Постанова № 10747333, 30.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2553/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача Солдатенко Е.С.,

представника відповідача Божинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт"до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателіт»(далі ТОВ «Сателіт», позивач) звернулосядо Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області(далі Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про скасування податкових повідомлень-рішень №0004992301/0/3187 від 08.10.2009 р., №0005002301/0/3188 від 08.10.2009 р., №0005942301/1/56 від 18.01.2010 р., №0005932301/1/57 від 18.01.2010 р., №0005982301/2/950 від 26.03.2010 р., №0005932301/2/951 від 26.03.2010 р., №0001672301/2/952 від 26.03.2010 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказував, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки №5248/23-209/31130351 від 24.09.2009 р., яким зафіксовані порушення підприємством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважаючи необґрунтованими висновки викладені в акті, позивач стверджував, що фактичне виконання договорів з ТОВ «Олкодомос», ТОВ «Континенталь-Меркурій»та ПП «Торгпродсервіс»підтверджується первинною документацією, зокрема, актами прийому-передачі виконаних послуг, податковими накладними, прибутковими накладними, банківськими виписками, у звязку з чим формування ТОВ «Сателіт»валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період є правомірним, а твердження відповідача про нікчемність правочинів з вищевказаними контрагентами є безпідставним.

19.07.2010 р. позивачем збільшено позов, доповнивши його вимогами про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ №0005982301/3/2102 від 25.06.2010 р., №0006292301/3/2103 від 25.06.2010 р., №0005932301/3/2104 від 25.06.2010 р., №0006302301/3/2105 від 25.06.2010 р. та першої податкової вимоги №1/321/311 від 09.04.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив такі задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, оскільки у ТОВ «Сателіт»відсутні акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товарно-матеріальних цінностей, сертифікати та посвідчення якості товару у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Континенталь-Меркурій»та ПП «Торгпродсервісгруп». Операції з передачі та придбання товарів не проводились, здійснювався лише документообіг без фактичного переміщення товару. Наслідком діяльності по оптовій торгівлі бітумом ТОВ «Сателіт» є формування податкового кредиту та валових витрат. В ході перевірки, за результатами якої винесено вищевказані податкові повідомлення-рішення, встановлено, що в наданих під час перевірки позивачем товарно-транспортних накладних відсутні реквізити щодо залучення ТОВ «Олкодомос»до виконання послуг за договором транспортного експедирування, що не дає можливості зробити висновок про звязок таких операцій з господарською діяльністю контрагента, оскільки відсутні докази фактичного надання послуг з перевезення вантажу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №681906 ТОВ «Сателіт»зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.08.2000 р. (ідентифікаційний код 31130351).

На підставі направлень від 31.08.2009 р. №2888/002888, від 14.09.2009 р. №3071/003071 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок у термін з 01.09.2009 р. по 21.09.2009 р. державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сателіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сателіт»п.5.1, пп.5.2.1 п.5, пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток на загальну суму 295497,00 грн., а також пп.7.3.1, п.7.3, пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість шляхом завищення ТОВ «Сателіт»відємного значення по податку на додану вартість на суму 44219, грн. та заниження задекларованого податку на додану вартість на суму 236926,00 грн. Крім того, встановлено порушення пп.9.7.3 п.9.7 ст. 9, пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 98,25 грн., правомірність нарахування якого позивач під сумнів не ставить та не включає до предмету позову у звязку з погашенням суми зобовязання за даним платежем у добровільному порядку.

За результатами проведеної перевірки складено акт №5248/23-209/31130351 від 24.09.2009 р., на підставі якого Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0004992301/0/3187 від 08.10.2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 430638,20 грн., у тому числі 295497,00 грн. за основним платежем та 135141,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. На підставі цього ж акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005002301/0/3188 від 08.10.2009 р., яким визначено зобовязання ТОВ "Сателіт" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) на загальну суму 355389,00 грн., у тому числі 236926,00 грн. за основним платежем та 118463,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження до Кременчуцької ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0004992301/0/3187 від 08.10.2009 р. у частині 1372,00 грн. нарахованого податку на прибуток та 358,20 грн. застосованої штрафної санкції скасовано, а в іншій частині залишено без змін. У звязку з цим Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005942301/1/56 від 18.01.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 428908,00 грн., у тому числі 294125,00 грн. за основним платежем та 134783 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

11.03.2010 р. ДПА у Полтавській області розглянула повторну скаргу директора ТОВ «Сателіт»на податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004992301/0/3187 від 08.10.2009 р., за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004992301/0/3187 від 08.10.2009 р. (з урахуванням результатів розгляду первинної скарги) та №0005942301/1/56 від 18.01.2010 р., а також рішення Кременчуцької ОДПІ №44217/10/25-010 від 16.12.2009 р. про результати розгляду первинної скарги, скасовані в частині донарахування 5,00 грн. основного платежу та 2,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін. На підставі вказаного рішення ДПА у Полтавській області від 11.03.2010 р. №570/10/25-016 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005982301/2/950 від 26.03.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 428 901,00 грн., у тому числі 294120,00 грн. за основним платежем та 134781,00 грн. - застосованої штрафної (фінансової) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження до Кременчуцької ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0005002301/0/3188 від 08.10.2009 р. у частині 295,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 147,50 грн. застосованої штрафної санкції скасовано, а в іншій частині залишено без змін. У звязку з цим Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005932301/1/57 від 18.01.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) у розмірі 354 946,50 грн., у тому числі 236631,00 грн. за основним платежем та 118 315,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги від 11.03.2010 р. №571/10/25-016 податкове повідомлення-рішення №0005002301/0/3188 від 08.10.2009 р. залишено без змін. Збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні-рішенні Кременчуцької ОДПІ №0005932301/1/57 від 18.01.2010 р., на 442,50 грн. (295 грн. основного платежу та 147,50 грн. штрафної санкції). У звязку з цим Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005932301/2/951 від 26.03.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 354 946,50 грн., у тому числі 236631,00 грн. за основним платежем та 118 315,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. На суму збільшення у розмірі 442,50 грн. винесено податкове повідомлення-рішення №0001672301/2/952 про визначення 295,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість та 147,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Рішенням про результати розгляду повторних скарг Державної податкової адміністрації України від 27.05.2010 р. №5096/6/25-0115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 08.10.2009 р. №0005002301/0/3188 та рішення ДПА у Полтавській області від 11.03.2010 р. №571/10/25-016. Скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 16.12.2009 р. №44217/10/25-010, прийняте за розглядом первинної скарги, рішення ДПА у Полтавській області від 11.03.2010 р. №570/10/25-016, прийняте за розглядом повторної скарги, в частині скасування 1377 грн. податку на прибуток (1372 грн. + 5 грн.) і 277,20 грн. (275,20 грн. + 2 грн.) штрафної санкції, а в іншій частині зазначені рішення залишені без змін. Збільшено на 4,00 грн. донараховану суму податку на прибуток (295 501,00 грн. 295 497,00 грн.), визначену у податковому повідомленні-рішенні Кременчуцької ОДПІ від 08.10.2009 р. №0004992301/0/3187.

У звязку з цим 25.06.2010 р. Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005982301/3/2102, яким ТОВ «Сателіт»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 428901,00 грн. (294120,00 грн. за основним платежем, 134781,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), податкове повідомлення-рішення №0006292301/3/2103, яким ТОВ «Сателіт» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1658,20 грн. (1381,00 грн. за основним платежем, 277,200 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), податкове повідомлення-рішення №0005932301/3/2104, яким ТОВ «Сателіт»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) у розмірі 354946,50 грн. (236631,00 грн. за основним платежем, 118315,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), податкове повідомлення-рішення №0006302301/3/2105, яким ТОВ «Сателіт» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) у розмірі 442,50 грн. (295,00 грн. за основним платежем, 147,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визначені даними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобовязань ТОВ «Сателіт»на момент вирішення спору у суді не сплачені.

Спростовуючи висновки, покладені податковими органами в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач вказує, що всі документи (податкові накладні, прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт) надавались ТОВ «Сателіт»податковому органу під час перевірки, за своєю формою та змістом відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Проте, доводи позивача не підтверджуються достатніми доказами дослідженими судом та наявними у матеріалах справи.

Як вбачається з наданих позивачем документів щодо здійснених у перевіряємий період господарських операцій, 03.01.2008 р. між ТОВ «Сателіт» (Замовник) та ТОВ «Олкодомос»(Експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №030108-2, за яким Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує експедицію при перевезенні вантажу Замовника автомобільним та залізничним транспортом у міжміському та міському сполученні (п. 1.1 договору).

