Постанова № 10748390, 27.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.10Справа №2а-2001/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю: представника позивача Кочкаренко В.О.,

представників відповідача: Токаревої Л.В., Бичкова Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2010 року закрите акціонерне товариство “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року № 0000142200/0.

Позов обґрунтовано тим, що на закритому акціонерному товаристві “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” працює лише два працівника за сумісництвом, а відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників від 28 вересня 2005 року № 286 працівники, що працюють за сумісництвом на інших підприємствах до середньосписочної чисельності працівників, яка є базою для розрахунку комунального податку, не зараховуються.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Пояснили, що оскаржуване повідомлення-рішення винесено правомірно та у відповідності з чинним законодавством на підставі акту перевірки від 01 червня 2010 року № 587/10/22-009/25137094.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою адміністрацією у місті Севастополі у період часу з 13 травня 2010 року по 27 травня 2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт від 01 червня 2010 року № 587/10/22-009/25137094.

Перевіркою встановлено заниження позивачем комунального податку за 1 квартал 2008 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 1 квартал 2008 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 2 квартал 2008 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 3 квартал 2008 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 4 квартал 2008 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 1 квартал 2009 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 2 квартал 2009 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 3 квартал 2009 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 4 квартал 2009 року у сумі 10 гривень 20 копійок, за 1 квартал 2010 року у сумі 10 гривень 20 копійок.

Загальна сума заниження комунального податку склала 91 гривню 80 копійок.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя, до якої були спрямовані державною податковою адміністрацією у місті Севастополі акт та матеріали перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року № 0000142200/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 3090 гривень 60 копійок, у тому числі 30 гривень 60 копійок за основним платежем, 3060 гривень 00 копійок за штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону України “Про систему оподаткування” до місцевих податків належить комунальний податок.

Статтею 15 ДекретуКабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” встановлено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України “Про систему оподаткування” місцеві податки і збори (обовязкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Механізм стягнення, порядок сплати й зарахування комунального податку в місцевий бюджет на території, підвідомчій Севастопольській міській Раді, визначений рішенням останньої від 14 березня 2002 року № 1078 “Про комунальний податок” та від 05 жовтня 2004 року № 2212 “Про внесення змін у деякі рішення Севастопольської міської Ради про місцеві податки і збори”.

Згідно з пунктом 3.2 Додатку 1 до рішення від 14 березня 2002 року розрахунок сум комунального податку здійснюється виходячи зі середньосписочної чисельності всього персоналу підприємства в еквіваленті повної зайнятості, обчисленої відповідно до пункту 3.4 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07 липня 1995 року № 171.

Дана Інструкція втратила силу з 01 січня 2006 року і до спірних правовідносин застосована бути не може.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 чинної Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 не включаються до облікової кількості штатних працівників така категорія прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

У судовому засіданні встановлено, що на підприємстві позивача на даний час працює дві особи: директор Кисель Віталій Олексійович та головний бухгалтер Таланова Поліна Іванівна. Ці особи працюють з березня 2008 року за сумісництвом з інших підприємств.

З досліджених у судовому засіданні довідок товариства з обмеженою відповідальністю “Щит Крим” від 25 березня 2008 року та товариства з обмеженою відповідальністю “Югсевморсервіс” від 18 березня 2008 року вбачається, що основним місцем роботи Киселя В.О. є товариство з обмеженою відповідальністю “Щит Крим”, основним місцем роботи Таланової П.І. товариство з обмеженою відповідальністю “Югсевморсервіс”. Також у цих довідках зазначено, що за Киселя В.О. та Таланову П.І. сплачується комунальний податок у повному обсязі.

Таким чином, в силу припису підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, у закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” не було обєкта оподаткування комунальним податком протягом 1 кварталу 2008 року 1 кварталу 2010 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визначення позивачу податкового зобовязання за основним платежем.

Стосовно штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань визначено статтею 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, у тому числі і звітності по сплаті комунального податку статтею 17 цього Закону.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 цього Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Незважаючи на те, що підприємство позивача не має штатних працівників, воно не втратило обовязку подавати податкові декларації. Позивач повинен був подавати розрахунок сплати комунального податку з прокресленнями.

Однак, при цьому податковим органом також накладено штрафні санкції на позивача на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки податковим органом безпідставно визначено суму податкового зобовязання за основним платежем, то і вказана норма застосуванню не підлягає.

Крім того, податкове зобовязання за основним платежем позивачу визначено за три податкові періоди (квартали) у розмірі 30 гривень 60 копійок, а штрафні санкції розраховані за девять податкових періодів.

Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача, при визначені податкового зобовязання за основним платежем була допущена описка.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Враховуючи, те що у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано загальну суму податкового зобовязання за штрафними санкціями, нарахованими на підставі підпунктів 17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого субєкта владних повноважень, суд визнає протиправним та скасовує оскаржуване податкове повідомлення-рішення у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 16 червня 2010 року № 0000142200/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхової компанії “Адміралтейська” судовий збір у розмірі 03 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у порядку встановленому частинами другою, третьою, пятою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі

02 серпня 2010 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко