Рішення № 107472680, 17.11.2022, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2018/22

Провадження №2/713/402/22

РІШЕННЯ

іменем України

17.11.2022 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Казюк Олександр Олексійович, до Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя та на спадкове майно за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Казюк О.О., звернулася в суд з позовом про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя та на спадкове майно за законом до відповідача Берегометської селищної ради, де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя та 1/2 частку спадкового майна за законом, а всього на 100 відсотків домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А., сараїв літ.Б., В., Г., Д., вбиральні літ. Е., що розташоване в АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

Разом з чоловіком ОСОБА_5 проживали в домогосподарстві, яке станом на 15.01.1991 року віднесено до суспільної групи дворів робітників, що розташоване в АДРЕСА_1 та набули у спільну сумісну власність, як подружжя. Таким чином, разом з чоловіком набули право власності на 1/2 частку домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частки вищевказаного домоволодіння. Вона, як спадкоємець за законом у встановлений законом строк прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 21.10.2022 року подала заяву до приватного нотаріуса Шефюка О.О. ро прийняття спадщини та видачу свідоцтва. Постановою від 21.10.2022 року №241/02-31 приватний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у звязку з тим, що вона не подала належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності на дане майно.

Крім неї, спадкоємцями за законом є їхні спільні діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які спадщину не прийняли. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з`явились. До початку розгляду справи від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача Берегометської селищної ради не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від Берегометської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.

В підготовче засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від третіх осіб надійшов відзив на позов, де зазначили, що спадщину не прийняли та на неї не претендують, не заперечують щодо задоволення позову та розгляду справи у підготовчому засіданні.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 06.11.1951 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб, який був зареєстрований в с.Велике, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №7, що підтверджується копією свідоцтва про одруження повторно виданого Серії НОМЕР_1 від 04.08.1976 року.

За час спільного проживання набули право власності по 1/2 частці спільної сумісної власності у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту.

З копії технічного паспорту вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , під літ. «А», 1918 року побудови, вартістю 74752,00 гривні.

З довідки Мигівського старостинського округу №2 Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області №2-280 від 19.08.2022 року вбачається, що згідно погосподарської книги №18 особовий рахунок НОМЕР_2 сторінка 32 (1991-1995 роки) були зареєстровані в АДРЕСА_1 .Фівки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 голова двору, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина. Дана сім`я відноситься до категорії робочої.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого виконкомом Мигоівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №26.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

З довідки Вижницького РБТІ №4/122 від 03.01.2022 року вбачається, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 , в книгах державної реєстрації не зареєстровано.

З матеріалів спадкової справи №179/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла дружина ОСОБА_1 . Спадкоємцями за законом є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які спадщину не прийняли. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_4 , яка спадщину не прийняла. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на частку у спадковому майні немає.

Постановою приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк О.О. від 21 жовтня 2022 року №24/02-31/179/2022 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на дане майно.

При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо спадкування за законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу..

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Сімейний кодекс України набрав чинності 01 січня 2004 року. Згідно до розділу VІІ Прикінцеві положення, п.6 Сімейний кодекс України регулює відносини, які виникли починаючи з дня набрання ним чинності. Тому правовідношення, що виникли у сторін, належить регулювати Кодексом про шлюб та сім`ю 1969 року.

Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.28 Кодексу про шлюб та сім`ю України у разі поділу майна що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними.

Ці ж положення закріплені в ст.ст.60, 70 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок 1918 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , збудований під час перебування позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_5 в шлюбі, набуте за час їх спільного подружнього проживання, а тому, враховуючи вимоги ст.70 СК України, ст.28 КпШС, згідно з якими частки чоловіка і дружини у спільному майні подружжя є рівними, суд приходить до висновку, що останнім належало на праві спільної сумісної власності подружжя по 1\2 ідеальній частці за кожним, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як частку у спільному сумісному майні подружжя, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 ідеальну частку житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачка надала докази прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , своєчасно звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.22, 28 КпШС України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 200, 247, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , як частку у спільному сумісному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області.

Відповідач:

Берегометська селищна рада, Вижницького району Чернівецької області, місцезнаходження юридичної особи 59233, смт.Берегомет вул.Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04416996.

Треті особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .

Суддя Іван КИБИЧ