Згідно з актами виконаних робіт, які позивачем приєднано до матеріалів позову, ТОВ «Олкодомос»протягом перевіряємого періоду (з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р.) надало послуги по експедиційному обслуговуванню на загальну суму 253900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 42 316,67 грн., яку ТОВ «Сателіт»перерахувало ТОВ «Олкодомос», що підтверджується банківськими виписками від 21.05.2008 р., 24.06.2008 р., 01.07.2008 р., 28.08.2008 р., 14.08.2008 р., 04.08.2008 р., 04.09.2008 р., 20.10.2008 р., 15.10.2008 р., 17.11.2008 р., 12.11.2008 р., копії яких наявні у матеріалах справи.

В податковому обліку вартість послуг у розмірі 211 583,33 грн. включена до складу валових витрат у 2 4 кварталах 2008 року, а 42 316,67 грн. податку на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту (включені до реєстру отриманих податкових накладних у квітні жовтні 2008 року).

При цьому, позивач не надав товарно-транспортної документації, яка підтверджувала б фактичне залучення ТОВ «Олкодомос»до виконання послуг із забезпечення експедиції при перевезенні вантажу ТОВ «Сателіт», що у свою чергу не дає можливості для висновку про звязок таких операцій з господарською діяльністю підприємства, оскільки відсутні докази фактичного отримання послуг.

На пропозицію суду надати відповідні документи представник позивача повідомив про відсутність таких на підприємстві.

У перевіряємий період між ТОВ «Сателіт»(Покупець) та ТОВ «Континенталь-Меркурій»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.04.2009 р. №КМ 0409-3 предметом якого є нафтопродукти в асортименті. Номенклатура, кількість, умови поставки, форма і порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами в усній або письмовій формі (п.1.1-1.2). При передачі нафтопродуктів Продавець на вимогу Покупця надає сертифікати відповідності заводу виробника з переліком найменування нафтопродуктів (пп.2.1.2 п.2). Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості і за ціною на умовах: ЕХW нафтобаза зберігання (автомобільним транспортом), ЕХW нафтобаза зберігання (залізничним транспортом) (п. 4.2 договору).

ТОВ «Сателіт»згідно з прибутковими накладними придбало у ТОВ «Континенталь-Меркурій»бітум на загальну суму 271 614,35 грн., у тому числі податок на додану вартість 45269,07 грн., яку перераховано ТОВ «Континенталь-Меркурій»у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 21.04.2009 р., 22.04.2009 р., 28.04.2009 р., 05.05.2009 р., копіїяких долучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вартість придбаного товару у сумі 226 345,28 грн. включена до складу валових витрат у 2 кварталі 2009 року, а 45 269,07 грн. податку на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту (включено до реєстру отриманих податкових накладних в квітні 2009 року).

При цьому, ТОВ «Сателіт»до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні та дорожні листи, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей.

На пропозицію суду надати відповідні документи представник позивача повідомив про відсутність таких на підприємстві.

У перевіряємий період між ТОВ «Сателіт»(Покупець) та ПП «Торгпродсервісгруп»(Продавець) були укладені договори від 01.04.2008 р. №22 та від 01.02.2009 р. №20 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів в асортименті. За пунктом 6.1. даних договорів Покупець проводить приймання товару за кількістю та якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої сумісним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації, Держкомстату України №81/38/101/235/122 від 02.04.1998 р. Для отримання товару та всіх документів на товар Покупець повинен надати Продавцю належним чином оформлену довіреність.

Згідно з прибутковими накладними ТОВ «Сателіт»придбало у ПП «Торгпродсервісгруп»бітум на загальну суму 1102 118,95 грн., у тому числі податок на додану вартість 183 686,47 грн., з яких перераховано ПП «Торгпродсервісгруп»1012 048,45 грн. Станом на 30.06.2009 р. рахується кредиторська заборгованість ТОВ «Сателіт»перед ТОВ «Торгпромсервісгруп»по рах. 631 в сумі 90 070,50 грн.

В податковому обліку вартість придбаного товару включена до складу валових витрат у 2-4 кварталах 2008 року, у І кварталі 2009 року, а сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту (включено до реєстру отриманих податкових накладних у квітні 2008 року березні 2009 року).

При цьому, ТОВ «Сателіт» до перевірки не надані товарно-транспортні накладні та дорожні листи, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей.

На пропозицію суду надати відповідні документи представник позивача повідомив про відсутність таких на підприємстві.

