Ухвала суду № 107427945, 21.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.11.2022Справа № 910/12557/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ващенко Т.М., розглянувши

заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Федерація велосипедного спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42; ідентифікаційний код: 16485577)

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Федерацію велосипедного спорту України, зокрема, щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 вказує, що він є членом Федерації велосипедного спорту України, що підтверджується листом ФВСУ від 31.10.22. та відомостями про нього як керівника цієї організації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.10.22. в мережі інтернет за посиланням https://velosport.orq.ua/novvnv/informacziva-shhodo-konferenczivi-2022-roku.html було розміщено оголошення про проведення 15.11.22. звітно-виборчої Конференції ФВСУ, яке підписано в.о. Президента Першим віце-президентом ФВСУ ОСОБА_3.

Також, 27.10.22. в мережі інтернет за посиленням https://velosport.org.ua/novvnv/polozhennva-pro-porvadok-obrannva-deleaativ-dlva-uchasti-u-konferenczivi.html було розміщено Положення про порядок обрання делегатів для участі у Конференції громадської організації Федерація велосипедного спорту України, затверджене рішенням Президії громадської організації Федерація велосипедного спорту України від 14.10.22.

Оскільки, на думку заявника, Положення про порядок обрання делегатів для участі у Конференції громадської організації Федерація велосипедного спорту України 15.11.22. було затверджено неуповноваженим складом Президії, воно було оскаржено до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.22. порушено провадження у справі №910/11743/22 та призначено підготовче судове засідання на 06.12.22.

Крім того, 15.11.22. в мережі інтернет за посиланням https://velosport.orq.ua/novvnv/andriva-Qrivka-bulo-obrano-prezvdentom-fvsu.html було розміщено оголошення, відповідно до якого 15 листопада в рамках засідання звітно- виборчої конференції Федерації велосипедного спорту України у місті Києві на посаду президента цієї громадської організації замість ОСОБА_1 було обрано ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5.2.4. Статуту (в редакції, затвердженій черговим засіданням Конференції ФВСУ від 20.11.15.) Федерації велосипедного спорту України позачергова конференція скликається з ініціативи Президії Федерації, Президента Федерації, з ініціативи не менше, ніж 10 (десять) % членів Федерації або за вимогою ревізійної комісії Федерації.

Згідно з п. п. 5.2.3., 5.3.6. Статуту Федерації велосипедного спорту України, повноваження, порядок обрання та норми представництва делегатів визначається та затверджується Президією Федерації.

У той же час заявник вказує, що рішення від 14.10.22. "Про затвердження Положення про порядок обрання делегатів для участі у Конференції громадської організації Федерація велосипедного спорту України 15.11.22.", текст якого розміщено в мережі Інтернет за посиланням https://velosport.orq.ua/novvnv/poiozhennva-pro-porvadok-obrannva-deleaativ-dlva-uchasti-u-konferenczivi.html, та рішення від 14.10.22. "Про проведення 15.11.22. звітно-виборчої Конференції ФВСУ", Президією Федерації велосипедного спорту України не приймалось, що підтверджується листом Федерації велосипедного спорту України від 31.10.22.

Крім того, ОСОБА_3 жодних повноважень на вчинення таких дій, як написання листів, вирішення питань Президент ФВСУ не надавав, а відомостями ЄДРПОУ підтверджується, що ОСОБА_3 не є представником ФВСУ та не може представляти ФВСУ без довіреності.

Заявник вважає прийняте рішення Конференції Федерації велосипедного спорту України від 15.11.22., яким обрано нового керівника цієї юридичної особи та усунуто від посади ОСОБА_1 незаконним, та має намір оскаржити його в судовому порядку шляхом подання до Господарського суду міста Києва позову про визнання цього рішення недійсним.

Про протиправність цього рішення, на думку заявника, свідчать також обставини, встановлені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.09.20. у справі №757/230/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень позачергової Конференції ФВСУ, яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано неправомірним та скасовано рішення позачергової Конференції Федерації велосипедного спорту України від 20.08.19., оформлене протоколом №3. Постановою Київського апеляційного суду від 02.11.21. вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Крім того, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20.07.21. у справі №757/38308/19-ц було визнано неправомірним та скасовано рішення Президії Федерації велосипедного спорту України від 12.07.19., оформлене протоколом від 12.07.19., на підставі якого була скликана конференція.

Зазначене, за доводами заявника, підтверджує очевидну протиправність рішення Конференції громадської організації Федерація велосипедного спорту України від 15.11.22., а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову, до подання позовної заяви.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі № 902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі № 910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20. у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.20. у справі № 910/7511/19, від 03.04.20. у справі № 904/4511/19, від 23.12.20. у справі № 911/949/20.

У той же час заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення Федерацією велосипедного спорту України будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду в даній справі, у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що заявник жодним чином не обґрунтував можливість ускладнення виконання рішення суду про визнання недійсним рішення Конференції Федерації велосипедного спорту України від 15.11.22., у випадку задоволення такого позову, або унеможливлення його виконання.

Заявник зазначає, що в разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно відповідача на підставі оспорюваного рішення, в частині зміни керівника, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів.

Проте, такі доводи суд вважає необґрунтованими т безпідставними, оскільки у випадку визнання недійсним рішення, на підставі якого проведено реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Федерацію велосипедного спорту України, зокрема, щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи, відповідні записи підлягають скасуванню.

Більше того, за відсутності поданої позовної заяви суд позбавлений можливості співставити позовні вимоги та обраний позивачем спосіб забезпечення позову, та дослідити у повному обсязі можливість виникнення перешкод для виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заявником не обґрунтовано, що вжиття обраного ним заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого втручання суду в звичайну господарську діяльність Федерації велосипедного спорту України та завдання останньому шкоди.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не обґрунтовано та не доведено належними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Відтак суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати заявника по сплаті судового збору за розгляд клопотання про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 21.11.22. та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко