Рішення № 107397508, 17.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2022 року м. Київ № 640/21978/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови №000255 серія АГ від 02.07.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (далі - позивач та/або ТОВ «МАСТЕР-АВІА») з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач та/або ДАС України) та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 02.07.2021 серія АГ №000255 на суму 17 000,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені ним по сплаті судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що обов`язок із патрулювання та забезпечення безпеки в неконтрольованій зоні аеропорту відноситься до цілковитої компетенції правоохоронних органів, з урахуванням чого, на переконання ТОВ «МАСТЕР-АВІА», відсутній склад правопорушення, за яке останнього притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник ДАС України стверджує, що на службу безпеки авіації ТОВ «МАСТЕР-АВІА» покладено обов`язки забезпечення авіаційної безпеки, які здійснюється ним на постійній основі, зокрема огляд зон вільного доступу на предмет відсутності залишених або забутих речей, предметів, пакунків, згортків тощо, які потенційно можуть становити загрозу безпеці.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де він вказує про відсутність складу правопорушення та наполягає на задоволенні позовних вимог.

У той же час, у запереченнях від 16.09.2021 ДАС України вказує, що відсутність у переліку пункту 1 розділу XV Авіаційних правил України «Правила охорони повітряних суден та інших важливих об`єктів цивільної авіації, забезпечення контролю доступу до них», затверджений наказом Державної авіаційної служби України від 07.08.2019 №1017, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2019 за №991/33962 прямої вказівки щодо огляду неконтрольованої зони службою авіаційної безпеки аеропорту не звільняє службу авіаційної безпеки ТОВ «МАСТЕР-АВІА» як суб`єкта авіаційної діяльності від обов`язку вживати заходів щодо забезпечення безпеки в неконтрольованій зоні аеропорту. Також відповідача вказує про безпідставність доводів позивача щодо не поширення в частині імперативності норм до виконання ним пункту 3 розділу XV відповідних правил.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Згідно із Сертифікатом служби авіаційної безпеки №AVSEC-002 від 26.04.2021, який видано Державною авіаційною службою України Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» здатне забезпечувати виконання заходів АБ, зазначених в додатку до цього Сертифіката щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання згідно з сертифікаційними вимогами та вимогами нормативно-правових актів у сфері АБ.

На підставі наказу Державної авіаційної служби України «Про проведення ситуаційного експерименту служби авіації безпеки у Міжнародному аеропорті «Київ» (Жуляни) від 26.05.2021 №833, Плану проведення ситуаційних експериментів у Міжнародному аеропорті «Київ» (Жуляни) від 19.05.2021 №1.18-50-ДСК 27.05.2021 проведено ситуаційний експеримент у Міжнародному аеропорті «Київ» (Жуляни) з метою перевірки ефективності здійснення запроваджу вальних заходів авіаційної безпеки щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання у МА «Київ» (Жуляни), які стосуються заходів догляду пасажирів та їх ручної поклажі та багажу, що перевозиться у вантажному відсіку повітряного судна, заходів забезпечення неконтрольованої зони аеропорту та оцінки реагування персоналу на джерело загрози безпеці цивільної авіації.

За наслідком проведення вказаного експерименту складено акт за результатами проведення ситуаційних експериментів у Міжнародному аеропорті «Київ» (Жуляни) від 06.06.2021, який затверджений Головою Державної авіаційної служби України Олександром Більчуком (далі - акт).

В акті зафіксовано, серед іншого наступне:

«По ситуаційному експерименту № 3:

Умовний порушник прибув до аеропорту з імітатором саморобного вибухового пристрою та залишив його в чорному рюкзаку поміж банкоматів, які знаходяться в неконтрольованій зоні Терміналу «А», та впродовж 1 год. спостерігав за діями співробітників САБ, працівників Національної поліції працівників інших суб`єктів авіаційної діяльності. Умовним порушником не спостерігалось проведення огляду території силами персоналу САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА», за результатами чого імітатор вибухового пристрою який знаходився на видному місці не був виявлений.

В ході проведення ситуаційних експериментів виявлено недоліки щодо стану авіаційної безпеки МА «Київ» (Жуляни) з їх класифікацією відповідно до пункту 13.4 Програми контролю якості безпеки авіаційних суб`єктів, затвердженої наказом МТЗУ від 20.04.2007 №329, серед іншого не виконання заходів безпеки працівниками САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА» під час здійснення огляду неконтрольованої зони, що є порушенням пункту 3 Розділу XV Авіаційних правил України «Правила охорони повітряних суден та інших важливих об`єктів цивільної авіації, забезпечення контролю доступу до них», затверджених наказом від 07.08.2019 №1017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2019 за №9914/33962.».

На підстав акту Державної авіаційною службою України складено протокол Серія АА №004089 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 22.06.2021.

Надалі, на підставі протоколу Серія АА №004089 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 22.06.2021 Головою Державної авіаційної служби України винесено постанову №000255, серія АГ про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 02.07.2021, якою за порушення пунктів 1 та 3 розділу XV Авіаційних правил України «Правила охорони повітряних суден та інших важливих об`єктів цивільної авіації, забезпечення контролю доступу до них», затверджених наказом від 07.08.2019 №1017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2019 за №9914/33962 на підставі статей 127-130 Повітряного кодексу України, а саме абзацу четвертого пункту 3 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України постановлено накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» штраф у сумі 17 000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених права та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України (далі - ПК України).

Згідно абзацу 2 преамбули ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до пунктів 2, 17, 20, 84, 97 частини 1 статті 1 ПК України авіаційна безпека - захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських і матеріальних ресурсів; аеропорт - комплекс споруд, що призначений для приймання, відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення робіт з технічного обслуговування і має для таких цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання; безпека авіації - стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визначення рівня небезпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі, у сферах безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної безпеки та інформаційної безпеки; приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден; суб`єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації.

Згідно із частиною 1 статті 10 ПК України безпека авіації складається з безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної безпеки.

Відповідно до частини 2 статті 10 ПК України з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, шляхом: 1) встановлення критеріїв безпеки авіації; 2) встановлення необхідного рівня безпеки авіації; 3) здійснення аналізу та визначення існуючого рівня безпеки авіації; 4) проведення планових та позапланових перевірок, інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності; 5) встановлення строків і здійснення контролю за проведенням коригуючих дій суб`єктами авіаційної діяльності; 6) заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України; 7) анулювання, тимчасового припинення дії сертифікатів, свідоцтв, ліцензій, дозволів, обмеження прав, наданих цими документами, скасування погодження кандидатур згідно з частиною десятою цієї статті; 8) накладення штрафів та вжиття інших заходів щодо забезпечення безпеки авіації.

У той же час, положеннями частин 1-5 статті 11 ПК України регламентовано, що нормативно-правове регулювання у сфері цивільної авіації здійснюється шляхом прийняття в установленому порядку нормативно-правових актів та прийняття уповноваженим органом з питань цивільної авіації авіаційних правил України, що регулюють діяльність цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, приймає нормативно-правові акти, спрямовані на формування державної політики у сфері цивільної авіації, крім авіаційних правил України, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Авіаційні правила України підлягають обов`язковому виконанню всіма юридичними та фізичними особами на території України та суб`єктами авіаційної діяльності України за її межами.

Авіаційні правила України розробляються відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, нормативних актів Міжнародної асоціації повітряного транспорту, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), інших міжнародних авіаційних організацій та з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.

При цьому вимоги до повітряних перевізників з обслуговування та перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти; встановлення критеріїв віднесення до класу обслуговування (бізнес-клас, економклас, преміум-клас); виплати компенсації та надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажирів, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт, встановлюються однаковими як для внутрішніх, так і міжнародних рейсів.

Усі технічні терміни і визначення, що вживаються в цьому Кодексі та в нормативно-правових актах, прийнятих на його основі, тлумачаться відповідно до визначень, що містяться у стандартах і рекомендованій практиці Міжнародної організації цивільної авіації, нормативних актах Міжнародної асоціації повітряного транспорту, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), а також з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.

Авіаційні правила України встановлюють: види, форми сертифікатів та інших документів, що видаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації; строки дії зазначених документів; детальний порядок та умови отримання, анулювання, припинення дії та відмови, у тому числі щодо видачі зазначених документів; вимоги до суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності, наявності у суб`єктів авіаційної діяльності систем управління безпекою польотів та систем управління якістю; правила та порядок виконання польотів; правила та порядок аеронавігаційного обслуговування; правила, порядок, обсяг і критерії оцінки, проведення перевірок, інспектування та аудиту, їх види, прийнятні методи визначення відповідності.

Згідно із частиною 1 статті 85 ПК України уповноважений орган з питань цивільної авіації відповідає за розробку, впровадження та забезпечення виконання Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання забезпечується шляхом впровадження комплексу організаційних і практичних заходів, а також залучення людських та матеріальних ресурсів відповідно до Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації та нормативно-правових актів з питань забезпечення авіаційної безпеки (ч. 2 ст. 85 ПК України).

У відповідності до частини 4 статті 85 ПК України з метою контролю за дотриманням вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, оперативного та ефективного усунення виявлених недоліків уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить на регулярній основі планові, позапланові перевірки стану авіаційної безпеки, а також ситуаційні експерименти, випробування, огляди, спостереження.

Частиною 6 статті 85 ПК України передбачено, що з метою здійснення заходів із забезпечення захисту, охорони та безпеки пасажирів, членів екіпажу, авіаційного персоналу, персоналу, задіяного в авіаційній діяльності, повітряних суден, об`єктів, суб`єктів авіаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкованості у суб`єктах авіаційної діяльності утворюються служби авіаційної безпеки. Створення служб авіаційної безпеки в аеропортах та провайдерах аеронавігаційного обслуговування є обов`язковим

Служби авіаційної безпеки підлягають сертифікації на право провадження певних видів діяльності із забезпечення авіаційної безпеки (ч. 7 ст. 85 ПК України).

Згідно із частиною 9 статті 85 ПК України у загальній системі сертифікації суб`єктів авіаційної діяльності або допуску до авіаційної діяльності перевіркам на відповідність вимогам авіаційної безпеки підлягають: 1) експлуатанти; 2) аеропорти, аеродроми, злітно-посадкові майданчики; 3) підприємства аеронавігаційного обслуговування повітряного руху; 4) навчальні заклади, що забезпечують підготовку персоналу з авіаційної безпеки; 5) організації з технічного обслуговування; 6) інші суб`єкти наземного обслуговування, що здійснюють певні види наземного обслуговування у контрольованій зоні.

Відповідно до частини 10 статті 85 ПК України суб`єкт авіаційної діяльності авіації загального призначення та фізична особа - експлуатант повітряного судна повинні забезпечувати авіаційну безпеку в місцях базування, стоянок та під час виконання польотів.

Заходи з авіаційної безпеки для цих категорій суб`єктів авіаційної діяльності визначаються авіаційними правилами України.

Разом з цим, наказом Державної авіаційної служби України від 07.08.2019 №1017, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2019 за №991/33962 затверджено Авіаційні правила України «Правила охорони повітряних суден та інших важливих об`єктів цивільної авіації, забезпечення контролю доступу до них» (далі - Правила №1017), які розроблено відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII, Додатка 17 «Безпека. Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання» до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Док. 8973 ІСАО «Керівництво з авіаційної безпеки», а також Частини II Док. 30 Європейської конференції цивільної авіації (далі - ЄКЦА) «Політика ЄКЦА у сфері авіаційної безпеки».

Згідно із пунктом 2 розділу I Правил №1017 вони визначають порядок забезпечення безпеки в неконтрольованій зоні, доступу осіб і транспортних засобів, їх перебування в контрольованих зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних ділянках зон обмеженого доступу, що охороняються, суб`єктів авіаційної діяльності, а також здійснення захисту активів суб`єктів авіаційної діяльності України та поширюються на всі суб`єкти авіаційної діяльності України, які провадять свою діяльність у галузі цивільної авіації (п. 3 р. I Правил №1017).

Відповідно до пункту 7 розділу I Правил №1017 контрольована зона - робоча площа авіапідприємства, аеропорту, прилегла до неї територія, а також розташовані поблизу них приміщення, доступ до яких контролюється; неконтрольована зона - зона аеропорту та споруди з вільним доступом.

Між тим, пунктом 1 розділу XV Правил №1017 встановлено, що кожен суб`єкт авіаційної діяльності повинен вживати заходів щодо забезпечення безпеки в неконтрольованій зоні аеропорту. Безпека в неконтрольованій зоні досягається шляхом:

1) на стадії проєктування та будівництва: уникнення проєктування та будівництва прямих під`їзних доріг до аеровокзалів; встановлення на таких дорогах штучних перешкод та бордюрів збільшеної висоти; розташування місць паркування та стоянок транспортних засобів на відстані не менш як 50 метрів від будівлі аеровокзалу; встановлення в аеровокзалах протиударних віконних вітрин; застосування сміттєвих урн, які в разі вибуху зменшують його потужність; встановлення достатньої кількості засобів відеоспостереження;

2) у повсякденній діяльності: ідентифікації неконтрольованих зон; розроблення головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю та введення в дію з урахуванням оцінки загроз та ризиків скоєння АНВ у неконтрольованих зонах аеропорту обов`язкових для всіх юридичних та фізичних осіб заходів, спрямованих на зниження ризиків до прийнятного рівня та запобігання АНВ; постійної присутності патрулів національної поліції України; залучення оперативних працівників національної поліції України для здійснення оперативного спостереження; здійснення контролю за місцями стоянок автотранспорту, що розташовані біля аеровокзалів; використання службових собак (відповідно до рівня загрози); контролювання прилеглої території із зовнішньої сторони периметра аеродрому з метою недопущення несанкціонованого проникнення в контрольовану зону аеропорту.

Згідно із пунктом 3 розділу XV Правил №1017 основними заходами, спрямованими на зниження рівня загроз у неконтрольованій зоні аеропорту, є, серед іншого впровадження: розроблення головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю та введення в дію з урахуванням оцінки загроз та ризиків скоєння АНВ у неконтрольованих зонах аеропорту обов`язкових для всіх юридичних та фізичних осіб заходів, спрямованих на зниження ризиків до прийнятного рівня та запобігання АНВ; ефективного відеоспостереження та патрулювання, що охоплюють всі ділянки неконтрольованої зони; своєчасне виявлення підозрілих чи незвичних предметів; розробка процедур реагування в разі виявлення підозрілих предметів.

У той же час, Законом України від 21.03.2017 № 1965-VIII затверджено Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації, яка розроблена відповідно до стандартів та рекомендованої практики Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 7 грудня 1944 року) та зобов`язань, що випливають із участі України у Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден (Токіо, 14 вересня 1963 року), Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага, 16 грудня 1970 року), Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 23 вересня 1971 року), Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію (Монреаль, 24 лютого 1988 року), Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (Монреаль, 1 березня 1991 року), Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання", Керівництва з авіаційної безпеки (Doc 8973), а також інших міжнародних актів та актів законодавства України.

Програма враховує вимоги Ради Безпеки ООН про спрямування спільних зусиль на запобігання і припинення терористичних актів, зокрема резолюції від 28 вересня 2001 року № 1373.

Тут і надалі Закон № 1965-VIII.

Згідно із підпунктами 52, 70,76, 80 пункту 2 розділу II Закону № 1965-VIII неконтрольована зона - зона аеропорту та споруди з вільним доступом; програма авіаційної безпеки - оформлені у письмовій формі і прийняті до здійснення заходи для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання; сертифікація (схвалення) - процедура підтвердження відповідності суб`єкта або об`єкта авіаційної діяльності встановленим вимогам законодавства, у тому числі авіаційним правилам України, та видання відповідного сертифіката; суб`єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності та підпорядкування, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації;

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу III Закону № 1965-VIII мета програми полягає у визначенні засад для забезпечення авіаційної безпеки, регулярності та ефективності польотів шляхом запровадження правил, практики та процедур, які передбачають заходи захисту від актів незаконного втручання.

Основним завданням Програми є розподіл обов`язків, встановлення правил впровадження та здійснення заходів забезпечення авіаційної безпеки пасажирів, авіаційного персоналу та персоналу, який задіяний в авіаційній діяльності, повітряних суден, майна, яке перевозиться повітряними суднами, об`єктів суб`єктів авіаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування.

Пунктом 17 розділу V Закону № 1965-VIII встановлено, що забезпечення авіаційної безпеки в суб`єктах авіаційної діяльності покладається на службу авіаційної безпеки. Порядок організації, структура, завдання та функції зазначеної служби, а також правила її сертифікації встановлюються Положенням про службу авіаційної безпеки суб`єкта авіаційної діяльності та Правилами сертифікації служб авіаційної безпеки суб`єктів авіаційної діяльності, які розробляються уповноваженим органом з питань цивільної авіації та затверджуються в установленому законодавством порядку.

Створення служб авіаційної безпеки в аеропортах та провайдерах аеронавігаційного обслуговування є обов`язковим.

Суб`єкт авіаційної діяльності, який не має сертифікованої служби авіаційної безпеки, передає обов`язки із забезпечення певних видів авіаційної безпеки відповідним сертифікованим службам авіаційної безпеки аеропортів шляхом укладення з ними договорів, якими встановлюються права, обов`язки та відповідальність на період провадження такої діяльності.

Наказом Державної авіаційної служби України від 05.02.2020 №218, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2020 за №458/34741 затверджено Авіаційні правила Україна «Правила сертифікації служб авіаційної безпеки суб`єктів авіаційної діяльності» (далі - Правила №218).

Згідно із пунктом 6 розділу I Правил №218 заявник - суб`єкт авіаційної діяльності, який подав до уповноваженого органу з питань цивільної авіації заяву на отримання сертифіката або внесення змін до нього; служба авіаційної безпеки - підрозділ суб`єкта авіаційної діяльності, діяльність якого пов`язана із забезпеченням заходів авіаційної безпеки щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.

По-перше, авіаційна безпека - захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських і матеріальних ресурсів.

По-друге, кожен суб`єкт авіаційної діяльності повинен вживати заходів щодо забезпечення безпеки в неконтрольованій зоні аеропорту. При цьому, безпека в неконтрольованій зоні досягається шляхом, зокрема розроблення головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю та введення в дію з урахуванням оцінки загроз та ризиків скоєння АНВ у неконтрольованих зонах аеропорту обов`язкових для всіх юридичних та фізичних осіб заходів, спрямованих на зниження ризиків до прийнятного рівня та запобігання АНВ; ефективного відеоспостереження та патрулювання, що охоплюють всі ділянки неконтрольованої зони; своєчасне виявлення підозрілих чи незвичних предметів; розробка процедур реагування в разі виявлення підозрілих предметів.

По-третє, забезпечення авіаційної безпеки в суб`єктах авіаційної діяльності покладається на службу авіаційної безпеки, яка є підрозділом суб`єкта авіаційної діяльності, діяльність якого пов`язана із забезпеченням заходів авіаційної безпеки щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Між тим, наказом Державної авіаційної служби України від 05.11.2020 №1762, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за №1282/35565 затверджено Авіаційні правила України «Положення про службу авіаційної безпеки суб`єкта авіаційної діяльності» (далі - Правила №1762).

Відповідно до пункту 5 розділу I Правил №1762 У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення: АБ - авіаційна безпека; САБ - служба авіаційної безпеки; САД - суб`єкт авіаційної діяльності.

Згідно із розділом II Правил №1762 САБ створюється з метою здійснення заходів АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, визначених Державною програмою авіаційної безпеки цивільної авіації.

САБ може створюватися в будь-якому САД та підлягає сертифікації на право здійснення заходів АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання відповідно до Авіаційних правил України «Правила сертифікації служб авіаційної безпеки суб`єктів авіаційної діяльності», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 05 лютого 2020 року № 218, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 травня 2020 року за № 458/34741.

Керівник САД, в якому створено САБ, відповідає за забезпечення її необхідними матеріальними та людськими ресурсами, приміщеннями, технічними засобами захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, форменим одягом, страхування її працівників як авіаційного персоналу.

САБ незалежно від форми власності САД повинна в повному обсязі забезпечувати здійснення заходів АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, які визначені сертифікатом САБ.

Розділом III Правил №1762 регламентовано, що завданням САБ є попередження актів незаконного втручання або спроб їх вчинення шляхом здійснення заходів АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання відповідно до вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

САБ відповідно до вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації виконує наступні основні функції:

1) здійснює заходи АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, які визначені сертифікатом САБ, в порядку, визначеному законодавством України, у тому числі авіаційними правилами України, правилами і процедурами, передбаченими програмою АБ САД;

2) розробляє власні стандартно-експлуатаційні процедури з метою практичного здійснення заходів АБ щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання;

3) забезпечує якісну, своєчасну підготовку персоналу САБ відповідно до щорічної програми підготовки персоналу САД.

У свою чергу, підпунктом 6 пункту 2 розділу II Закону № 1965-VIII регламентовано, що акти незаконного втручання - акти або спроби вчинення актів, що створюють загрозу безпеці цивільної авіації та включають, зокрема: незаконне захоплення повітряних суден; руйнування повітряного судна, що перебуває в експлуатації; захоплення заручників на борту повітряних суден або на аеродромах; насильницьке проникнення на борт повітряного судна, в аеропорт або в розташування аеронавігаційного засобу чи служби; розміщення на борту повітряного судна або в аеропорту зброї, небезпечного пристрою або матеріалу, призначених для досягнення злочинних цілей; використання повітряного судна, що перебуває в експлуатації, з метою заподіяння каліцтва, інших ушкоджень здоров`ю, смерті фізичній особі або значної шкоди майну чи навколишньому природному середовищу; повідомлення навмисно неправдивої інформації, що ставить під загрозу безпеку повітряного судна під час польоту або на землі, безпеку пасажирів, членів екіпажу, наземного персоналу або громадськості в аеропорту чи в розташуванні засобів або підрозділу цивільної авіації.

Згідно із підпунктом 5 частини 4 статті 87 ПК України з метою унеможливлення пронесення на борт повітряного судна або в зону обмеженого доступу, що охороняється, зброї, вибухівки або інших небезпечних предметів, речовин тощо, які можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання і пронесення яких не дозволяється, застосовуються фізичний захист периметру аеропорту (аеродрому) та його патрулювання.

Відповідно до програми авіаційної безпеки ТОВ «МАСТЕР-АВІА», редакція №1 від 26.01.2021, погоджена Генеральним директором КП МА «Київ» (Жуляни) (далі - Програма) основними завданням САБ (служба авіаційної безпеки) ТОВ «МАСТЕР-АВІА» є попередження актів незаконного втручання або спроб їх вчинення шляхом здійснення заходів авіаційної безпеки (АБ) щодо захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання відповідно до вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, здійснення заходів із забезпечення належного рівня авіаційної безпеки шляхом виконання вимог законодавства, державних норм, правил і процедур, а також програм авіаційної безпеки КП МА «Київ» (Жуляни) та ТОВ «МАСТЕР-АВІА».

Згідно із положеннями Програми (арк. 35) САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА» здійснює координацію дій САБ з взаємодіючими службами (підрозділами) з питань захисту ЦА (цивільної авіації) в АНВ (акти незаконного втручання) у її діяльність, виникнення або загрози виникнення аварійних ситуацій на території аеропорту та в зоні відповідальності ТОВ «МАСТЕР-АВІА».

Відповідно до положень Програми (арк. 40-41) безпека у неконтрольованій зоні, зокрема, досягається у повсякденній діяльності постійною присутністю патрулів національної поліції, залучення оперативних працівників НП, які здійснюють оперативний супровід.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що позивач є суб`єктом авіаційної діяльності, а саме службою авіаційної безпеки, метою і завданням якої є здійснення заходів авіаційної безпеки захисту цивільної авіації відповідно до вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації від актів незаконного втручання, якими, у свою чергу є, зокрема розміщення на борту повітряного судна або в аеропорту зброї, небезпечного пристрою або матеріалу, призначених для досягнення злочинних цілей.

У той же час, системний аналіз наведених положень у свій сукупності дає суду підстави стверджувати, що на САБ покладено обов`язки щодо ефективного відеоспостереження та патрулювання, що охоплюють всі ділянки неконтрольованої зони, здійснення дій щодо своєчасного виявлення підозрілих чи незвичних предметів.

Вказані дії, на переконання суду, входять до комплексу забезпечення авіаційної безпеки захисту цивільної авіації. Тобто, фактично є складовою останньої. Отже, суд вважає, що позивач, суб`єкт авіаційної діяльності - служба авіаційної безпеки зобов`язаний здійснювати дії щодо забезпечення авіаційної безпеки, у тому числі забезпечення авіаційної безпеки від актів незаконного втручання шляхом вчинення комплексу дій спрямованих на забезпечення останньої, у тому числі огляд неконтрольованої зони аеропорту.

Суд також в цій частині звертає увагу, що штраф до позивача застосовано безпосередньо за невиконання заходів безпеки працівниками САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА» під час здійснення огляду неконтрольованої зони аеропорту. Тобто, в межах спірних правовідносин оскаржуваною постановою притягнуто позивача до відповідальності не за незабезпечення безпосередньо огляду неконтрольованої території аеропорту, який, на переконання останнього він не має здійснювати, а за незабезпечення заходів безпеки безпосередньо під час огляду відповідної території.

Суд наголошує, що огляд території та патрулювання є різними діями та погоджується із твердженнями ТОВ «МАСТЕР-АВІА» в частині того, що патрулювання має здійснюватися працівниками патрульної поліції, однак, наведене не нівелює обов`язків позивача щодо забезпечення авіаційної безпеки в неконтрольованій зоні аеропорту, у тому числі шляхом виявлення підозрілих предметів та вжиття заходів, у зв`язку із виявленням останнім шляхом проведення огляду відповідної території.

Окрім цього, суд враховує, що чинними положеннями законодавства не регламентовано часові проміжки здійснення огляду САБ неконтрольованої зони аеропорту, проте, за висновком суду такий проміжок має встановлюватися безпосередньо службою авіаційної безпеки та в повній мірі забезпечувати виконання функцій із забезпечення авіаційної безпеки.

В даному випадку, як свідчить акт, САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА» протягом 1 години не проводився огляд неконтрольованої зони аеропорту, що є тривалим проміжком часу. Наведене, на переконання суду вказує про не забезпечення позивачем на належному рівні авіаційної безпеки неконтрольованої зони аеропорту.

Суд наголошує, що під час розгляду спору по суті ТОВ «МАСТЕР-АВІА» не надано належних та достатніх доказів на підтвердження складання ним графіку огляду неконтрольованої території аеропорту та/або доказів на підтвердження того, що така територія не входить до меж відповідальності САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА». Разом з цим, суд відмічає, що авіаційна безпека неконтрольованої зони аеропорту, за наявних документів в матеріалах справи та нормативно-правових документів, що регулюють спірні правовідносини, забезпечується як САБ ТОВ «МАСТЕР-АВІА» так і патрульною поліцією, у формі огляду та й відповідно у формі патрулювання.

Отже, беручи до уваги вищевикладене суд вважає наявним склад правопорушення, а саме невиконання персоналом суб`єктів авіаційної діяльності вимог авіаційної безпеки, яка полягає в незабезпеченні виконання заходів безпеки під час здійснення огляду неконтрольованої зони.

Згідно із пунктами 175-176 розділу XIII Закону № 1965-VIII з метою здійснення контролю за дотриманням вимог цієї Програми уповноважений орган з питань цивільної авіації спільно з іншими державними органами, задіяними у забезпеченні виконання цієї Програми, розробляє та виконує Державну програму контролю якості забезпечення авіаційної безпеки цивільної авіації.

Для визначення рівня захищеності цивільної авіації від актів незаконного втручання, підготовки персоналу до дій у разі вчинення акту незаконного втручання, оперативного та ефективного усунення виявлених недоліків та вжиття додаткових заходів захисту, що відповідають характеру і рівню загрози цивільній авіації, уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить на регулярній основі планові, позапланові перевірки стану авіаційної безпеки, а також ситуаційні експерименти, випробування, огляди, спостереження.

Державні органи, задіяні у забезпеченні виконання цієї Програми, розробляють плани та проводять перевірки забезпечення авіаційної безпеки своїми органами, які працюють в аеропорту, згідно з вимогами Державної програми контролю якості забезпечення авіаційної безпеки цивільної авіації.

Суб`єкти авіаційної діяльності розробляють та впроваджують програми контролю якості авіаційної безпеки суб`єктів авіаційної діяльності відповідно до вимог Державної програми контролю якості забезпечення авіаційної безпеки цивільної авіації.

Відповідно до пункту 177 розділу XIII Закону № 1965-VIII ситуаційні експерименти проводяться з метою здійснення випробувальних заходів авіаційної безпеки та є імітацією спроби скоєння акту незаконного втручання, можуть проводитися гласно і негласно.

За результатами перевірок, ситуаційних експериментів, випробувань, оглядів, спостережень складаються акти з викладенням виявлених недоліків, пропозиціями та строком їх усунення (п. 179 розд. XIII Закону № 1965-VIII).

При цьому, за правилами пункту 180 розділу XIII Закону № 1965-VIII уповноважений орган з цивільної авіації згідно із законодавством застосовує санкції до суб`єктів авіаційної діяльності та фізичних осіб, які порушують вимоги законодавства з питань авіаційної безпеки.

Відповідно до частини 1 статті 126 ПК України за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов`язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно із абзацом 4 пункту 3 частини 1 статті 127 ПК України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання або неналежного виконання персоналом суб`єктів авіаційної діяльності вимог авіаційної безпеки.

Частиною 2 статті 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України. Як наслідок, сду вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 79, код ЄДРПОУ 37053765) до Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, б. 14, код ЄДРПОУ 35008087) про визнання протиправною та скасування постанови №000255 серія АГ від 02.07.2021 року.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда