Рішення № 107424455, 11.11.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/131/22

Справа №754/5461/22

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора капрала поліції 2 батальйону 3 роти Управління Патрульної поліції в м.Києві Цибулі Олега Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що 10 липня 2022 року інспектором роти №3 батальйону №2 Управління Патрульної поліції в м. Київ, Капралом поліції Цибулею Олегом Валентиновичем, було винесено постанову серії ЕАР №5594395 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАУ, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Позивач зазначає, що 10 липня 2022 року, рухаючись в транспортному засобі КІА Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджаючи по вул.. Братиславська, б.48 був зупинений невідомим співробітником Поліції, котрий наказав зупинитися в Смузі для громадського транспорту. Після до автомобіля Позивача підійшов інший інспектор поліції Цибуля О.В. та не представившись попросив пред`явити документи, а саме посвідчення водія, свідоцтво на ТЗ. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 нібито о 17 годині 47 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля у м. Києві по вул. Братиславська, не виконав вимоги дорожнього знаку 5.8 та здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР. Зазначені дії інспектора ОСОБА_1 вважає протиправними, а постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням. Так, як дорожні знаки, які могли б бути не виконанні Позивачем, а саме 5.8 або 5.11 Проте, вимогами ПДР, саме п.147.2 ПДР, у таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини, що було ї зроблено Позивачем, оскільки попередньо виконував поворот з Лісового проспекту на вулю Братиславську і далі увімкнув поворотник щоб змінити смугу руху і виконати вимоги знаку 5.8 і діяв далі вимогам ПДР, а саме п.10.1 ПДР. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та п.10.3 ПДР. Уразі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Таким чином, ОСОБА_1 виконував всі вимоги ПДР.

З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, скасувати її, а справу закрити.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. від 15.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в позовному провадженні. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов до 14.08.2022 року.

16 серпня 2022 року представником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції в особі представника Дідковської Д. подано письмові пояснення на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити, обґрунтовуючи тим, що інспектором було винесено постанову відповідно до вимог чинного законодавства, натомість позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

23 серпня 2022 року представником департаменту патрульної поліції Дариною Дідковською подано заяву про залучення Департаменту патрульної поліції, як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.288 КУпАП постанова інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили (ч.1 ст.289 КУпАП).

Згідно приписів ч.2 ст.291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Суд дослідив надану відповідачем постанову винесену інспектором Управління патрульної поліці в м. Києві ( 3 батальйон, 2 рота) капралом поліції Цибулею Олегом Валентиновичем, серія ЕАР №5594395 від 10.07.2022 року із змісту якої вбачається, що транспортний засіб «КІА Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 , 10.07.2022 року о 17 годині 47по вул. Братиславська 11 А в м. Києві, водій керуючи Т/З здійснив рух на смузі для маршрутних Т/З, позначеною дорожнім знаком 5.8 чим порушив п.17.1 ПДР. На дорозі із смугою для маршрутних Т/З, позначеній дорожним знаком 5.8 або 5.11 і забороняється рух і зупинка інших Т/З на цій смузі., чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3, ст.122 КУпАП, через що на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Диспозиція ч.3 ст.122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до приписів п.п. «и» п.15.10 Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Водночас, приписами ч.3 ст.265-4 КУпАП встановлено перелік випадків, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, зокрема, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 8.4 ПДР України встановлює розподіл дорожніх знаків на групи, зокрема попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу та таблички до дорожніх знаків.

Так, дорожній знак 5.8, позначає не смугу, а дорогу для руху маршрутних ТЗ. Доказів встановлення будь-якого із зазначених знаків на ділянці дороги, по якій здійснював рух позивач, відповідач суду не надав. Також суду не надано доказів на підтвердження того, що позивач рухався з порушенням п.17.1 ПДР і такі дії з його боку мали місце саме в силу його умисних дій, а не з об`єктивних причин наявність перешкод для руху по смузі не для маршрутних ТЗ, порушення іншими учасниками Правил дорожнього руху.

Суд дійшов висновку, що Позивачем доведено невинуватість, оскільки процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, то факт умисного вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.

Відповідно до положень ч.6 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В судовому засіданні судом встановлено, що складаючи постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача, інспектор патрульної поліції не надав належної оцінки доводам позивача з приводу причин його зупинки в даній дорожній ситуації, а також наявності правомірних підстав для здійснення такої зупинки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відповідач, відповідно до ст.78 КАС України, не надав доказів в обґрунтування складання оскаржуваної постанови та скоєння позивачем порушення ПДР України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов в цій частині заявлених вимог підлягає задоволенню.

З урахуванням повноважень суду, визначених ст.ст. 245, 286 КАС України, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд вважає, що слід визнати протиправною та скасувати постанову, винесену інспектором патрульної поліці в м. Києві( 2 батальйон, 3 рота) капралом поліції Цибулею Олегом Валентиновичем, серія ЕАР № 5594395 від 10.07.20221року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн., а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, ст. 122, КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону УПП у м. Києві капрала поліції Цибулі Олега Валентиновича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Цибулі Олега Валентиновича -інспектора патрульної поліції в м. Київ, серія ЕАР № 5594395 від 10.07.2022 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Галась