Рішення № 107492249, 14.11.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4157/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Акціонерного товариства «Альфа-Банк»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович,

про

визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Івкова Лариса Володимирівна, до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.08.2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Івковою Л.В., було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовузадоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 07 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7495, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.10.2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 14.11.2022 року позивач та його представник не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності. У поданій заяві позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав 26.11.2021 року пояснення, відповідно до яких заперечував протии задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень щодо позову в порядку ст.181 ЦПК України до суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень щодо позову в порядку ст.181 ЦПК України до суду не надав.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюютьсяЗаконом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 року №296/5 (в редакціях на момент вчинення виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зіст.87 Закону України «Про нотаріат`нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні умови вчинення виконавчого напису містить й Порядок. Так, відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року(далі-Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ №1172 від 29.06.1999(пункт 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п.2.3 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 3.5 глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року.

Таким чином, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення (прострочене зобов`язання боржника) та бути безспірним у розумінні вищеназваних нормативних актів.

Аналіз положень вищеназваних нормативних актів свідчить про те, що підставою для вчинення виконавчого напису за кредитним договором є надання нотаріусу документів, які не тільки передбачені Переліком за назвою, але й містять відомості, які є необхідними умовами вчинення виконавчого напису за статтею 88 Закону та пунктом 3.1 глави 16 розділ 2 Порядку.

Інакше нотаріус має право витребувати у стягувача інші документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису ( пункт 2.2 глави 16 розділ 2 Порядку).

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (постанова Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі №6-887/цс17).

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості згідно з Переліком. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 (справа №466/6825/14ц).

Судом встановлено, що 17 лютого 2015 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум».Згідно Додатку до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 630256119, Банк на підставі Анкети-Заяви відкрив рахунок у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку строком дії два рокиз моменту її випуску. Ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 75 000 грн.Сума кредиту, що є доступною Клієнту на момент підписання цього Додатку, складає 3 000 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 40%.

07 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7495, згідно з яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість, що виникла за Кредитним договором № 630256119 від 17.02.2015 року, який укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

З виконавчого напису нотаріуса вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 19.10.2020 року по 15.03.2021 року. Сума заборгованості складає 25 816, 92 гривень, в тому числі:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту25 816,92 грн.;

-прострочена заборгованість за комісією та процентами 0 грн.;

-строкова заборгованість за сумою кредиту 0 грн.;

-строкова заборгованість за комісією та процентами 0 грн.

23.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 66260006 з примусового виконання виконавчого напису № 7495 від 07.06.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 25 816,92 грн., що виникла за кредитним договором № 630256119 від 17.02.2015 року та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн.

З наданих до суду доказів вбачається, що 07.01.2021 року відповідач направив позивачу ОСОБА_1 повідомлення про підготовку позовної заяви, в якому зазначав, що позивач має заборгованість за кредитним договором № 630256119 від 19.10.2019 року у розмірі 29 715,82 грн.

Згідно повідомлення про порушення основного зобов`язання від 15.03.2021 року кредитор зазначав, що 19.10.2019 року між ним та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630256119, за умовами якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 0UAN та стверджував, що позивачем ОСОБА_1 забов`язання з повернення коштів у визначені договором строки не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 25 816,92 грн.

Безспірний борг - це борг, що виключає можливість спору щодо розміру, строків тощо.

Отже, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. Захист прав боржника в процесі вчинення виконавчого напису відбувається шляхом надіслання повідомлення-письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання. Вчинення виконавчого напису в разі порушення зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлення-письмової вимоги боржнику.

З врахуванням зазначеного, суд приходить висновку, що повідомлення-вимогу про порушення зобов`язання за кредитним договором № 630256119 від 17.02.2015 року боржник-позивач ОСОБА_1 не отримував, що спростовує висновок нотаріуса про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року по справі № 357/12818/17.

Також суд звертає увагу, що однією з умов, яка має бути наявна в момент вчинення виконавчого напису є те, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Умовами укладеного кредитного договору № 630256119 від 17.02.2015 рокупередбачено строк дії кредитної картки два роки.

Отже, кредитор мав право звернутися з вимогою про стягнення боргу протягом трьох років, починаючи від дати невиконання зобов`язання, тобто починаючи з 18.02.2017 року по 18.02.2020 року. Проте, відповідач звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису лише в червні 2021 року.

Така обставина була залишена поза увагою, що вказує на порушення п. 3.4. Глави 16 Розділу II Порядку нотаріусом, так як така обставина не була врахована.

Враховуючи зазначені вище обставини та той факт, що строк виконання зобов`язання настав 17.02.2017 року, на час вчинення виконавчого напису минуло три роки з дня виникнення у АТ «Альфа-Банк» права вимоги за Договором № 630256119 від 17.02.2015 року, а відтак в силу ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису відносно боржника ОСОБА_1 .

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, оскільки розмір боргових зобов`язань позивача перед відповідачем, не відповідає вимогам закону, а виконавчий напис був виданий за збігом трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Також суд звертає увагу на порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 внесено зміни до даного Переліку документів. Після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» його було доповнено новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. керувався статтями 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Поряд з тим, Київським апеляційним адміністративним судом 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 було прийнято постанову, якою визнано незаконними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26листопада 2014 року, тобто в частині доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

З висновками суду апеляційної інстанції, які були викладені у вказаній постанові, також погодився Вищий адміністративний суд України, який своєю ухвалою від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «ПриватБанк» залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у даній справібез змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконною та нечинною у частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятоїстатті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі -КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частинапостановисуду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині п`ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні,-через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова КМУ № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

У постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Таким чином, вчиняючи 07.06.2021 року виконавчий напис №7495приватний нотаріус Бригіда В.О. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного судуу складі Верховного Судувід 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17, висновки якої підлягають застосуванню судом першої інстанції.

Отже, оскільки укладений між позивачем та банком кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 7495 від 07.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат`та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно приписів ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані вище встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази є належними, допустимими, а у своїй сукупності достатніми для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем за № 7495 від 07.06.2021 року.

З боку відповідача суду не надано жодного належного та допустимого доказу який би спростував доводи викладені позивачем.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд приходить висновку, що у зв`язку з задоволенням позову, на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 362 грн., сплачені при поданні позову та заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олексанровича від 07 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 7495, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк»» заборгованість в розмірі 25 816,92 грн., що виникла за кредитним договором № 630256119 від 17.02.2015 рокутаким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А.І.Бочаров