Постанова № 10747906, 11.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3410/10/2370 11.08.2010 р. м. Черкаси

14 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнобовязкове державне пенсійне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (далі по тексту - УПФУ в Христинівському районі) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1) заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнобовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1003,26грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що СПД ОСОБА_1 як страхувальник зобовязаний сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі страхові внески, що самостійно визначені в поданих до територіального органу Пенсійного фонду України розрахунках. Разом з тим, всупереч цьому відповідач належні суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не сплачував. Згідно розрахунку наданому до позовної заяви, загальна сума боргу відповідача за березень та квітень 2010 року становить 1003,26грн, що зумовило звернення з позовом до суду.

Сторони були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не зявились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ в Христинівському районі. Відповідач до суду не повторно зявився, про причини неприбуття суд не повідомив, письмових пояснень не надав.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи, без здійснення фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки відповідачем не сплачена сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., позивач просив стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР (надалі за текстом Закон №400/97), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Приписами частини 1 статті 1 Закону №400/97 визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058).

Статтями 1, 2 Закону №1058 встановлено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону №1058 зобовязані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду є:

- роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

- застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 Закону №1058, як то фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності та особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону №1058, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судом встановлено, що відповідач СПД ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 03.03.2006р., має ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

З огляду на викладені вище норми Закону №1058 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону.

Стаття 20 Закону №1058 визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За підсумками року страхувальники фізичні особи-підприємці (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 01 квітня наступного за звітним роком (п. 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р.).

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який, як зазначалося вище, здійснюється ним до 01 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 вищезазначеної Інструкції.

Згідно поданого СПД ОСОБА_1 до УПФУ в Христинівському районі розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень та квітень 2010 року, розмір останніх відповідачем визначено самостійно на загальну суму 1003,26грн. (380,92грн. + 622,34грн.).

Проте, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за цей період відповідачем в установлені строки не перераховані у звязку з чим утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків перед Пенсійним фондом України за квітень-березень 2010р. у розмірі 1003,26грн.

За таких обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код - 21366797) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1003 (одна тисяча три) гривні 26 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Гриньковська