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Сателіт»відсутні акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товарно-матеріальних цінностей, сертифікати та посвідчення якості товару щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Континенталь-Меркурій», ПП «Торгпродсервісгруп». Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів ТОВ «Сателіт»від ТОВ «Континенталь-Меркурій», ПП «Торгпродсервісгруп». Операції з передачі та придбання товарів не проводились, здійснювався лише документообіг без фактичного переміщення товару. Перевіркою зроблено висновок, що відсутність доказів фактичного отримання товарів та послуг ТОВ «Сателіт»від ТОВ «Олкодомос», ТОВ «Континенталь-Меркурій», ПП «Торгпродсервісгруп»свідчить про те, що угоди укладені між ТОВ «Сателіт», ТОВ Олкодомос», ТОВ «Континенталь-Меркурій», ПП «Торгпродсервісгруп»не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

На думку суду, наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету в установленому порядку, але не вичерпною.

На виконання положень частини 3 статті 909 ЦК України укладання договорів про перевезення вантажу у письмовій формі підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Розділом 1 «Терміни та поняття»Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 визначено, що:

- дорожній лист документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу;

- товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

- товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Так, перевезення товару залізницею оформляється комплектом перевізних документів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 р. №460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (пункт 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644). Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Відправнику видається квитанція про приймання вантажу (пункт 1.2 Правил № 644).

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів. Ця інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї інструкції є обовязковими для всіх субєктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів діяльності, як закупівля транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі підприємства).

Відповідно до пункту 5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363.

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність обєму і густини нафтопродукту в автоцистерні обєму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3). Відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до ГОСТ 3900.

Відповідно до пункту 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування. зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, обґрунтованим є висновок податкового органу про те, що операції із придбання та реалізації нафтопродуктів носили не товарний характер, оскільки фактично товар не перевозився і не зберігався. Відповідно до наданих документів неможливо встановити вид транспорту, розміри витрат, особу, яка понесла дані витрати. В ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів від продавця до покупця у звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.

Надані представником позивача договір поставки оптової партії товару від 01.04.2008 р. №01/04, укладений між ТОВ "Сателіт" та Філією "Олександрівський РАД", а також товарно-транспортні накладні не містять відміток про залучення до участі у перевезеннях ТОВ "Олкодомос", з пояснень представника позивача дані документи підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару (бітуму дорожнього), проте, на думку суду, не свідчать про реальність господарських операцій, проведених ТОВ "Сателіт" у перевіряємий період з ТОВ "Олкодомос", ТОВ "Континенталь-Меркурій" та ПП "Торгпродсервісгруп".

Доводи позивача щодо порушення Кременчуцькою ОДПІ десятиденного строку з дня складення акту перевірки до дня винесення податкових повідомлень-рішень (з 24.09.2009 р. по 08.10.2009 р.) є безпідставними, оскільки в даному випадку рішення податковим органом були винесені на 10-й робочий день.

Необґрунтованими також є доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду повторних скарг, які подавалися ним на податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ, прийняті за наслідками адміністративного оскарження на донарахування сум податкових зобовязань, оскільки згідно приписів пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі незгоди платника оскарження рішення податкового органу здійснюється до контролюючого органу вищого рівня, а не до того ж органу, як помилково вважає позивач.

Щодо оскарження першої податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ від 09.04.2010 р. №1/321/311 про сплату ТОВ "Сателіт" податкового боргу за платежем податок на додану вартість у розмірі 432,57 грн., то слід зазначити, що згідно пояснень відповідача вказана сума боргу згідно вимог підпункту 5.4. пункту 5 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253, після отримання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2010 р. про відкриття провадження у даній справі зазначена податкова вимога була виведена з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження). Відтак, у даній частині вимог взагалі відсутній предмет судового оскарження.

Разом з тим, посилання Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки на те, що угоди, укладені ТОВ "Сателіт" з його контрагентами порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте, їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Суд зазначає, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не зважив на те, що згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, частиною 1 статті 219 ЦК України (недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину), частиною 1 статті 220 ЦК України (недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору), абзацем 1 частини 2 статті 221 ЦК України (у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном), тощо.

Зважаючи на відсутність в укладених ТОВ "Сателіт" договорах кваліфікуючих ознак нікчемності, прямо визначених нормами цивільного законодавства, висновки Кременчуцької ОДПІ про їх нікчемність судом визнаються неспроможними.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Сателіт", оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у звязку з чим підстави для задоволення позову відсутні

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 2, 9, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2010 року.

СуддяЄ.Б. Супрун