Рішення № 107427831, 15.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/5571/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України»

про стягнення 102.872.966,02 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Прокоф`єва Л.С., адвокат за довіреністю № 151/22 від 15.12.2021

від відповідача Панченко Ю.В., адвокат за довіреністю № 45 від 12.01.2022

СУТЬ СПОРУ:

06.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність «Йе Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальність «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 102.872.966,02 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонам договору транспортування природного газу № 1912000074 від 17.12.2019, відповідачем через інформаційну платформу було повідомлено позивача про врегулювання щодобових небалансів за газові місяці лютий, березень, квітень та травень 2022 року, що підтверджується надісланими актами № 02-2022-1912000074 від 13.03.2022, № 03-2022-1912000074 від 13.04.2022, № 04-2022-1912000074 від 13.05.2022, № 05-2022-1912000074 від 14.06.2022. Відповідно до вищевказаних актів відповідач був зобов`язаний виплатити позивачу розмір щодобових позитивних небалансів, що становить 122.439.704,54 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем було сплачено позивачу лише 26.804.848,11 грн, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 102.872.966,02 грн, з яких: 95.634.856,42 грн становить вартість позитивних добових небалансів, 6.575.992,45 грн інфляційні втрати та 622.117,15 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/5571/22; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.08.2022.

04.08.2022 відповідачем у підготовчому засіданні заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості підготувати відзив на позов.

04.08.2022 позивач у підготовчому засіданні підтримав заявлене відповідачем клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/5571/22 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні на 15.09.2022.

15.08.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідач у відповідності до умов договору розмістив на офіційному веб-сайті повідомлення, в якому повідомив всіх замовників послуг транспортування про виникнення та наявність форс-мажорних обставин, а саме військову агресію російської федерації проти України, що засвідчено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022. Тим самим, відповідач засвідчив факт неможливості виконання зобов`язання з оплати вартості щодобових позитивних небалансів за лютий-травень 2022 року та відкладення. Відповідно, строк виконання зобов`язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-травень 2022 року за договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин - до закінчення дії в Україні воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації. Заборгованість замовників транспортування перед відповідачем зо щодобові негативні небаланси за період лютий-травень 2022 року складає суму в розмірі понад 9,4 млрд. грн, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні кошти для виплати замовником послуг транспортування за позитивний небаланс лютого-травня 2022 року.

09.09.2022 позивачем до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 12.09.2022 представник позивача ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

13.09.2022 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач так і не обґрунтував яким чином військова агресія та введення воєнного стану вплинули на відповідача та унеможливили виконання ним зобов`язань за договором. Вважає, що настання військової агресії не спричиняє зупинення господарської діяльності відповідача та відсутність в нього коштів, достатніх для виконання своїх зобов`язань за договором. Наданий відповідачем лист Торгово-промислової палати України не може вважатися беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин для відповідача, які призвели до неможливості виконання ним своїх зобов`язань за договором. Вважає, що відповідачем порушено п. 14.3 договору щодо порядку повідомлення про форс-мажорні обставини.

15.09.2022 відповідачем у підготовчому засіданні заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості ознайомитися з відповідью на відзив.

15.09.2022 позивач у підготовчому засіданні не заперечував проти клопотання відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

15.09.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.09.2022.

19.09.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка раніше надійшла 13.09.2022 на адресу електронної пошти суду.

22.09.2022 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що внаслідок форс-мажорних обставин, якими є військова агресія російської федерації проти України, відповідач з об`єктивних причин не міг виконати обов`язки по сплаті заборгованості за договором № 1912000074 від 17.12.2019. Вважає, що належним чином повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин. Також зазначає, що відповідач здійснив часткову сплату за позитивні добові небаланси в загальному розмірі 79.992.707,44 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Просить в позові відмовити повністю.

22.09.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

18.10.2022 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.10.2022 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.10.2022.

У зв`язку з оголошенням 27.10.2022 у місті Києві та Київській області двох повітряних тривог та внаслідок припинення постачання електричної енергії до приміщень суду 27.10.2022 судове засідання у справі № 910/5571/22 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5571/22 від 27.10.2022 сторін повідомлено, що судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 01.11.2022.

Позивач в судовому засіданні 01.11.2022 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 01.11.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

01.11.2022 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.11.2022.

15.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень щодо часткової оплати вартості щодобових позитивних небалансів.

В судовому засіданні 15.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енегія» (замовник, позивач) укладений договір транспортування природного газу № 1912000074 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем вартість позитивних добових небалансів за період з лютого по травень 2022 року у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 95.634.856,42 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 6.575.992,45 грн та 3% річних в сумі 662.117,15 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно до п. 17.1 договору він набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюється сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи оператора з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС інформація про небаланс замовника послуг транспортування надається оператором газотранспортної системи в метрах кубічних та інформативно в одиницях енергії (кВт-год). При цьому розрахунки здійснюються в метрах кубічних.

Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з абз. 2 п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктом 9.1 договору на транспортування природного газу сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до п. 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс.

Отже, балансування це послуга, яка надається в рамках надання послуги транспортування. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Розрахунок обсягів добового небалансу здійснюється Оператором ГТС за кожну газову добу, а періодом балансування є газова доба та/або газовий місяць, що складається з газових діб. Якщо обсяг добового небалансу є позитивним, то вважається, що замовник продав оператору ГТС газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від Оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс.

Вартість послуг розраховується, зокрема, балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

13.03.2022 відповідач через інформаційну платформу повідомив позивача, надіславши відповідний акт № 02-2022-1912000074 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2022 року, відповідно до якого вбачається, що розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику становить 23.484.856,42 грн.

13.04.2022 відповідач через інформаційну платформу повідомив позивача, надіславши відповідний акт № 03-2022-1912000074 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року, відповідно до якого розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику становить 80.212.906,79 грн.

13.05.2022 відповідач через інформаційну платформу повідомив позивача, надіславши відповідний акт № 04-2022-1912000074 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2022 року, відповідно до якого розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику становить 16.232.457,02 грн.

14.06.2022 відповідач через інформаційну платформу повідомив позивача, надіславши відповідний акт № 05-2022-1912000074 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року, відповідно до якого розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику становить 2.509.484,31 грн.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату вартості добових небалансів у наступні строки

за лютий 2022 року - до 18.03.2022 включно;

за березень 2022 року - до 20.04.2022 включно;

за квітень 2022 року - до 20.05.2022 включно;

за травень 2022 року - до 21.06.2022 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату вартості добових небалансів на загальну суму 26.804.848,11 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 20784 від 29.03.2022, № 23987 від 11.04.2022, № 37216 від 26.05.2022 та № 44770 від 24.06.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо сплати вартості добових небалансів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент звернення позивача з позовом до суду становила 95.634.856,42 грн.

Проте, відповідачем подано платіжні доручення № 50192 від 13.07.2022 на суму 5.058.280,02 грн, № 50193 від 13.07.2022 на суму 2.453.244,13 грн, № 63984 від 25.08.2022 на суму 9.362.763,80 грн та № 64392 від 26.08.2022 на суму 36.313.571,38 грн, які свідчать, що відповідач перерахував позивачу вартість добових небалансів в загальному розмірі 53.187.859,33 грн. В призначені платежу даних платіжних доручень зазначено посилання на договір № 1912000074 від 17.12.2019.

Таким чином, подані платіжні доручення свідчать, що відповідач частково перерахував борг після звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 53.187.859,33 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті вартості добових небалансів за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості добових небалансів в розмірі 42.446.997,09 грн (95.634.856,42 грн - 53.187.859,33 грн).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату вартості добових небалансів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості добових небалансів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 6.575.992,45 грн інфляційних втрат та 662.117,15 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів річних.

За розрахунками суду розмір 3% річних (знаходиться в матеріалах справи) становить 608.272,91 грн та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України, зокрема невірно визначено період прострочення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

З викладеного у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивачем здійснено нарахування наступним чином

на суму боргу за лютий 2022 року в розмірі 14.421.043,82 грн нараховано інфляційні втрати за повний березень місяць 2022 року;

на суму боргу в розмірі 94.633.950,61 грн (14.421.043,82 грн борг за лютий 2022 року + 80.212.906,79 грн борг за березень 2022 року) нараховано інфляційні втрати за повний місяць квітень 2022 року;

на суму боргу в розмірі 110.866.407,63 грн (14.421.043,82 грн борг за лютий 2022 року + 80.212.906,79 грн борг за березень 2022 року + 16.232.457,02 грн борг за квітень 2022 року) нараховано інфляційні втрати на повний місяць травень 2022 року.

Однак, судом встановлено, що прострочення виконання зобов`язання відповідачем по сплаті зазначених сум боргу виникає

на суму 14.421.043,82 грн з 19.03.2022

на суму 94.633.950,61 грн з 21.04.2022

на суму 110.866.407,63 грн з 21.05.2022

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6.575.992,45 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки інфляційні втрати нараховані за періоди, що становлять менше півмісяця прострочення.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача, як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорної обставини, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов`язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання.

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 14.2 договору).

Згідно з п. 14.3 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку. Неповідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на них як на причину звільнення від відповідальності за невиконання вимог Кодексу та цього договору.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, …

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Повідомлення відповідача без номеру та дати про настання форс-мажорних обставин, яке було надіслано на адреси електронної пошти представників позивача, що зазначені в договорі та додаткових угодах до нього, не приймається судом в якості належного доказу дотримання п. 14.3 договору, оскільки воно не містить жодних реквізитів які б дозволили встановити, що воно стосується позивача та укладеного з ним договору транспортування природного газу № 1912000074 від 17.12.2019.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів ані повідомлення відповідача позивачу про настання форс-мажорних обставин, ані відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором транспортування природного газу № 1912000074 від 17.12.2019, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості добових небалансів, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору судом враховано ту обставину, що позивач частково здійснив оплату основного боргу.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 53.187.859,33 грн основного боргу закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 38863790) 42.446.997 (сорок два мільйони чотириста сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 09 коп. основного боргу, 608.272 (шістсот вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн 91 коп. 3% річних, 812.387 (вісімсот дванадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 21.11.2022.

СуддяВ.В. Сівакова