Рішення № 10740477, 17.12.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 грудня 2008 р. Справа 10/162-08

за позовом:Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" , ЄДРПОУ 03731299, (с.Збаржівка,Погребищенський район, Вінницька область,22235)

до:Приватного підприємства "Рось Агро Плюс" , ЄДРПОУ 32857089, (с.Збаржівка,Погребищенський район, Вінницька область,22235)

третя особа без самостійних вимог: Уповноважений від працівників і пайовиків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Рось" ОСОБА_2 (22235, Вінницька область Погребищенського району с. Збаржівка)

про визнання договору недійсним

Головуючий суддя Даценко М.В.

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Гонта О. А.

відповідача : Завальнюк В. І.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов визнати договір про переведення боргу від 03.01.2005 року укладений СТОВ "Рось", ПП "Рось Агро Плюс" та трудовим колективом (пайовиків) СТОВ "Рось" недійсним.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 22.12.2004 року постановою господарського суду Вінницької області позивача - СТОВ "Рось" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_5 (голова ліквідаційної комісії).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.05.2008 року замінено ліквідатора СТОВ "Рось", ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гонту О. А.

При виконанні своїх повноважень відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатору стало відомо про те, що майно Боржника відповідно до договору про переведення боргу б/н від 03.01.2005 р. передане Відповідачу.

Про існування оспорюваного договору ліквідатору Гонті О. А. стало відомо лише після одержання копії вироку Погребищенського районного суду від 09.08.2007 року, яким ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб та в якому вказується про передачу товарно-матеріальних цінностей з СТОВ "Рось" на ПП "Рось Агро Плюс".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що при укладенні оспорюваного договору порушені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (п. п. 12.2, 10.3, 10.5) статуту СТОВ "Рось", ст. 203 та інших статей ЦК України.

В зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та необхідністю витребування додаткових документів в судовому засіданні оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача суду дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Постановою господарського суду Вінницької області від 22.12.2004 року, відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі №10/189-04 визнано банкрутом СТОВ "Рось" с. Збаржівка Погребищенського району Вінницької області, ліквідатором банкрутом призначено голову ліквідаційної комісії Казмірчука М. П.

Ухвалою суду від 22.05.2008 року замінено ліквідатора банкрута, ліквідатором СТОВ "Рось" призначено арбітражного керуючого Гонту О. А.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку передбаченому розділом 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 25 Закону передбачено, що з дня призначення ліквідатор здійснює повноваження керівника підприємства, приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління і розпорядження майном реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко спрямовані на задоволення визнаних вимог кредиторів за рахунок продажу майна збанкрутілого боржника. Відповідно до змісту й мети судової процедури ліквідації банкрута ст. 25 Закону визначено повноваження ліквідатора, одними із яких є формування ліквідаційної маси, реалізація майна банкрута для задоволення включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, встановленому законом.

При цьому передача майна банкрута у володіння, користування чи у власність іншим особам, в тому числі і в рахунок переведення боргу, є порушенням вимог Закону щодо наслідків визнання боржника банкрутом.

Положеннями Статуту Позивача визначені повноваження директора та виключна компетенція зборів учасників.

Пунктом 12.2 Статуту Боржника встановлено, що до повноважень директора товариства відноситься вирішення всіх питань, крім віднесених до компетенції зборів учасників. В свою чергу п. 10.3 та п. 10.5 Статуту передбачено, що до виключної компетенції зборів учасників товариства належать:

-надання дозволу на продаж або розпорядження будь-яким нерухомим майном товариства, що має вартість понад 20% розміру статутного фонду;

-надання дозволу на укладення Угод від імені товариства на суму, що перевищує 10 % Статутного фонду. Пунктом 5.1 Статуту товариства визначено розмір Статутного фонду, який складає 7400 грн.

Однак, на час укладення оспорюваного договору і повноваження керівника Позивача, і повноваження власників майна банкрута припинилися за ч.2 ст. 23 Закону, якою передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом припиняються повноваження органів управління банкрута щодо розпорядження майном банкрута та припиняються повноваження власника майна банкрута.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Натомість, оспорюваний договір зі сторони Позивача підписаний не уповноваженою особою - економістом СТОВ „Рось" Кучером Петром Володимировичем.

Факт підписання саме ОСОБА_7 оспорюваного договору та акту прийому передачі майна встановлено вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 09.08.2007р., який в силу ч. З ст. 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даної справи. Зазначеним вироком суду встановлено, що на договорах про переведення боргу від СТОВ „Рось" до ПП „Рось „Агр" Плюс" його підпис, який він поставив по проханню Казьмірчука М.Г., оскільки останній, будучи також директором ПП „Рось Агро Плюс" не міг передати сам собі майно.

Відповідно до ст. 12 Статуту Боржника укладення договорів та право підпису на них належить виконавчому директору, однак відповідно до аб.2 ч.2 ст. 25 Закону з дня призначення ліквідатора (22 грудня 2004 року) до нього переходять права керівника юридичної особи - банкрута. Таким чином, в будь-якому разі підписувати оспорюваний договір мав повноваження тільки ОСОБА_8

Отже, оспорюваний договір укладений з порушенням вимог ч.2 ст. 203 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З наведеного вбачається, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог ч.І ст. 203 ЦК України, якою встановлено, що зміст правочинну не може суперечити актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.І ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочинну сторонами вимог, встановлених частинами першою - третьою, п"ятою та шостою ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочинну.

Витрати на державне мито та інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на позивача.

Керуючись ст. ст.3,33,43,49,82,84,85,115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Визнати договір б/н про переведення боргу від 03.01.2005 року укладений СТОВ "Рось", ПП "Рось Агро Плюс" та трудовим колективом (пайовиків) СТОВ "Рось" недійсним.

Суддя Даценко М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 грудня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

з оригіналом згідно

секретар судового засідання Паламарчук А. В.