Рішення № 10740749, 05.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 серпня 2010 р. Справа 9/116-10

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до: Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 05459105 (вул. Плеханова, 28, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)

про стягнення 28813,35 грн. заборгованості

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ФОП ОСОБА_1 - свідоцтво № 014195 від 05.09.2005р.;

відповідача: Хренов В.О. - довіреність № 421 від 02.08.10;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28813,35 грн. основного боргу.

22 червня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/116-10 та призначено її до розгляду на 05.08.2010р.

05.08.2010р. позивач супровідним листом (вх. № 8861 від 05.08.10р.) подав позовну заяву в новій редакції, яка прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 05.08.2010р. позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 431 від 04.08.2010р. та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в розмірі 28813,35 грн. визнали.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

23.09.08р. між Державним підприємством "Гайсинський спиртовий завод" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № 55, відповідно до п. 1.1. якого виконавець (позивач) забезпечує виконання послуг по перевезенню меляси автомобілем.

Відповідно до п. 2.1. виконавець зобов"язується виконати транспортні роботи в об"ємах згідно заявки замовника.

Згідно п. 3.1. вартість транспортних послуг по перевезенню автотранспортом вантажів складає 0,72 грн. за 1 тонно-кілометр без урахування ПДВ, паливо виконавця.

Пунктом 3.2. сторони визначили, що оплата за виконані транспортні послуги проводиться замовником шляхом передоплати коштів на р/р виконавця протягом 1 місяця.

На виконання умов договору позивач надав послуги по перевезенню меляси на загальну суму 37603,31 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 27.10.2008р. на суму 20224,51 грн., від 17.11.2008р. на суму 15431,40 грн., від 27.11.2008р. на суму 1947,40 грн., реєстрами транспортних перевезень меляси за жовтень-листопад 2008р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 11000,00 грн. (виписки банку № 531 від 07.11.2008р. та № 74 від 23.06.2009р. ).

01.12.2009р. між Державним підприємством "Гайсинський спиртовий завод" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № 39, відповідно до п. 1.1. якого виконавець забезпечує виконання послуг по перевезенню мазута М-100 автомобілем на ДП "Гайсинський спиртовий завод", розташований за адресою: м. Гайсин, Вінницької області, вул. Плеханова, 28.

Згідно п.1.1 додатку № 1 від 01.12.2009р. до договору № 39 від 01.12.2009р. виконавець забезпечує виконання послуг по перевезенню мазуту М-100 та меляси автотранспортом на ДП "Гайсинський спиртовий завод" який знаходиться за адресою: м. Гайсин, Вінницької області, вул. Плеханова, 28.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що оплата за виконані транспортні послуги проводиться замовником шляхом перерахування коштів на р/р виконавця протягом 1 місяця.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору № 39 від 01.12.2009р. договір доповнено п.3.3. в слідуючій редакції: вартість транспортних послуг по перевезенню меляси автотранспортом з прирейкової бази, що знаходиться за адресою: м. Гайсин, вул. 50-річчя СРСР, 21 на ДП "Гайсинський спиртовий завод", що знаходиться за адресою: м. Гайсин, Вінницької області, вул. Плеханова, 28 складає 10 грн. за 1 тонну без врахування ПДВ, паливо виконавця.

На виконання умов договору № 39 від 01.12.2009р. позивач надав послуги по перевезенню меляси та мазуту на загальну суму 7033,90 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 22.01.2010р. та реєстрами транспортних перевезень меляси та мазуту за грудень 2009р. та січень 2010р.

В рахунок погашення боргу за договором № 39 від 01.12.2009р. позивач отримав від відповідача 129 літрів дизпалива згідно накладної № 3 від 29.01.2010р. на загальну суму 715,95 грн. та 920 літрів дизпалива і 110 літрів бензину А-80 згідно накладної № 7 від 19.02.2010р. на суму 6316,00 грн.

Таким чином станом на 22.07.2010р. відповідач заборгував позивачу 28813,35 грн. з врахуванням заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2208,09 грн. станом на 01.10.2008р., що також підтверджено сторонами в актах звірки взаємних розрахунків від 01.04.2010р. та від 22.07.2010р.

27.04.2010р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою здійснити оплату заборгованості в розмірі 28813,35 грн. У відповіді № 324 від 25.05.2010р. на претензію від 27.04.2010р. відповідач борг в сумі 28813,35 грн. визнав в повному обсязі, однак вимогу залишив без виконання.

У зв"язку з тим, що відповідач зазначений борг не сплатив, позивач звернувся до суду із вказним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 28813,35 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 22.06.2010р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 28813,35 грн. за надані послуги перевезення згідно договорів № 55 від 23.09.2008р. та № 39 від 01.12.2009р., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 05459105 , вул. Плеханова, 28, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700 (п/р 2600048010509 в ВФ ВАТ КБ "Хрещатик" МФО 302786) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 23714 (ВОД "Райффайзен Банк Аваль" ОКПО 20097421, рахунок 290995006 для зарахування на рахунок 26207600004006.35.4010) 28813,35 грн. основного боргу, 288,13 грн. - витрат на сплату держмита, 236,00 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу (вул. Плеханова, 28, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область,