Постанова № 10747045, 04.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3356/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Чурсіної І.В.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000201550/0/2093 від 24.06.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 41 388 грн. 81 коп., в тому числі за основним платежем - 27 592 грн. 54 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 796 грн. 27 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 09.06.2010 року № 2865/15-522/32450924, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку із порушенням ст. 21 Закону України «Про оренду землі»і внесенням протягом 2008 року щомісячної орендної плати в розмірі 1 % від грошової оцінки землі замість 3 %. Позивач не згоден із вказаним висновком, посилаючись на те, що зміни до Закону України «Про оренду землі», якими було передбачено, що розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, були внесені п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 був визнаний неконституційним, а після цього повторно внесені лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ. Крім того, вказує, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін.

Позивач вказував, що договори оренди земельних ділянок надавалися Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції також під час проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, оформленої актом від 01.12.2008 року № 3550/23-210/32450924, якою заниження або завищення нарахування та сплати земельного податку за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року не встановлено, тому податковий орган не мав повноважень повторно перевіряти ті ж самі питання за той самий період.

Зазначав також, що відповідачем при нарахуванні податкового зобов'язання з орендної плати за землю порушено строки накладення адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 250 ГК.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений ст. 7 Закону України «Про плату за землю», і у 2008 році з урахуванням змін, внесених згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). Документальною невиїзною перевіркою від 09.06.2010 року було встановлено, що позивачем по певним договорам оренди земельних ділянок комунальної власності орендна плата у 2008 році нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, у зв'язку з чим констатовано заниження податкового зобов'язання зі сплати орендної плати. За таких обставин Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201550/0/2093 від 24.06.2010 року, яким донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плата за землю в розмірі 27 592 грн. 54 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13 796 грн. 27 коп.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінвест»є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладених із виконкомом Кременчуцької міської ради договорів оренди земельних ділянок: № 1004 від 11.10.2007 року, № 1001 від 11.10.2007 року, № 0407548000371 від 06.09.2007 року, № 0407548000380 від 06.09.2007 року, № 0407548000412 від 04.10.2007 року, № 0407548000134 від 04.10.2007 року, № 0407548000565 від 28.12.2007 року, № 0407548000459 від 01.11.2007 року, № 0407548000385 від 13.09.2007 року, № 0407548000381 від 13.09.2007 року, № 0407548000023 від 23.01.2007 року, № 1005 від 11.10.2007 року, № 1002 від 11.10.2007 року, № 1003 від 11.10.2007 року (14 договорів оренди земельних ділянок).

23.01.2008 року позивачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 230108) податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, в якій позивачем самостійно нараховано орендну плату на 2008 рік згідно з договорами оренди земельних ділянок в розмірі 32904 грн. 23 коп.

09 червня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено відносно позивача документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкової декларації за 2008 рік та договорів оренди земельних ділянок.

За результатами перевірки складено акт № 2865/15-522/32450924 від 09.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про оренду землі»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на 27592,54 грн., в тому числі:

січень 2008 року 3166,36 грн.;

лютий 2008 року 3166,36 грн.;

березень 2008 року 3166,36 грн.;

квітень 2008 року 3017, 58 грн.;

травень 2008 року 2999,38 грн.;

червень 2008 року 2999,38 грн.;

липень 2008 року 2999,38 грн.;

серпень 2008 року 2999,38 грн.;

вересень 2008 року 1907,98 грн.;

жовтень 2008 року 1170,38 грн.;

листопад 0 грн.;

грудень 2008 року 0 грн.

За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по 5 договорам оренди земельних ділянок комунальної власності у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.

На підставі акту перевірки № 2865/15-522/32450924 від 09.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0000201550/0/2093 від 24.06.2010 року, яким ТОВ «Житлоінвест» визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 41 388 грн. 81 коп., в тому числі за основним платежем - 27 592 грн. 54 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 796 грн. 27 коп.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0000201550/0/2093 від 24.06.2010 року, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діє з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі».

Так, ст. 13 Закону України «Про плату за землю»визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюєтьсяЗаконом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування 04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.

Враховуючи викладене, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.

З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що із 14 укладених позивачем із Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради договорів оренди земельних ділянок, 5 договорів оренди передбачали розмір орендної плати в сумі 1 % грошової оцінки землі, а саме:

- договір оренди земельної ділянки від 05.09.2007 року для будівництва багатоповерхового адміністративного будинку з готельним комплексом по вул. Коцюбинського біля площі Перемоги у м. Кременчуці (зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040754800381 від 13.09.2007 року);

-договір оренди земельної ділянки від 05.09.2007 року для будівництва 5-поверхового односекційного жилого будинку в районі будинку № 4 по вул. Перемоги у м. Кременчуці (зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040754800380 від 13.09.2007 року);

-договір оренди земельної ділянки від 08.10.2007 року для будівництва групи жилих будинків по вул. Жовтневій, 19 у м. Кременчуці (зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040754800459 від 01.11.2007 року);

-договір оренди земельної ділянки від 05.09.2007 року для будівництва комплексу громадських будівель та спору по бульвару Пушкіна у м. Кременчуці (зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040754800385 від 18.09.2007 року);

-договір оренди земельної ділянки від 19.03.2007 року для будівництва житлового будинку № 38 по просп. 50-річчя Жовтня, квартал № 287 у м. Кременчуці (зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 040754800134 від 04.04.2007 року).

Таким чином, зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Разом з тим, судом встановлено, що зміни до вищезазначених договорів в частині розміру орендної плати протягом 2008 року не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2008 рік у податковій декларації виходив із розміру орендної плати по цим договорам - 1 % грошової оцінки землі.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.

Документальною невиїзною перевіркою позивача від 09.06.2010 року встановлено, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік (отримана Кременчуцькою ОДПІ 23.01.2008 року вх. № 230108) позивачем визначено орендну плату на 2008 рік згідно з договорами оренди земельних ділянок в розмірі 32904 грн. 23 коп., із застосуванням по 5 договорам оренди земельних ділянок розміру орендної плати в сумі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі. Сума заниження у зв'язку з цим розміру орендної плати за 2008 рік склала 27592,54 грн. (обґрунтований розрахунок суми заниження орендної плати по кожному договору надано відповідачем суду та приєднано до матеріалів справи).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у 2008 році в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам № 040754800380 від 13.09.2007 року, № 040754800459 від 01.11.2007 року, № 040754800385 від 18.09.2007 року, № 040754800134 від 04.04.2007 року, № 040754800381 від 13.09.2007 року, в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки.

За таких обставин висновок перевірки про заниження позивачем у 2008 році суми орендної плати за землю на 27592,54 грн. є законним та обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.

При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте»щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 67, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Доводи позивача про те, що відповідач не мав повноважень повторно перевіряти договори оренди земельних ділянок, які вже досліджувалися під час проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оформленої актом від 01.12.2008 року № 3550/23-210/32450924, суд не бере до уваги, оскільки період вказаної планової перевірки складав з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, натомість висновок про заниження орендної плати документальною невиїзною перевіркою зроблено за весь 2008 рік. При цьому суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тому обґрунтований висновок про правильність нарахування та сплати орендної плати позивачем за 2008 рік міг бути зроблений лише після 30.01.2009 року. Здійснюючи ж документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з орендної плати за землю, податковий орган діяв в межах повноважень, встановлених ст. 27 Закону України «Про плату за землю», ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Посилання позивача на те, що відповідачем при нарахуванні податкового зобов'язання з орендної плати за землю порушено строки накладення адміністративно-господарських санкцій, які передбачені ст. 250 ГК, суд вважає безпідставними, оскільки при визначенні податкового зобов'язання застосовуються строки, передбачені спеціальним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, які відповідачем не порушено. Дія положень ст. 250 ГК на визначення податкових зобов'язань не поширюється.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 27 592 грн. 54 коп.

Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000201550/0/2093 від 24.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 27 592 грн. 54 коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмір 13 796 грн. 27 коп., прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення .

Позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 27 Закону України «Про плату за землю», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько