Ухвала суду № 107406142, 17.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5105/22

Провадження № 1-кп/461/630/22

УХВАЛА

17.11.2022 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі

Головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022140000000135 від 12.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022140000000135 від 12.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

Ухвалою суду від 29 вересня 2022 року у справі призначено підготовче судове засідання. /а.с.23/

21 жовтня 2022 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 подано заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 від кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022140000000135 від 12.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України. Мотивуючи тим, що 26 вересня 2022 року було затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 процесуальним керуючим ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_4 та захист вважає, що під час досудового слідства прокурором було порушено вимоги щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в праві на захист, що передбачено ст. 20 КПК України.

На думку захисту прокурор ОСОБА_6 допустив службову недбалість та халатність під час здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні № 22022140000000135 від 12.07.2022 року.

08.08.2022 року адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 було подано клопотання до слідчого ОСОБА_7 , в якому адвокат просив надати дозвіл виїзду на територію, де розтушовані об`єкти. які були уражені ракетами, також просив про дозвіл на фотографування та проведення замірів на території.

Відповідно до відповіді слідчого ОСОБА_7 , останній повідомив, що пошкодженні внаслідок ракетного обстрілу 13.03.2022 р. об`єкти перебувають на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не перебувають в розпорядженні слідчого відділу та Управління СБ України у Львівській області в цілому, а належать різним військовим частинам МО України. Отримавши вище вказану відповідь 23.08.2022 р., ОСОБА_5 звернувся з адвокатським запит в військову частину НОМЕР_1 на території якої розташовані об`єкти які були уражені ракетами 13.03.2022року. Однак в супереч ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом було отримано відповідь з військової частини НОМЕР_1 лише на початку жовтня 2022 року.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_5 не отримав своєчасної відповіді від військової частини НОМЕР_1 , тому ним було написано адвокатський запит в Львівську обласну прокуратуру на ім`я процесуального керуючого ОСОБА_6 , який був отриманий 15.09.2022 року, про що зазначає сам прокурор в своїй відповіді.

В перших числах жовтня адвокатом було отримано конверт з відповіддю прокурора ОСОБА_6 на адвокатський запит. Відповідно до штемпелю який стоїть на конверті лист був відправлений 26.09.2022 року, що також є датою закінчення досудового розслідування та вручення обвинувального акту ОСОБА_4 .. Стороною захисту зазначається, що процесуальний керуючий свідомо затягнув з відправкою відповіді на адвокатський запит, щодо його допуску на територію військової частини НОМЕР_1 . Висновок такий сторона захисту зробила з того, що дата на листі відповіді стоїть 16.09.2022 р, № 10/2-4782-22, а штемпель відправки листа 26.09.2022 року.

Вище описані події, на думку захисту, свідчать про не бажання слідства допустити адвоката ОСОБА_5 до місця події яка сталася 13.03.2022 року, а також це свідчить про обмеження ОСОБА_4 в праві на захист.

Захист вважає, що затягування з відповідями на його адвокатські запити порушили право на захист ОСОБА_4 , а також було порушено ст. 22, 47 КГІК України, що забезпечують змагальність сторін.

Крім цього, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що одним із пунктів обвинувачення слідство ставить ОСОБА_4 отримання від невстановлених слідством осіб фінансової винагороди. На думку захисту є фактом обвинувального ухилу та недбалого ставлення процесуального керуючого ОСОБА_8 до своїх обов`язків. Адже під час ознайомлення з матеріалами справи сторона захисту не отримала від слідства жодного бухгалтерського, банківського документа який би засвідчував, що ОСОБА_4 отримував винагороду.

Також не повнота, недбалість та обвинувальний ухил слідства, процесуального керуючого прослідковуєтся у тому, що в матеріалах кримінального провадження міститься не карта військового полігону, а карта-схема всього Мисливсько-рибальського Господарства «Старині».

Сторона захисту зазначає, що адвокат ОСОБА_5 особисто їздив в МРГ «Старині», карта знаходиться в вільному доступі для всіх бажаючих, висить вона в коридорі приміщення МРГ «Старині». Карта розміщена з метою інформування та роз`яснення місць полювань на МРГ «Старині».

Також, сторона захисту, звертає увагу на те, що слідством, процесуальним керуючим не надано під час виконання ст.290 КПК України документа який би свідчив, що карта-схема МРГ «Старичі» є секретною, або відповідною службою України на карту накладено гриф секретності і її заборонено розповсюджувати.

В обвинувальному акті слідчий пише, що ОСОБА_4 надіслав представнику країни агресору інформацію про те, що в підвалі одного із будинків по АДРЕСА_1 зберігається озброєння, чим вчинив умисні дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України. Однак, дана інформація була спростована СБУ.

Таким чином, на думку захисту, очевидним є те, що слідство та процесуальний керуючий в обвинувальний акт вписали неправдиву інформацію щодо дій ОСОБА_4 .. Адже самі представники СБУ простували обвинувачення яке зараз висунули ОСОБА_4 ще 4 березня 2022 року.

Вище описана на думку захисту халатність та недбалість за проведенням досудового слідства, у захисту викликає чіткі переконання в упередженості прокурора

ОСОБА_9 підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заяву про відвід прокурора підтримав, з підстав викладених у ній. Просив суд відвести прокурора від даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід прокурора підтримав. Просив суд заяву задоволити.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечив заяву з мотивів безпідставності.

Суд, заслухав пояснення захисника, обвинуваченого, думку прокурора щодо заявленого йому відводу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст.80КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст.77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до вимог ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлює позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності прокурора слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то потрібні докази фактичної наявності упередженості прокурора для відсторонення його від справи. Прокурор вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості слідчого, прокурора, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для їх відводу не достатньо лише заяви сторони з цього приводу. Така заява повинна бути мотивована належним чином з наведенням відповідних доводів та визначених законом підстав для її задоволення.

Також суд звертає увагу на те, що судовий розгляд кримінального провадження триває. Конкретних ознак очевидної недопустимості доказів суду не наведено. Доводи, викладенні захисником у заяві про відвід, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного в ньому доказу.

Відповідно дост.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, сам по собі факт спілкування обвинуваченої з прокурором в присутності захисника не може свідчити про упередженість прокурора. Більше того, прокурор в силу покладених на нього процесуальних обов`язків зобов`язаний довести винуватість особи. Той факт, що прокурор під час спілкування в присутності захисника висловив власне тлумачення положень законодавства, сам по собі, не свідчить про його упередженість.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що прокурор ОСОБА_3 не має жодного впливу на суд, більше того, він не є особою яка уповноважена приймати остаточне рішення у даній справі.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що обставини наведені в заяві належним чином не обґрунтовані, а встановлені в ході розгляду заяви факти не доводять упередженість прокурора та наявність законних підстав для його відводу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.77, 80, 81, 94 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022140000000135 від 12.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя: ОСОБА_1