Рішення № 107429715, 21.11.2022, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.11.2022

Провадження № 2-а/389/34/22

ЄУН 389/1539/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Богданової О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Перемот Оксана Григорівна, до ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Перемот О.Г., яка дії в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову від 04.07.2022, винесену поліцейським відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №149385.

Вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 , 04.07.2022, знаходячись в якості пасажира скутера під керуванням не знайомого їй водія в с.Петрове впала із скутера Trybal, без державного номерного знаку, внаслідок чого отримала механічні травми та була автомобілем «невідкладної допомоги» доставлена на приймальний передпокій і госпіталізована до Знам`янської міської лікарні, де їй була надана первинна допомога. Того ж дня, о 22.50 год. до лікарні приїхали працівники поліції та склали відносно ОСОБА_1 постанову за ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП та протоколи про адміністративні правопорушення.

З даної постанови ОСОБА_1 дізналася, що нібито вона 04.07.2022 о 19.00 год. в с.Петрове по вул.Шевченко, 101 керувала транспортним засобом, допустила ДТП та при цьому не мала права керування таким транспортним засобом, чим відповідно порушила вимоги п.2.1А ПДР та не мала чинного загальнообов`язкового полісу власників наземних транспортних засобів, чим порушила п.2.1 г ПДР України, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП. За вказаних обставин, винесення поліцейським Олійником В.М. постанови від 04.04.2022 щодо ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.126 КУпАП вважає незаконною, за відсутністю самого факту правопорушення.

Таким чином вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, оскільки на момент винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вона не керувала транспортним засобом - скутером Trybal, а була лише пасажиром.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги та розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Не погоджуючись з позовними вимогами подав відзив на позов, відповідно до якого заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні, оскільки при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дії інспектора повністю відповідали вимогам законодавства.

Суд вважає неявка сторін не перешкоджає розгляду справи та вважає розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.

Встановлено, що стосовно позивача 04.07.2022 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №149385, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 04.07.2022 о 19.00 год. вона в с.Петрове по вул.Шевченко, 101 керувала транспортним засобом, допустила ДТП та при цьому не мала права керування таким транспортним засобом, чим відповідно порушила вимоги п.2.1А ПДР та не мала чинного загальнообов`язкового полісу власників наземних транспортних засобів, чим порушила п.2.1 г ПДР України, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП. Також в постанові зазначено, що до постанови нічого не додається, однак роз`яснено право на її оскарження за ст. 289 КУпАП.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, умовами адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є підтвердження факту керування транспортним засобом особою та відсутність у неї права керування таким транспортним засобом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи досліджені матеріали справи, сторонами визнається факт відсутності у позивача посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а тому, дана обставина відповідно до ч.1 ст.78 КАС України не підлягає доказуванню.

З приводу підтвердження факту керування транспортним засобом суд зазначає наступне.

Слід зазначити, що керування транспортним засобом може вважатися надання водієм транспортному засобу руху в просторі (переміщення). При цьому, відстань переміщення не має значення.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 19.07.2022, ГУНП в Кіровоградській області було зобов`язано надати суду для огляду у судовому засіданні відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, проте на час розгляду справи дана вимога суду виконана не була.

Як зазначала у позові ОСОБА_1 у день, що вказаний у постанові про адміністративне правопорушення вона була в якості пасажира скутера, з якого впала, отримала механічні травми та була доставлена до лікарні. О 22.50 год. в лікарню під`їхали працівники поліції та склали відносно неї постанову за ч.2 ст.126 КУпАП, однак ПДР України, про які йде мова у постанові, вона не порушувала, оскільки не керувала транспортним засобом, а була лише його пасажиром.

Твердження позивача про те, що вона не керувала транспортним засобом, відповідачем не спростоване, відповідач не надав жодних доказів правомірності прийнятої постанови, а також не надав відеозапису саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом і не зазначив будь-яких поважних причин неможливості його подання, що розцінюється судом як визнання позову відповідачем в порядку ч.4 ст.159 КАС України. Інших доказів підтвердження факту керування позивача транспортним засобом матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Але в порушення вимог ч.3 ст.283 КУпАП в оскаржуваній постанові не міститься відомостей про технічний засіб, яким здійснювалася відео фіксація, а також в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС не надано відеозапису, який є доказом, в порушення вимог ст.251 КУпАП.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

До такого висновку дійшов Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. №475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч.1 ст.17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011р. та «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальним для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій протии України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Тому норми ст.62 Конституції України щодо відсутності у особи обов`язку доведення своєї невинуватості у вчиненні злочину, а також недопущення обґрунтування обвинувачення на підставі припущення поширюється і на КУпАП.

В адміністративному процесі обов`язок доказування покладається на суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідачем не надано жодних доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Отже, із зазначених обставин справи вбачається, що у даному випадку відсутня належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та обґрунтування правомірності притягнення її до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування і закриття провадження у справі.

З огляду на те, що в судовому засіданні не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Згідно з ч. 1 ст.132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС Українивстановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогамистатті 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 9, 72, 77, 90, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії БАВ№149385від 04.07.2022про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань ГУНПв Кіровоградськійобласті накористь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення можебути оскарженодо Третьогоапеляційного адміністративногосуду (м.Дніпровул.ВасиляЖуковського,23) протягомдесяти днівз дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, місце знаходження: вул. Віктора Чміленка, 41 м.Кропивницький, Кіровоградська область.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.Е. Богданова