Рішення № 107427944, 21.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2022Справа № 910/9123/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

вулиця Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО"

вул. Ірининська, 5/24, приміщення 91, м. Київ, 01001

про стягнення 246 444,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" (далі-відповідач) про стягнення 246 444,12 грн. за перевищення маси вагону № 953246641 відповідно до накладної № 51961951.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9123/22; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

18.10.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

11.11.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому проти викладених відповідачем у відзиву обставинах заперечував.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторонами у справі (позивач - перевізник та відповідач-замовник) шляхом обміну заявою №40-41429938/2021-0001 від 07.08.2020 про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору та повідомленням №40-41429938/2021-0001 від 07.08.2020 укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 1.1. предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, на дання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією пе ревезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовни ка, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці по слуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Згідно з пунктом 2.1.5 договору відповідач (замовник) зобов`язався відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, кон тейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправника ми перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для вико нання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка ванта жів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини.

В лютому 2022 року за накладними №№ 58552241, 95026340, 95108411, 95177846, 95193850, 95204616, 95210670, 95295309, 95298147, 95308938, 95316105, 95355087, 95358263, 95393773, 53224952, 58545732, 95102471, 95134334, 95253621, 95415030 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" порожні власні вагони.

За фактом затримки станцією Балівка у порядку, передбаченому п.9,10 розділу III Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №№ 249, 253, 290, 291.

Матеріали справи свідчать, що позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на коліях вагонів, що прибули на адресу раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ф.ГУ-23 станції Кривий Ріг.

Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Статтею 42 Статуту залізниць України визначено, що залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Позивач повідомив вантажовласника про готовність залізниці передати на його під`їзну колію вагони, щодо яких станцією Кривий Ріг складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2 (копія витягу додається).

Відповідно до пункту 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.99 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил).

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил).

Відповідно до пункту 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 Правил).

Відповідно до пункту 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644.

Виходячи з положень пункту 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання у вагонах у разі затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24- години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Відповідно до п.9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується акт загальної форми.

Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним пунктом 2 Розділу III Збірні тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого Наказом Мінтрансзв`язку України від 26.03.2009 №317.

Пунктом 2.1 п.2 Тарифного керівництва № 1 передбачено окремі ставки збору:

- при зберігання вантажів у вагонах - 4,0 грн. за одну тонну;

- за зберігання рухового складу на своїх осях - 5,9 грн. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості тати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

На підставі актів форми форми ГУ-23 залізницею було розраховано плату за користування спірними вагонами в сумі 241 735,44 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 4 708,68 грн. за накопичувальною карткою ФДУ-92 №19039001.

Як вбачається з матеріалів справ, накопичувальну картку ФДУ-92 відповідачем було підписано із запереченням, згідно якого він не підтверджує нарахування плати за користування та збору за зберігання, посилаючись на введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнний стан.

Суд зазначає, що вказані твердження не можуть бути підставою для звільнення відповідача від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки наведені обставини не підпадають під випадки звільнення від плати за користування вагонами, наведеними в пункті 16 Правил користування вагонами та контейнерами та не входять до Переліку виняткових умов, зазначених в телеграмних розпорядженнях №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, №ЦЦО/99 від 24.02.2022.

Твердження відповідача на відсутність його вини у затримці прийняття вагонів суд вважає необґрунтованими для звільнення його від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки за умовами пункту 2.1.5 договору відповідач взяв на себе зобов`язання щодо оплати витрат, пов`язаних із затримками вагонів, кон тейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника та за приписами пункту 13 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, відсутність заперечень відповідача щодо розміру нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, доведеність позивачем правових підстав для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з відповідача суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 241 735,44 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 4 708,68 грн.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" (вул. Ірининська, 5/24, приміщення 91, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41429938) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 246 444,12 грн. - суми основного боргу та 3 696,66 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов