Постанова № 10744216, 19.07.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-324/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Воловар О.В.

за участю сторін:

представника позивача Олійника Романа Богдановича;

представників відповідача Рущака Івана Володимировича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 19 січня 2010 року № 0000052340/0,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 липня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 липня 2010 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося закрите акціонерне товариство «Берегівський радіозавод»з адміністративним позовом до Берегівської обєднаної державної податкової інспекції, яким просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської обєднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2010 року № 0000052340/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2009 року в розмірі 74442 грн..

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року, про що було складено акт перевірки від 19 січня 2010 року № 4-23/011/14313783. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000052340/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 74442 грн.. На думку податкового органу, право на податковий кредит виникає виключно при придбанні товарів (послуг), тоді як у спірному періоді таке придбання не здійснювалося. Разом з тим, за твердженням позивача, здійснювані ним операції відповідно до статті 3 пункту 3.1. підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість»з метою оподаткування прирівняні до імпорту, а згідно статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 та пункту 7.4. підпункту 7.4.1 вказаного Закону, суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті товарів на митну територію України правомірно включені до складу податкового кредиту. Крім того, на думку позивача, відповідач безпідставно зменшив податковий кредит на суми ПДВ, сплачені постачальникам у попередніх податкових періодах, оскільки позивач включав відповідні суми ПДВ до податкового кредиту в тому звітному податковому періоді, в якому отримав від постачальників податкові накладні, норма статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає право на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам у попередніх періодах. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно не відповідають нормам Закону.

Берегівська обєднана державна податкова інспекція у Закарпатській області письмових заперечень суду не надала.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю та надав суду такі пояснення. При проведенні позапланової перевірки Берегівська ОДПІ керувалася Законом України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі - Закон України № 168/97-ВР). Відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1. Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. ЗАТ «Берегівський радіозавод»у вересні 2009 року згідно договору оренди б/н від 22 березня 2006 року та додаткової угоди до договору оренди від 05 червня 2007 року, укладеного з угорською фірмою Corporation Hungary Kft»згідно вантажно-митних декларацій на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу, імпортовано обладнання загальною митною вартістю 5176,74 грн., при ввезенні якого сплачено ПДВ в сумі 1310,20 грн., а також вироби з паперової маси, картон для відокремлення готового виробу, вироби з гофрованого картону, для пакування комплектів електричних кабелів та частин до тестеру для перевірки на провідність струму комплектів кабелів загальною митною вартістю 126465,98 грн., при ввезенні яких підприємством було сплачено ПДВ в сумі 68382,6 грн.. В порушення статті 7 пункту 7.4. підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 69692,8 грн. по імпортованому обладнанню та виробів з паперової маси і картону на умовах оперативного лізингу на безоплатній основі. Оскільки ввезене обладнання та вироби не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезенні, до податкового кредиту не відноситься. Що стосується сум ПДВ, сплачених позивачем у попередніх податкових періодах, на думку відповідача, відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.1 Закону України № 168/97-ВР підприємства декларують суми податкового кредиту в період виникнення податкового зобовязання. Якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник податку таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

На підставі наказу № 423 від 17 листопада 2009 року та направлення № 19 від 18 січня 2010 року Берегівською обєднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт від 19 січня 2009 року № 4-23/011/14313783. Відповідно до вказаного акту виявлено порушення ЗАТ «Берегівський радіозавод»статті 7 пункту 7.4. підпункту 7.4.1 та пункту 7.5 підпункту 7.5.1 Закону України № 168/97-ВР.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000052340/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 74442,0 грн. в тому числі 69692,8 грн. у звязку з тим, що вказані суми ПДВ були сплачені при імпорті обладнання та виробів з паперової маси і картону за договором на безоплатній основі та 4749 грн. на тій підставі, що позивач не скористався правом формування податкового кредиту у період його виникнення.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону 168/97-ВР (в редакції Закону України № 1451-VI від 04.06.2009 року, що набула чинності з 01 вересня 2009 року) обєктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються: зокрема операції з ввезення на митну територію України обєкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України; товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у звязку з припиненням дії зазначених договорів

Відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 Закону України № 168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, сума ПДВ, заявлена до відшкодування у податковій декларації за жовтень 2009 року, визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України № 168/97-ВР і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Отже підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірні операції по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі обладнання та виробів з гофрованого картону і паперової маси за договором оренди від 22 березня 2006 року та додаткової угоди до даного договору від 05 червня 2007 року підпадає під ознаки переміщення товарів через митний, кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення товарів підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР. Зважаючи на положення статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР позивачем правомірно віднесена до податкового кредиту у вересні 2009 року сума фактично сплаченого ним податку, і яка в наступному звітному податковому періоді віднесена до бюджетного відшкодування. Відповідачем звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР.

Що стосується зменшення податкового кредиту на суму 4749 грн. на суми податкового кредиту, фактично сплачені у попередній податкових періодах суд приймає до уваги, що відповідно до статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.2 підпункту «а»Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Вказана правова норма передбачає відшкодування сум податку, сплачених платником у попередніх податкових періодах, а не тільки в останньому податковому періоді, що передує періоду, за який заявлено бюджетне відшкодування. Це спростовує доводи відповідача про те, що платник податку втрачає право на податковий кредит, якщо він не скористався цим правом у період виникнення податкових зобовязань у постачальника. Більше того, відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.5. Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Як випливає з пояснень позивача, спірні суми були включені ним до складу податкового кредиту в тому періоді, коли він отримав від постачальників податкові накладні, які підтверджують право на податковий кредит. Відповідачем відповідно до вимог статті 72 частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини не спростовано.

Відповідач не встановив в ході проведення документальної перевірки фактів включення до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум податку, які не були фактично сплачені у попередніх податкових періодах, чи фактів повторного включення до складу податкового кредиту одних і тих самих сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам.

І за таких обставин дії відповідача по зменшенню суми бюджетного відшкодування не ґрунтуються на законі.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області з а д о в о л ь н и т и.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 19 січня 2010 року № 0000052340/0, яким зменшено закритому акціонерному товариству «Берегівський радіозавод» бюджетне відшкодування по ПДВ за жовтень 2009 року на суму 74442 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГоловуючийГаврилко С.Є.