Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
10 серпня 2010 р. Справа 15/53-10
за позовом:Закритого акціонерного товариства "Трубосталь", м. Коростень Житомирської області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВінницяМеталоЦентр", м. Вінниця
про стягнення 23739,51 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Вигівська О.В., довіреність від 09.08.2010р.
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою суду від 29 липня 2010 р. порушено провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Трубосталь", м. Коростень Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВінницяМеталоЦентр", м. Вінниця про стягнення боргу в розмірі 23739,51 грн., що включає в себе: 23500,00 грн. - суми основного боргу; 204,74 грн. - пені та 34,77 грн. - 3% річних.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.
В судове засідання 10.08.2010 р. з'явився представник позивача.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 30.07.2010 р. №7324р.-7326р.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представником позивача було подано суду заяву в якій він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 23100,00 грн. - основновного боргу; 204,74 грн. - пені; 34,77 грн. - 3% річних. 400,00 грн. - частина основної суми боргу була сплачена відповідачем після подання позовної заяви до суду, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 10.08.2010 року та листом наданим в судовому засіданні представником позивача в якому зазначається стан заборгованості ТОВ "ВіницяМеталоЦентр" на дату судового засідання. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:
09 лютого 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Турбосталь" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВінницяМеталоЦентр" (надалі відповідач) був укладений договір № Т-6/0209, за умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач - прийняти і оплатити металопродукцію (далі товар).
20 травня 2010 року позивач відвантажив відповідачу товар на суму 143193,68 грн. згідно видаткової накладної РН1-11.000883 від 20.05.2010 року, довіреності №Дов-000082 від 18.05.2010 року на отримання від ЗАТ "Трубосталь" цінностей за рахунком-фактурою №СФ2-11.000873 від 14.05.2010 року та гарантійного листа вих. № 133 від 20.05.2010 року, в якому відповідач гарантує здійснити оплату по видатковій накладній РН1-11.000883 від 20.05.2010 року на суму 143193,68 грн. до 02.06.2010 року.
В порушення взятих на себе зобов'язань за договором Т-6/0209 відповідач оплату за поставлений товар у вказані строки не здійснив, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 30.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 24000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №1553 від 30.06.2010 р. про сплату боргу в розмірі 24000,00 грн., проте яка останнім була залишена без реагування.
Станом на 19.07.2010 року сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 23500,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 19.07.2010 року.
В зв'язку з наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, останній був змушений звернутися до суду з вимогою сплати суми боргу та нарахованих ним пені і 3% річних, після чого відповідачем було здійснено часткову оплату по основній сумі боргу, в розмірі 400,00 грн.
Таким чином частина основного боргу відповідача за отриманий товар була погашена, тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1. ст.80 ГПК України, з покладанням на відповідача судових витрат, на підставі п. 8 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 із змінами, внесеними згідно роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 та ст.49 ГПК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених
законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 23100,00 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України
Згідно чинного законодавства, а саме п. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 204,74 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, так як вказані вимоги відповідають умовам п. 8.2 Договору Т-6/02096 (укладеного між сторонами) за прострочку платежу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Також позивач просить стягнути з відповідача 34,77 грн. - 3% річних, згідно наданого розрахунку.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 34,77 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 25, 28, 30, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ч. 7 ст. 81-1, ст.ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовільнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВінницяМеталоЦентр" (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 78 (фактична адреса); 23116, Вінницький район, с. Пултівці (юридична адреса), код 33182621) на користь Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шатришанська, 65, код 13548581) 23100,00 грн. - основного боргу; 204,74 грн. - пені; 34,77 грн. - 3% річних; 237,40 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. –відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 400,00 грн. - основної суми боргу припинити.
4. Повернути суму зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 1,40 грн. Закритому акціонерному товариству "Трубосталь" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шатришанська, 65, код 13548581, р/р № 2600314330 у ЖОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 311528) сплаченого за платіжним дорученням від 19.07.2010 року № 2056 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 15/53-10.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85 ГПК України 11 серпня 2010 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шатришанська, 65
3 - відповідачу 21032, м. Вінниця, вул. Київська, 78 (фактична адреса); 23116, Вінницький район, с. Пултівці (юридична адреса)
Судове рішення № 10740731, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/53-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: