Ухвала суду № 107493489, 16.11.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1563/22

Провадження № 1-кп/210/415/22

"16" листопада 2022 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.368 КК України, відомості про яке внесено 08 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000163

сторони та учасники підготовчого судового засідання: прокурор другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпроперовської області (головуючий суддя - ОСОБА_1 ) здійснюється розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000163 від 08 квітня 2022 року.

В підготовчому судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_3 оголошено заяву про відвід прокурору групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, а саме прокурору другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 . Як підставу відводу зазначено той факт, що ОСОБА_3 займав посаду замначальника Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, в той час як прокурор ОСОБА_4 працював в прокуратурі, яка здійснювала процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, що розслідувались Саксаганським ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області. Крім того, прокурор другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 затримував його за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення та проводив відносно нього слідчі дії. Тому вважає, що участь прокурора в підтриманні державного обвинувачення суперечить засадам кримінального судочинства.

Прокурор ОСОБА_4 , який приймав участь у судовому засіданні, зазначив, що затримання обвинуваченого не є підставою для його відводу, підтвердив що вони були пов`язані робою, коли він працював в Прокуратурі №3, однак у дружніх відносинах не перебували і не перебувають, тому щодо відводу посилався на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадженні в обсязі, необхідному для вирішення клопотання та вислухавши пояснення учасників процесу, доходить до висновку про залишення без задоволення заяви про відвід з наступних підстав:

Згідно ч.2 ст.81 КПК України, відводи (прокурору) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Згідно п.3 ч.1 ст.77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо (зокрема) існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Згідно ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Таким чином, з аналізу вказаних вимог Закону вбачається, що заява про відвід може бути задоволена виключно у тому випадку, коли у заяві вмотивовано, тобто обґрунтовано, з наданням відповідних підстав чи доказів, заявлено про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості прокурора.

Як вбачається з постанови про визначення групи прокурорів, винесеної заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 07.10.2022 року ОСОБА_4 , прокурора другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури, включено до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000163 від 08 квітня 2022 року.

Досудове розслідуваання у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось групою слідчих третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором Криничанського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_6 та в подальшому направлено для розгляду до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області .

Згідно ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через зазначені причини, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу через неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Однією з складових засад законності є обов`язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вимога здійснення неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування зобов`язані об`єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили. Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи.

Значення об`єктивності чи неупередженості слідчого та прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження оцінюється крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру (ст.2 КПК).

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п. 12, 13).

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).

За результатами розгляду заяви обвинуваченого про відвід прокурору, судом не встановлено визначених законодавством обставин, які виключають участь прокурора другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 у виконанні ним своїх повноважень в судовому провадженні даного кримінального провадження.

Повноваження прокурора визначені, зокрема у статті 36 КПК України. Згідно із ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на здійснення заходу забезпечення кримінального провадження, застосованого в ході досудового розслідування прокурором другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у вигляді затримання ОСОБА_3 , не є абсолютною підставою для відводу прокурора, слідчого в розумінні ст. 77 КПК України.

В разі, якщо обвинувачений вважає, що в діях прокурора на стадії досудового розслідування були ознаки дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, він вправі звертатися із відповідними зверненнями у порядку та спосіб, що визначені діючим законодавством.

Крім того, підставою відводу обвинуваченим зазначено той факт, що ОСОБА_3 займаючи посаду начальника Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, в той час як прокурор ОСОБА_4 працював в прокуратурі, яка здійснювала процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, що розслідувались Саксаганським ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області. Однак, вказана обставина також також не береться судом до уваги, оскільки упередженість прокурора може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, попередньою участю у цьому провадженні. Обставини, які викликають сумнів в неупередженості прокурора, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або бути пов`язаними з ними. Отже, сумніви у неупередженості повинні виникати із тих фактів, що мають бути досліджені при вирішенні саме цього питання. При чому обвинувачений не надає підтвердження на наявність професійних зв`язків, які б перешкоджали участі прокурору в даному кримінальному провадженні та виконанні ним своїх повноважень.

На думку суду, вказані обвинуваченим обставини являються його суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності прокурора.

Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.

Крім того, під час досудового розслідування Коптєв А,м, не звертався до слідчого судді з клопотанням про відвід прокурора ОСОБА_4 , і жодних доводів щодо його упередженості чи про наявність дружніх відносин не заявляв.

Враховуючи, що об`єктивних сумнівів щодо неупередженості прокурора другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000163 від 08.04.2022 за ознаками злочину передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України, в розумінні положень ст. 77 КПК України не вбачається, а доводи, викладені обвинуваченим, належного обґрунтування не знайшли, слід дійти висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора задоволенню не підлягає. Водночас, суд зазначає, що непогодження сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурора не є підставою для відводу такого прокурора.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинуваченим на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено неупередженості прокурора другого відділу процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу прокурора відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушенняза ч.3ст.368КК України,відомості прояке 08квітня 2022року внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№62022170030000163- ОСОБА_3 -про відвідпрокурора другоговідділу процесуальногокерівництва Дніпропетровськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 уданому кримінальномупровадженні - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 листопада 2022 року та проголошено 17 листопада 2022 року о 15год.00 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (адреса: м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Суддя: ОСОБА_1