Ухвала суду № 107419701, 07.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

07 листопада 2022 року м. Київ № 826/7188/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Федорчука А.Б., за участі секретаря судового засідання Левкович А.С., розглядаючи в підготовчому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" (27500, м.Світловодськ, вулиця Дружби, 15 А) доМіністерства юстиції України (01001, м.Київ, вулиця Городецького, 13) Державного агенства лісових ресурсів України (01001, м.Київ, вулиця Шота Руставелі, 9А) про визнання незаконним, нечинним наказу №42 від 19.02.2007 р. за участі:

представників позивача: Богданова М.Г., Прилуцький О.С.,

представника відповідача-1: Сабадаш О.І.,

представник відповідача-2: Діжевська В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів» (надалі по тексту також - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі по тексту також - відповідач-1), Державного агентства лісових ресурсів України (надалі по тексту також - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати незаконним, нечинним, таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - ст.13, ч.5 ст.92 Конституції України, Наказ Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. №42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" яким затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за №164/13431, з моменту ухвалення рішення у даній справі;

- зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати рішення про державну реєстрацію наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. №42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" яким затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 р. за №164/13431.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року про залишення без розгляду позовної заяви залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2020 року прийнято адміністративну справу №826/7188/16 до розгляду.

Мотивуючи заявлені вимоги представник позивача зазначив, що у єдиному нормативно-правовому акті, який регулює порядок організації проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, а саме в оскаржуваному наказі, відсутні норми, якими було б врегульовано порядок укладання договорів купівлі-продажу необробленої деревини за результатами аукціонів. Вказане положення, на переконання представника позивача, не встановлює відповідальності покупців та продавців за ухилення від укладення договору купівлі-продажу необробленої деревини, придбаної на аукціоні, невиконання або неналежне виконання укладених договорів.

В обґрунтування позовних вимог також представник позивача повідомив, що Указ Президента України від 14 серпня 2000 року №969 (969/2000), відповідно до якого прийнято спірний наказ №42 від 19 лютого 2007 року, втратив чинність на підставі Указу Президента України №548/2011 від 13 лютого 2011 року «Про положення про Державне агентство лісових ресурсів України», яким затверджено Положення про Державне агентство лісових ресурсів України.

Крім того, оскаржуваний наказ прямо суперечить положенням Концепції реформування та розвитку лісового господарства, а саме пункту 4 Концепції, яким встановлено, що критерії ефективного використання лісових ресурсів.

Додатково представник позивача стверджував, що виявлення порушень або недотримання вимоги пункту 16 Положення органом, що видав нормативно-правовий акт, є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

У відзиві на адміністративний позов представник Міністерства юстиції України зазначив, що підстави для скасування рішення про державну реєстрацію оскаржуваного нормативно-правового акта, визначені пунктом 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, в т.ч. судові рішення, які набрали законної сили про визнання незаконними і нечинними наказу, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, відсутні. Також представник Міністерства юстиції України стверджував, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме реєстрацією наказу Міністерством юстиції України порушене право позивача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19 лютого 2007 року відповідно до Положення про Державний комітет лісового господарства України, затвердженого Указом Президента України від 14 серпня 2000 року N 969 (969/2000 ), розділу IV Концепції реформування та розвитку лісового господарства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 року N208-р (208-2006-р ), та з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення Державним комітетом лісового господарства України видано наказ №42, яким затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини.

Незгода позивача із вказаним наказом як таким, що істотно порушує його права та законні інтереси, зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом, до 15 грудня 2017 року) правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом, до 15 грудня 2017 року) визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Так, перевірка законності цих актів полягає у з`ясуванні їх відповідності законам України.

Підставами для прийняття судом рішення щодо незаконності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність правовим актам вищої юридичної сили; порушення встановленої законом процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення повноважень при їх прийнятті.

При цьому, обов`язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на дату вирішення даної справи) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів» є лісопильне та стругальне виробництво.

Також, в адміністративному позові представник позивача повідомив та підтвердив відповідними доказами, що приймаючи участь в аукціонах з продажу необробленої деревини IV кварталу 2015 р., I кварталу 2016 р. - продавець ДП «Лубенське ЛГ», та I квартал 2016 р. - продавець ДП «Чигиринське ЛГ», ставши переможцем і придбавши лоти, позивач до цього часу не має можливості вивезти придбану необроблену деревину.

ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів» придбавши необроблену деревину на аукціоні, згідно "Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини" затвердженого оскаржуваним наказом Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007 р., позбавлений можливості вивезти куплений товар від Продавця, так як останній ухиляється від укладання договору купівлі-продажу необробленої деревини користуючись своїм монопольним становищем на ринку даної сировини, при цьому висуваючи незаконні вимоги до покупця посилається на свій статус державного підприємства, в результаті чого позивач змушений був звернутися до господарського суду для укладання договорів у судовому порядку.

Отже, виходячи з приписів частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано вказаний акт.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року в адміністративній справі №826/18026/17 визнано незаконним та нечинним Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробної деревини».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відтак, рішення в адміністративній справі №826/18026/17 набрало законної сили.

Так, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року Міністерством аграрної політики та продовольства України 20 серпня 2018 року прийнято наказ №410 «Про скасування наказу Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року №42», пунктом 1 якого скасовано наказ Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 року за № 164/13431.

Пунктом 3 наказу №410 від 20 серпня 2018 року передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 18 вересня 2018 року.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 17 вересня 2021 року у справі № 826/18026/17 (провадження №К/9901/57333/18) рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року скасував та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЕКО-ПРОД» відмовив.

Згідно вимог пункту 6 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.

З урахуванням того, що постановою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі № 826/18026/17 (провадження №К/9901/57333/18) у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЕКО-ПРОД» відмовлено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, п. 6 ч. 1 ст. 238, ст. 241-246, 255, 264 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Державного агентства лісових ресурсів України про закриття провадження в адміністративній справі №826/7188/16 залишити без задоволення.

Копії ухвали надіслати учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук