роботи та залишення без засобів існування; зобов`язати відповідача виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення 31.01.2022 року до часу фактичного виконання рішення, обраховану відповідно до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.

Ухвалою суду Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко С.В. від 16.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Справа перебувала в провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова, призначалася до розгляду, проте по суті не розглянута.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та востаннє Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2022 року справу передано на розгляд судді Парахіній Є.В.

Ухвалою судді від 04.05.2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Підставою для залишення без руху стало те, що позовна заява ОСОБА_2 оформлена без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено ціну позову; не конкретизовано зміст позовної вимоги про визнання заподіяння їй моральної шкоди, не надано доказів на підтвердження факту її заподіяння, не вказаний розмір моральної шкоди та обґрунтований розрахунок суми, яка підлягає стягненню в рахунок її відшкодування, при цьому дана вимога не відповідає переліку способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 15 ЦК України; не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, неконкретизовано зміст позовних вимог - в прохальній частині позову не визначено розмір коштів, які позивач просить стягнути з відповідача, як не надано суду обґрунтованого розрахунку суми коштів, проведеного у відповідності з "Порядком обчислення середньої заробітної плати",затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, з зазначенням конкретного періоду, за який позивач просить стягнути середній заробіток, і доказів на підтвердження розміру середньомісячного/середньоденного заробітку позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що предметом позовних вимог є 2 позовні вимоги майнового характеру - про визнання заподіяння моральної шкоди, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також 1 позовна вимога немайнового характеру про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивач не звільнена від сплати судового збору та зобов`язана сплатити судовий збір за ставками, визначеними в ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що позовна заява стосується трудових відносин, а також враховуючи відсутність в неї коштів, оскільки відповідач залишив її без заробітної плати і відсутність інших джерел доходу.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано підстав для звільнення сплати судового збору та не надано доказів існування обставин для цього, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Враховуючи вище викладене, всупереч ч.4ст.177ЦПК Українипозивачем допозовної заявине доданодокумент,що підтверджуєсплату судовогозбору зпозовних вимогнемайнового характеру, розміри ставок якого встановлені Законом України"Просудовий збір"№ 3674-УІвід 08.07.2011року дляфізичних осібв розмірі0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що зурахуванням положеньЗакону України"ПроДержавний бюджетУкраїни на2022рік"складає 992грн.40коп.,а такожсудового зборуз вимогимайнового характеру,що ЗакономУкраїни "Просудовий збір"для фізичних осіб встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах від 992 грн. 40 коп. до 12405 грн. 00 коп. Поряд з цим, не надано позвачем суду документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, оскільки розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем неконкретизований, у прохальній частині позову сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, не визначена, суд позбавлений можливості зазначити конкретний розмір судового збору з цих позовних вимог, який підлягає сплаті.

Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія ухвали від 04.05.2022 року отримана позивачем ОСОБА_2 особисто 16.11.2022 року, що підтверджується його власноручним підписом в поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, проте у встановлений судом строк та станом на 25.11.2022 року документи на виконання ухвали позивачем не були подані суду, недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний багатопрофільний дитячий санаторій" про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, визнання факту заподіяння моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визнати неподаною та повернути позивачам.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічною позовною заявою.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 25.11.2022 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна