Рішення № 107414079, 18.11.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/3020/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області та до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Копитчак Олександра про застосування адміністративно- господарського штрафу АО №340082 від 03 серпня 2022 року на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відділом державного нагляду (контролю) в Закарпатській області безпідставно застосовано адміністративно- господарський штраф АО №340082 від 03 серпня 2022 року на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 17000 грн, оскільки відповідно до постанови КМУ від 05.07.2022 року за №412 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану" Кабінет Міністрів України установ, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях. Якщо в установі замовника є прилади, які підлягають періодичній повірці, а чергова повірка припадає на час воєнного стану і місяць після його припинення чи скасування, він може не проводити таку повірку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року постановлено про зобов`язання Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області надати витребувані докази.

24 жовтня 2022 року Державною службою України з безпеки на транспорті подано відзив по справі. У якому вказує, що Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській .області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті не має статусу юридичної особи, не є самостійним суб`єктом владних повноважень та функції якого окремо визначені законодавчо. Зазначає, що хоч протокол перевірки тахографа був наявний у водія на момент проведення перевірки, однак, як регульований засіб вимірювальної техніки, що підлягають, періодичній повірці, станом на 01.08.2022 був не повірений, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 про «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» та встановивши термін продовження чинності позитивних результатів періодичної, позачергової повірки регульованих засобів вимірювальної техніки. Однак, вищезазначена постанова не надає підстав саме для процедури перевірки та адаптації тахографу. Оскільки поняття «адаптації та перевірки» не є тотожнім поняттю «повірка». Зазначає, що надання протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу регулюється, як зазначено попередньо, іншим нормативно-правовим актом -Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженому Наказом Міністерства інфраструктури, транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 p., пунктом 1.4 якої -визначено що адаптація тахографа це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN код) та номерний знак (цифри, літери на номерному знаку, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення і константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «І» а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу». За визначенням ЄУТР повірка - це «калібрування». Так, Укртрансоезпека, направила лист до Міністерства Економіки України щодо дії постанови Кабінету Міністрів України №412 від. 05.04.2022 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (на яку посилається позивач). За вихідним реєстраційний номером 3421-05/62248-03 від 30.08.2022 р. за підписом заступника міністра О. Грибана надано відповідь, «що дія постанови № 412 поширюється на питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки у період воєнного стану та не поширюється на перевірку та адаптацію тахографів.» Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року постановлено про залучення співвідповідача у справі - Державну службу України з безпеки на транспорті (м.Київ, пр-т Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що посадові особи відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області за наявних підстав для перевірки, а саме направлення №015836 від 01.08.2022 р. складеного за графіком проведення рейдових перевірок від 29.07.2022 р., зупинили для перевірки транспортний засіб Меrsedes Benz 412D реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2 .

Під час перевірки водій надав наступні документи: водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб Меrsedes Benz 412D 1998, державний номер НОМЕР_3 ; ліцензію надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, видана 31.07.2012 № 209; паспорт міжміського автобусного маршруту регулярних перевезень. Назва маршруту «санаторій «Сонячне Закарпаття» -Ужгород»; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 04.06.2019р. Результати перевірки викладені в Акті перевірки № 334118 від 01.08.2022 р.

03 вересня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО № 340082, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1).

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина 2).

Частиною 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Аналіз положень Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок відповідає правовим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 4 цього Наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності, зокрема, для: перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01 червня 2013 року; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01 червня 2015 року.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 1.5 Положення, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі Перевізник); тахограф контролюючий пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 цього Положення передбачено, що водій, який керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994 016).

Пунктом 2.7 Інструкції передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ (пункт сервісу тахографів) оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запис, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Як встановлено матеріалами справи, водієм Меrsedes Benz 412D було надано державному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу № UA 042-001339Z від 04.06.2019 року, разом з тим, такий є прострочений.

Позивач зазначає, що протокол перевірки тахографа був наявний у водія авто на момент проведення перевірки, однак, як регульований засіб вимірювальної техніки, що підлягають, періодичній повірці, станом на 01.08.2022 був не повірений, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 про «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» та встановивши термін продовження чинності позитивних результатів періодичної, позачергової повірки. регульованих засобів вимірювальної техніки.

Однак, вищезазначена постанова не надає підстав саме для процедури перевірки та адаптації тахографу. Оскільки поняття «адаптації та перевірки» не є тотожнім поняттю «повірка».

Відповідно до листа Міністерства Економіки України 3421-05/62248-03 від 30.08.2022 р. слідує, що Постановою Кабінету Міністрів України дійсно відстрочено процедуру саме повірки "законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, тобто, відповідно до пункту 18 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» -це сукупність операцій- шо включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, шо зазначений засіб відповідає , встановленим вимогам. Та відповідно до п.2.5 Інструкції №385 від 24.06.2010 затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури, транспорту та зв`язку України повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку про те, що з начальником відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту за №334118 від 01.08.2022 правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, винесено постанову АО №340082 від 03.08.2022 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., а тому підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (вул. Гагаріна, буд. 38,м. Ужгород,Закарпатська область,88006, код ЄДРПОУ 20453063) та до Державної служби України з безпеки на транспорті (м.Київ, пр-т Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.Ю.Дору